Від цього залежить існування держави Україна
Іноземна допомога Україні має відображати реалії на місцях
Текст написано у співавторстві професором економіки в Каліфорнійському університеті в Берклі Юрієм Городниченком і редакторкою VoxUkraine Ілоною Сологуб
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна отримала міжнародну фінансову допомогу на суму $145 млрд. Хоча ця щедра допомога, надана країнами-партнерами й іншими фінансовими донорами, надзвичайно цінна, у неї є певні обмеження. І найважливіше з них: кошти можна використовувати тільки в невійськових цілях, включно з охороною здоров’я, освітою та зарплатами держслужбовців.
Наприклад, керований Світовим банком фонд «Державні видатки на зміцнення адміністративного потенціалу» (PEACE) надає фінансування на виплату — через держбюджет — зарплат держслужбовцям, зокрема працівникам міністерств, учителям, працівникам служб надзвичайної допомоги й охорони здоров’я, а також на виплату пенсій і надання інших соцпослуг. Використовуючи такі цивільні підходи, західні союзники України хочуть уникнути гніву Кремля. Але надання допомоги в такій манері мотивує Росію, а також створює перекоси, що послаблюють боєготовність України і ведуть до марнотратства.
Наприклад, у вересні 2024 року парламенту України довелося збільшити держбюджет приблизно на 12%, тобто на 495 млрд гривень ($12 млрд), щоб покрити військові витрати. У липні 2025-го уряд України ще раз збільшив оборонні витрати — приблизно на 400 млрд гривень, а 21 жовтня виділив понад 300 млрд гривень на додаткове фінансування міністерства оборони.
У липні 2025-го уряд України ще раз збільшив оборонні видатки
Але водночас уряд нещодавно збільшив асигнування на шкільне харчування та інші соцпрограми. А з жовтня 2024 року він витратив чотири мільярди гривень на програму виплат кешбеку за покупки вітчизняної продукції, хоча економічний ефект цього проєкту неочевидний. Так, це невеликі гроші в загальних витратах, але ними можна було б оплатити приблизно 276 тисяч базових FPV-дронів, а саме на частку цієї зброї зараз припадає 80% російських втрат.
Ці бюджетні рішення показують, як обмеження нинішньої структури іноземної допомоги створюють хибні стимули. Щоб підвищити ефективність міжнародної допомоги, ми повинні визнати два факти. По-перше, оборона — це найважливіша стаття витрат, бо все інше — від соцпрограм до реконструкції — залежить від подальшого існування української держави. По-друге, зруйнована війною українська економіка не може наздогнати воєнні видатки Росії, які сягнули $149 млрд у 2024 році (в України вони значно менші — $65 млрд).
Саме тому партнери України мають підтримувати військові витрати, а не соцпрограми. Зміцнення української оборони захищає безпеку Європи, а «санкції» української армії проти Росії — найсильніші.
Гарантії ефективності іноземної допомоги особливо важливі зараз, коли європейські лідери обговорюють використання заморожених активів Росії для надання «репараційного кредиту» Україні. Ці кошти могли б підтримати населення й економіку України, але набагато важливіше профінансувати її оборону (як уже пропонує канцлер Німеччини Фрідріх Мерц), тобто, інакше кажучи, дати рішучу відповідь на екзистенційний виклик російського вторгнення.
Союзники України мають суворо націлитися на перемогу в цій війні, оскільки це єдина попередня умова миру, відновлення України й інтеграції до Євросоюзу. Це означає, що треба зробити акцент на наданні допомоги Україні в боротьбі з російською агресією, а не на розробці гарантій безпеки, «коли війна припиниться», або на підготовці плану оборони Європи до 2030 року.
Судячи з різних повідомлень, Україна використовує лише третину потужностей із виробництва дронів через обмежене фінансування. За прямої фінансової підтримки іноземних донорів Україна могла б швидко збільшити виробництво дронів, що послабить натиск Росії. Це також стало б сигналом, що воля України до боротьби підкріплена надійною фінансовою допомогою Заходу. Усі ці заходи зроблять ведення війни дорожчим для Кремля і можуть навіть спонукати Росію увійти в реальні мирні переговори.
Настрій на «перемогу насамперед» має визначати умови надання фінансової допомоги Україні її партнерами. Сьогодні будь-які реформи мають підтримувати нинішній, а не майбутній, оборонний потенціал України. Наприклад, реформи податкового адміністрування можуть створити бюджетний простір і тому їх слід вітати, а посилення екологічного регулювання, що збільшує витрати бізнесу, слід відкласти (особливо з огляду на те, що російська агресія завдає значно більше шкоди природі, ніж українська промисловість). Утім, заходів, які підвищують кліматичну стійкість (наприклад, будівництво децентралізованих «зелених» електростанцій), слід уживати негайно.
Міжнародні донори мають фінансувати оборону ще й тому, що це змусить уряд України фінансувати соцпрограми за рахунок податкових доходів. Це підштовхне українську владу до підвищення ефективності збору податків і вирішення інших застарілих проблем, пов’язаних із податковим адмініструванням і митним контролем.
Іноземна допомога Україні повинна відображати реалії на місцях. Перш за все, Україна зобов’язана захистити свою територіальну цілісність і суверенітет. Спроби закрити дефіцит фінансування не в оборонній, а в інших сферах (хоч би якими важливими вони були), відволікають увагу від цієї головної мети і ведуть до марнотратства. Навіть із міжнародною підтримкою в України набагато менше ресурсів, ніж у Росії. Кожну копійку треба використовувати максимально ефективно.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена
Copyright: Project Syndicate 2025
