Що зробили Зеленський та Макрон на тлі справи Міндіча
Чим жила країна 17 листопада 2025 року
● Зеленський та Макрон зробили разом історію. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа 17 листопада підписав з президентом Франції Емманюелем Макроном «історичну угоду» про посилення України, розраховану на 10 років. Усе відбулося на авіабазі Віллакубле неподалік від французької столиці.
У ОП повідомили, що лідери підписали декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері придбання оборонного обладнання.
● Україна отримає від Франції літаки, системи ППО та ракети. Нова угода між Україною та Францією дозволить Києву придбати 100 літаків Rafale F4 до 2035 року, системи ППО SAMP/T (аналог Patriot), радари до них, ракети класу «повітря — повітря» та авіабомби. Про це повідомив Офіс президента.
Президент Володимир Зеленський уточнив, що Україна зможе отримати від Франції вісім систем ППО SAMP-T, шість пускових установок і радари. «Сьогодні підписуються важливі документи про значне посилення наших оборонних спроможностей. І перше, це Україна зможе отримати 100 літаків Rafale F-4, дуже сильні французькі радари, вісім систем протиповітряної оборони SAMP-T, шість пускових», — сказав він.
В ОП уточнили, що документ також передбачає можливість передачі технологій і спільного виробництва літаків із локалізацією в Україні. Крім того, Україна та Франція спільно вироблятимуть дрони-перехоплювачі й працюватимуть над розвитком критичних технологій і компонентів, які можуть бути інтегровані в українські безпілотники. Спільні проєкти між оборонними галузями двох країн розпочнуться вже цього року.
● ЗСУ отримають їх першими. Україна в рамках 10-річної угоди з Францією першою отримає системи протиповітряної оборони SAMP-Т нового покоління з посиленими характеристиками. Про це сказав президент Франції Емманюель Макрон під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським. За його словами, наразі нові модифіковані SAMP-Т на етапі розробки.
Зеленський додав, що нове поколінням ППО SAMP-T дасть можливість знищувати російські балістичні ракети.
● Макрон та Європа чекають миру через рік. Французький президент сподівається, що мир в Україні буде досягнуто до 2027 року. Він закликав до подальшого тиску на Росію. Про це Еммануель Макрон заявив на спільній пресконференції зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у Парижі. «Я вважаю, що останні місяці були позначені рішеннями, які стали справжніми поворотними моментами», — пояснив очільник Франції, який вважає, що об'єднання Євросоюзу зі Сполученими Штатами та основними партнерами для тиску на РФ мають ключове значення.
Плануючи обсяги підтримки для України у 2026−2027 роках, Європейська комісія наразі закладає у свої прогнози, що російсько-українська війна може завершитися наприкінці 2026 року. Про це йдеться у листі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, надісланому лідерам держав ЄС 17 листопада і копію якого має у розпорядженні Європейська правда.
● ЄС думає, як забезпечити Україну грошима. У разі якщо країни ЄС не зможуть узгодити використання заморожених російських активів для надання Україні позики на 140 млрд євро, їм доведеться шукати інші варіанти фінансування. Зокрема, йдеться про виділення двосторонніх грантів або випуск нових спільних боргових зобов’язань. Про це написала Financial Times, посилаючись на лист президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до урядів країн ЄС, текст якого опинився у розпорядженні редакції.
Фон дер Ляєн наголосила у документі, що Україні потрібно 135,7 млрд євро на найближчі два роки, щоб покрити свої оборонні та фінансові потреби. Крім цього, за даними FT, президентка Єврокомісії виклала три варіанти, доступні країнам ЄС: національні гранти, новий спільний борг або використання заморожених російських активів.
Як зазначають журналісти, лист фон дер Ляєн спрямований на посилення тиску на уряди, щоб вони погодилися на «репараційний кредит» у розмірі 140 млрд євро, запропонований комісією на початку цього року, і який Бельгія досі блокує через побоювання юридичних і фінансових наслідків. Ні двосторонні гранти, ні додатковий спільний борг ЄС «не є прийнятними варіантами для більшості держав-членів», йдеться у матеріалі FT. Близько 190 млрд євро активів російського Центрального банку зараз зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear. Через це Бельгія звернулася до інших країн ЄС із проханням поділити ризики та врахувати також активи, заморожені в їхніх державах.
● Трамп хоче розширити тиск на РФ. Вчора президент США Дональд Трамп перед вильотом із Флориди до Білого дому сказав журналістам, що республіканці працюють над законопроєктом, який передбачатиме санкції проти будь-якої країни, що веде бізнес із Росією. Він уточнив, що до цього списку може бути внесено й Іран.
Законопроєкт про вторинні санкції проти Росії, авторами якого стали республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блюменталь, був представлений навесні 2025 року. Він передбачає мита в розмірі 500% на імпорт із країн, які купують російську нафту, природний газ або уран.
Речник кремлівського режиму Дмітрій Пєсков вже заявив, що Москва уважно стежитиме за перебігом розгляду у США законопроєкту. І пообіцяв «вкрай негативну» реакцію Кремля на нього.
Водночас на фронті:
● Ворог просувається у трьох місцях. Війська країни-агресорки Росії просунулися на трьох напрямках фронту у Донецькій і Запорізькій областях, повідомив проєкт DeepState, а саме: поблизу Ямполя (Лиманський напрям), Новомаркового (Краматорський напрям), Рівнопілля та Новоуспенівського під містом Гуляйполе (Гуляйпільський напрямок).
15 листопада речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що є ризик подальшого просування росіян у напрямку Гуляйполя — зокрема, на шляху, що веде з Покровського Дніпропетровської області. Він підтвердив, що росіяни намагаються ізолювати місто та відрізати його від ключових логістичних шляхів. ISW 16 листопада писав, що ситуація в районі Гуляйполя залишається «дуже серйозною», росіяни продовжують рух в напрямку міста, до якого залишилося 4−8 км.
● Що важливого в Покровську? Якщо Покровськ на Донеччині впаде під натиском військ країни-агресорки РФ, він стане найбільшим містом, захопленим Москвою з моменту окупації Бахмута в травні 2023 року (Покровськ до війни мав трохи менше за 70 тис. мешканців). Про це написав CNN, аналізуючи ситуацію на полі бою та зміну тактики російських окупантів.
Як і Бахмут, Покровськ лежить у руїнах, і його стратегічне значення знижується. Однак, як і Бахмут, це місто стало символом українського опору. Ось чому російський диктатор готовий заплатити за нього практично будь-яку ціну, підкреслюється в матеріалі. І ось чому Сили оборони намагаються утримати його всупереч тому, що ситуація стає дедалі важчою. Російські війська не повністю оточили Покровськ, але вони перерізали українські лінії постачання, зазначив CNN.
CNN навів коментар українського захисника, який розповів, що штурмові групи окупантів зменшилися до трьох вояк. За його словами, їх складніше побачити за допомогою розвідувальних БпЛА, оскільки на екрані менше руху. Ще один український боєць пояснив, що втрати ворога все одно залишаються високими. За його словами, окупанти розраховують на те, що двоє з групи будуть знищені, але один все ж закріпиться в місті. За день таких груп можуть зафіксувати близько ста.
● Армія країни-агресорки Росії атакувала вночі об'єкти енергетичної інфраструктури у Харківській, Сумській, Чернігівській, Одеській та Донецькій областях. Про це повідомило Міненерго.
● Добрі дрони вдарили по важливому об'єкту в РФ. Дрони атакували підстанцію 500 кВ Вешкайма в Ульяновській області РФ, яка є сполучною ланкою в енергокільці Поволжя. Вона забезпечує з'єднання між енергосистемами Ульяновської області, Мордовії, Чувашії та Самарської області РФ. Про це повідомив російський ТГ-канал Astra, який додав, що через об'єкт проходять «значні обсяги електроенергії», в тому числі від Сизранської та Жигулівської ГЕС, що прямують до центральних районів РФ.
Губернатор Ульяновської області Олексій Руських визнав атаку на обʼєкт та заявив, що внаслідок удару жертв і постраждалих «немає». Також він запевнив, що електропостачання населених пунктів «здійснюється в штатному режимі».
Водночас Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО, нагадав, що підстанція була атакована після часткового відновлення.
І про інше:
● Диверсія у Польщі. У Польщі стався підрив залізничної колії на маршруті Варшава-Люблін. «Це безпрецедентний акт саботажу, спрямований безпосередньо проти безпеки польської держави та її цивільного населення. Ми спіймаємо винних, ким би вони не були», — написав прем'єр Польщі Дональд Туск, побувавши сьогодні на місці підриву. Також він пояснив, що ця ділянка має вирішальне значення для постачання допомоги Україні.
Пошкодження виявили напередодні зранку. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик підтвердив можливу диверсію. Водночас він також закликав «не звинувачувати в усьому» країну-агресора Росію. «Адже Росія не настільки потужна, щоб кожне підпалення, кожна подібна ситуація була спровокована Росією. Однак ні в якому разі не можна цього виключати або нехтувати», — сказав він.
Інцидент, який стався на польській залізниці між Варшавою і Любліном, є типовою диверсійною діяльністю, за яку в Росії відповідає військова частина 29155 головного управління генштабу ЗС РФ, вважає Андрій Коваленко з Центру протидії дезінформації.
Водночас в Україні продовжує розкручуватися — у різні боки — скандальна «справа Мідаса» від НАБУ-САП:
● Чернишов не хоче бути «Че Геварою». Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглядає запобіжний захід для колишнього віцепрем'єера та ексміністра національної єдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у причетності до розкрадань в Енергоатомі. Сам Чернишов (на «плівках НАБУ» по справі Міндіча він, схоже, фігурує під прізвиськом «Че Гевара», якой команда Міндіча передає гроші) під час засідання відкинув свою причетність до розкрадань в Енергоатомі та заявив, що не має стосунку до псевдоніма «Че Гевара».
14 листопада НАБУ та САП вручили Чернишову клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачення просить призначити Чернишову, підозрюваному у незаконному збагаченні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 55 млн грн.
● Умєров не втік. Центр протидії дезінформації при РНБО офіційно повідомив, що інформація про те, що секретар Радбезу Рустем Умєров виїхав з України та відмовляється повертатися в країну, не відповідає дійсності (нагадаю, Умєров трохи фігурує в так званій «справі Мідаса» про корупцію в Енергоатомі та різноманітні оборудки співласника Студії 95 Квартал Тимура Міндіча, який справді втік з країни).
Чутки про те, що Умєров нібито відмовився повертатись в Україну, раніше поширили TГ-канали із посиланням на акаунт Clash Report у X.
Поінформоване джерело в Офісі президента також розповіло агентству Інтерфакс-Україна, що інформація про те, що Умєров відмовився повертатися в Україну, не відповідає дійсності.
● Водночас поповзли обережні чутки, що своє крісло може залишити — на прохання Зеленського — очільник ОП Андрій Єрмак. Хоча це й виглядає логічним, адже в українській политиці посада керівника Офісу на Банковій заздалегідь передбачає звільнення у разі накопичення проблем навколо керівника держави, але поки що про це пишуть лише деякі ТГ-канали та волає ексдепутатка СН Мар’яна Безугла.
● А поки що Кабмін затвердив план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів компаній паливно-енергетичного комплексу, запевнила прем'єрка Юлія Свириденко. За словами очільниці уряду, ключова задача цих дій — оновлення менеджменту через формування нового складу наглядових рад усіх державних енергокомпаній.
І насамкінець:
● Черга за «зимовою» тисячею. Уже 5 млн українців подали заявки на отримання 1 тис.грн в рамках програми Зимова підтримка, повідомила премʼєрка Юлія Свириденко. «Зокрема 951 613 заявки подано на дітей», — додала вона у ТГ.
За словами очільниці уряду, кошти надійдуть респондентам програми протягом 10 днів.
Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.