Моє питання Дональду Трампу
Якщо можна сформулювати найгірші побоювання, які піднімаються в американських ЗМІ, зовнішньополітичними експертами та в середині про-демократично налаштованої української діаспори у США щодо зміни зовнішньої політики США після перемоги Дональда Трампа, то вони будуть наступні.
Перший міжнародний візит новообраного президента — до Москви. Укладання угоди з Володимиром Путіним. Зняття санкцій США з Росії, що дають Росії повну свободу дій у Європі. Росія, натомість, припиняє літати у небезпечній близькості від американського флоту. Підпис, дві печатки.
Далі - до Брюсселю. НАТО має само платити за свій захист. Друга Володю — не чіпати. Американські дивізії повертаються в США.
Пекін — перегляд торгових угод. І додому — будувати стіну на кордоні з Мексикою.
Москва і справді припиняє свої повітряні викрутаси — літаки потрібні, щоб бомбувати Київ. Той не хоче по-доброму повертатися до братнього народу, і в Україні пасивна фаза війни переходить в активну. Російські танки входять відразу в Естонію, Литву та Латвію. Решта Європи, розділена зсередини та ззовні, позбавлена американської підтримки, мовчить. Повністю під російський контроль відходить Чорногорія.
Тим часом Китай розпочинає торговельну війну із США та звичайну — за контроль у Південно-Китайському морі. А також переходить кордон з Росію, розпочинаючи повзучу окупацію Сибіру. Москва, заклопотана військовими діями в Європі, вдає, що нічого не відбувається. Китай нарощує свій економічний та військовий потенціал, стає найпотужнішою нацією світу, ворожою до Сполучених Штатів.
Тим часом Ісламська держава після розпаду коаліції на чолі зі США захоплює нові території Іраку, Сирії, Лівії, розширюючи кордони свого брутального халіфату. Мусульмани бачать, що основне пророцтво, на якому будується ідеологія Ісламської держави, збувається. Кінець світу — ось він! Лави бойовиків-ісламістів зростають. В Європі та на Близькому сході палає війна.
Тим часом американські телеканали перенесли свої операційні центри на південь країни, транслюючи наживо «Будуємо стіну з президентом Трампом».
Отже питання. З якого боку ви почнете будувати стіну: зі сходу на захід чи з заходу на схід?
***
Звісно, це — абсолютний worst-case scenario. Випадок, коли збуваються найгірші очікування. Ті заяви, які сьогодні лунають, можуть змінитися новими. Рішення у демократичних країнах проходять через багато етапів затвердження, на них впливає велика кількість поінформованих людей.
Але якщо б мені таки випала нагода поставити питання Дональду Трампу, то я б запитала: Чи може Україна розраховувати, що США залишатимуться далі важливим стратегічним партнером, а Москва буде змушена дотримуватися своїм міжнародних зобов’язань, плати по рахункам та стримувати свої зовнішньополітичні амбіції?
