З точки зору кінетики, тиждень видався насиченим боями. Росіяни не домоглися скільки-небудь значущих успіхів, але й українцям просунутися не вдалося. У будь-якій війні є свій природний ритм — припливи і відливи, затишшя і спалахи.

Зараз на всіх ділянках фронту спостерігається один і той самий ритм. Росіяни вкидають свіжі сили, які розсіюються по українських позиціях, змушуючи деякі підрозділи відступати — або через перевантаження, або через брак постачання. Після кількох тижнів запеклих боїв з мінімальними просуваннями, настає черга українців — вони повертають втрачені позиції, а деколи просуваються й далі.

Але Україні доводиться діяти вкрай обережно. Москва часом може домогтися паритету, а то й тимчасової переваги в повітрі — насамперед за рахунок дронів на окремих напрямках. Лінії бойового зіткнення все більше нагадують хаотичну мозаїку. На більшості ділянок фронту позиції перемішані, і успіх залежить від співвідношення вогневої потужності та логістики. Традиційного «фронту» більше немає — принаймні, у звичному сенсі цього слова.