Коли Україна – новий дім

12 лютого, 09:21
2029
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Ми стаємо частиною глобального світу. В якому ознака "свого" тепер визначається не кольором шкіри, а набором цінностей

Викликали Uber. Приїхав хлопець на ім'я Адебовале. Він з Нігерії, не студент. Приїхав в Україну, тому що зміг отримати тут робочу візу. Приїхавши в Україну, Адебовале деякий час намагався влаштуватися на роботу. Опублікував резюме на сайтах і став активно телефонувати за оголошеннями про найм. Його нікуди не взяли. А ті, хто запрошував на інтерв'ю, бачачи його, відмовлялися, посилаючись на те, що вакансія вже закрита.

Тоді Адебовале поїхав до Польщі і купив із других рук автомобіль. Повернувся до Києва, оформив контракт з Uber і сів за кермо. Хлопець працює і паралельно вивчає мову. Займається спортом, зустрічається з дівчиною. Ставиться до життя позитивно, всю дорогу, поки їхали, жартував з того, як кияни сприймають те, що він чорношкірий. Деякі, за його словами, відмовляються їхати. Відчиняють двері автомобіля, скрикують «О, Боже!» І зачиняють, не сівши. А той, хто сідає  часто соромиться говорити англійською і не вміє розпізнавати елементарні слова. Багато хто звертає увагу на колір шкіри і показує свою зневагу, тикаючи пальцем і не церемонячись у висловах.

Мова не про ситих і задоволених експатів

Uber поки чи не єдина компанія в Україні, яка приймає в свої ряди людей незалежно від кольору шкіри, знання мови та інших чинників. Компанії Uber байдуже, чи є ви вихідцем з Африки, Китаю, Ірану, ортодоксальним євреєм або трансгендером. Все, що цікавить цю компанію  результат. Є результат  працюємо, немає результату  не працюємо. Ось і весь розклад.

Десятки років у нашій країні є досить велика кількість вихідців з країн Африки, Азії і Близького Сходу. Мова не про ситих і задоволених експатів, які займають топ-менеджерські позиції і живуть тут як у бога за пазухою. Мова про студентів, біженців з неблагополучних країн, простих робітників, підприємців і просто тих, хто вирішив спробувати зробити Україну своїм новим домом. Але через неосвіченість суспільства, а також через те, що десятки років Україна була фактично закритою країною, сприймаючи будь-якого приїжджого і такого, що не розуміє місцевих реалій  як чужака, багато, в першу чергу афроукраїнців і вихідців з близькосхідних країн досі є ізгоями.

Але час йде і все змінюється. Ми стаємо частиною глобального світу. В якому ознака «свого» тепер визначається не кольором шкіри, а набором цінностей і готовністю дотримуватися загальних правил. Тому пора прийняти той факт, що в нашій країні, особливо з приходом у неї глобальних корпорацій  скоро стане ще більше людей, які не народилися в Україні. Серед яких, буде багато тих, хто "О, Боже!" Використовує для комунікації тільки англійську мову. Людей з різним кольором шкіри, різних розрізом очей, різними релігійними уподобаннями і "О, Боже!"  різним сприйняттям нашої дійсності. Чим таких буде більше  тим більш терпимим, толерантним до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв ставатиме суспільство. І я вважаю, що це мало не найефективніший шлях до Європи.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени 

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Країни

Сьогодні, 08:18

article_img
Шестеро британців розповіли, чому змінили свою думку про вихід із ЄС після референдуму
Геополітика

Сьогодні, 14:28

article_img
Україна здатна оживити занепалий дух Європи - французький філософ
Політика

Сьогодні, 14:19

article_img
Кравчук зізнався, чому не став радянським дисидентом