У Путіна, схоже, закінчуються танки і можливості для наступів

● Бої на Донеччині та незрозуміла доля плацдарму на Дніпрі. Армія країни-агресора Росії просунулась у Нью-Йорку, Лозуватському, Новоселівці Першій та біля Прогресу (все — Донецька область), повідомили аналітики проєкту DeepState. Водночас Сили оборони України відкинули ворога у районі вулиці Заводської селища Нью-Йорк.

У DeepState також прокоментували інформацію вітчизняних ЗМІ про те, що українським військовослужбовцям довелося відступити з села Кринки, розташованого на лівому березі Дніпра в Херсонській області, — аналітики проєкту зазначили, що очікують офіційного повідомлення про ситуацію у тому районі.

● Щодо відходу з Кринок воєнний експерт Іван Ступак заявив Radio NV наступне: «Хлопці трималися буквально за руїни, там дійсно не було вже жодних споруд. Кринки — це вже умовна назва тієї локації, яка була, вона знищувалася росіянами капітально, з використанням важкої техніки».

● Мінус 1110 окупантів. З початку повномасштабного вторгнення в Україну армія РФ втратила близько 562 510 своїх військовослужбовців вбитими та пораненими, з яких за минулу добу — 1110. Це дані Генштабу ЗСУ станом на ранок.

Окрім того українці знищили: танків — 8238 (+11 за добу), бойових броньованих машин — 15871 (+9), артсистем — 15411 (+43), РСЗВ — 1120 (+1), засобів ППО — 893 (+1), літаків — 361 (+0), гелікоптерів — 326 (+0), БПЛА оперативно-тактичного рівня — 12224 (+31) та інше.

● У Путіна, схоже, закінчуються танки і можливості для наступів. У РФ закінчуються запаси радянської військової техніки, через що їй доведеться призупинити наступальні дії в Україні, повідомив британський The Economist.

Видання зазначає, що Росія може продовжувати знаходити ще 25 тис. солдатів щомісяця, щоб підтримувати чисельність на фронті близько 470 тис. Крім того, у РФ стрімко зростає виробництво ракет для завдання ударів по українській інфраструктурі. Водночас країна-агресор може компенсувати свої втрати танків, бронетранспортерів та артилерії, лише витягнувши зі сховищ і відновивши радянські запаси. The Economist пише, що вони величезні, проте не безмежні.

За даними більшості розвідок, за перші два роки великої війни росіяни втратили близько 3000 танків і 5000 інших броньованих машин.

Експерт з російського військового потенціалу вашингтонського Центру аналізу європейської політики Павло Лузін стверджує, що здатність РФ будувати нові танки чи БМП, або навіть ремонтувати старі, ускладнена отриманням комплектуючих, частина з яких заблокована санкціями.

Попри те, що в лютому цього року Росія могла мати близько 3200 танків на складах, аналітик IISS Майкл Джерстад зауважив, що до 70% з них «не зрушили з місця з початку війни». Більша частина Т-72 зберігається без прикриття з початку 1990-х і, можливо, перебуває в дуже поганому стані. Експерти вважають, що за нинішніх темпів зносу російські танки та машини піхоти, які перебувають на зберіганні, досягнуть «критичної точки виснаження» до другої половини 2025 року.

За словами Джерстада, якщо ситуація не зміниться, то до кінця 2024-го армії РФ, ймовірно, доведеться змінити свою позицію на більш оборонну. Це може стати очевидним вже до кінця літа. The Economist підсумував, що зацікавленість Путіна у тимчасовому припиненні вогню зростатиме.

● ЗСУ готують небо до прибуття F-16. Удари українських БПЛА по тилових районах РФ чинять помітний тиск на протиповітряну оборону країни-агресора, тоді як послідовне знищення російських систем ППО в прикордонні та на окупованих територіях України готує небо до прибуття F-16. Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни (ISW).

● Греки транзитом через США передадуть три десятки F-16. Влада Греції збирається зняти з озброєння 32 застарілі винищувачі F-16 Block-30, передати їх США — для модернізації і відправки офіційному Києву. Про це повідомив Al Jazeera з посиланням на власні джерела.

За інформацією видання, у грецькій армії зважилися на такий крок, оскільки планують модернізувати 82 літаки F-16 до рівня Block-70 і придбати у Франції 24 винищувачі четвертого покоління моделі Dassault Rafale.

● Пентагон не зніматиме обмеження на удари по РФ. Хоча США і дозволили ЗСУ бити по прикордонним районам РФ у відповідь на російську агресію, американська політика стосовно ударів на великі відстані не змінилася. Про це заявив речник Пентагону Патрік Райдер. «Тут важливо розуміти, що ми не хочемо бачити ненавмисних наслідків, ескалації, яка може перетворити цей конфлікт на ширший, який вийде за межі України», — пояснив він.

● Лаврова познайомили з українським мирним планом. Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс провів зустріч з главою МЗС країни-агресорки Росії Сергієм Лавровим та розповів йому про український Саміт миру (на другий Саміт Володимир Зеленський планує залучити російську делегацію). Зустріч проходила у Нью-Йорку, де Лавров перебуває з візитом, оскільки зараз Росія головує в Раді безпеки ООН.

Крім того, Лавров зустрівся з главою МЗС Угорщини Петером Сіярто у межах Політичного форуму зі сталого розвитку.

● Євродепутати засудили «мирну місію» Орбана. Європарламент засудив поїздку прем'єра Угорщини Віктора Орбана до РФ з «мирною місією». ЄП також підтвердив свою позицію про те, що ЄС має продовжувати підтримувати Київ до перемоги.

Відповідну резолюцію ухвалили під час першої пленарної сесії новообраного Європарламенту.

● До речі: новообраний Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій наголосив на необхідності подальшої підтримки Євросоюзом України, а також підтвердив незворотність членства країни в НАТО.

● Трамп попереджав Путіна не йти війною проти України? Дональд Трамп під час свого президентського терміну переконував російського диктатора Путіна ніколи не нападати на Україну. Про це сам Трамп розповів Bloomberg. «Ми з Путіним дуже добре ладнали, у нас були хороші стосунки. Нам ніколи не загрожувала війна. Він би ніколи не потрапив в Україну. Я казав: „Ніколи, ніколи не йди в Україну“», — стверджує експрезидент і кандидат у президенти США.

● Також Трамп заявив, що думав про послаблення або скасування санкцій проти Росії для припинення війни в України.

● Кандидат від Трампа та підтримка України. Метью Міллер, речник Держдепу США, прокоментував позицію Джей Ді Венса, потенційного віцепрезидента (в можливій адміністрації Дональда Трампа), щодо анулювання допомоги Україні. Речник наголосив, що допомогу Україні підтримує не лише американський уряд, а й двопартійна більшість в обох палатах Конгресу, а також народ США.

«І, зрештою, я думаю, що питання зводиться не лише до того, що ми підтримуємо чи що підтримує будь-хто інший у суспільному житті, але й до того, що підтримує американський народ, і ми бачимо, що, коли йдеться про Україну, американський народ рішуче підтримує продовження допомоги Україні», — зазначив Міллер.

● Рішення Трампа обрати сенатора Венса своїм кандидатом у віцепрезиденти США викликало занепокоєння в Європі - зокрема щодо того, що у разі їхньої перемоги на виборах Венс може підштовхнути й без того скептично налаштованого Трампа «облишити Україну» у війні проти РФ. Про це написала WSJ, назвавши Венса «великим критиком України».

● Лише лікарі змусять Байдена зробити це. Президент США Джо Байден заявив, що єдине, що може примусити його не брати участь у президентських виборах-2024 — вердикт медиків щодо проблем з його здоров’ям.

● Стармер рухатиме Київ до НАТО. Новий уряд Великої Британії під керівництвом Кіра Стармера планує відігравати провідну роль у наданні Україні чіткого шляху до членства в НАТО. Про це 17 липня у Лондоні заявив британський король Чарльз III.

● Генсек НАТО Єнс Столтенберг оголосив про призначення Патріка Тернера спецпредставником Альянсу в Україні. Той очолить представництво Альянсу в Україні, виступатиме координатором взаємодії НАТО з українською владою, а також «координуватиме зусилля НАТО і надаватиме Альянсу оцінки і поради щодо ситуації в Україні».

● Німці допомагатимуть Україні вдвічі менше? Німеччина хоче скоротити військову допомогу Україні з 8 млрд євро до 4 млрд євро у 2025 році, йдеться у проєкті бюджету, з яким ознайомилось агентство Reuters.

Уряд Німеччини планує затвердити бюджет на 2025 рік після місяців суперечок, сподіваючись, що економічне відновлення допоможе йому скоротити розрив у 17 млрд євро між прогнозованими видатками та доходами. Reuters написало, що найбільша економіка єврозони уникла рецесії на початку року, проте зростання виявилося повільнішим, ніж очікувалося. Тому уряд Німеччини, як і Великої Британії та Франції, намагається закрити бюджетну діру будь-яким способом.

● Водночас Німеччина виділить 10 млн євро на відновлення київської лікарні Охматдит, яку частково зруйнував російський ракетний удар, заявила міністерка ФРН з питань економічного співробітництва Свенья Шульце.

● Гроші будуть. Японія домовляється про кредит Україні в розмірі $3,3 млрд в рамах підтримки, яку члени G7 нададуть Україні, використовуючи відсотки від російських активів. Про це повідомило Kyodo із посиланням на дипломатичні джерела.

Kyodo зазначило, що Сполучені Штати та Євросоюз нададуть по $20 млрд, а Японія, Велика Британія та Канада розділять решту — $10 млрд. G7 має намір розпочати проєкт до кінця цього року.

● Бельгія виділить 150 млн євро на проєкти відбудови в Україні.

● Сумний «ювілей». Сьогодні — десять років від того дня, коли у 2014 році російський ЗРК Бук збив в небі над Донбасом пасажирський Boeing 777 — тоді загинули 298 невинних людей, зокрема 80 дітей. Москва досі не визнала своє «авторство» у цьому злочині.

● 42 тис. зниклих. Станом на 17 липня в українському Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у розшуку перебувають близько 42 тис. людей. Про це заявив голова профільного відділу МВС Дмитро Богатюк.

● Звільнили 95 бійців. З російського полону звільнили ще 95 українських захисників, повідомив президент Володимир Зеленський. «Продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону», — написав він. І додав, що повернулися воїни ЗСУ, Нацгвардії та прикордонники. Більшість з них знаходилася в полоні країни-агресорки з 2022 року.

Зеленський подякував Об'єднаним Арабським Еміратам за посередництво в цьому обміні.

● Безугла залишила «слуг». Народна депутатка Мар’яна Безугла вийшла з фракції партії Слуга народу у Верховній Раді за власною заявою. Про це повідоми нардеп від партії Голос Ярослав Железняк у Telegram. За його словами, таким чином у фракції СН залишається 233 людини.

Співголова партії Європейська солідарність Ірина Геращенко нагадала, що Безугла є мажоритарницею, отже, це не означатиме втрату депутатського мандату.

І насамкінець:

● Світла, можливо, стане більше. Компанії Енергоатом вдалося достроково підключити до енергомережі України енергоблок-тисячник однієї з українських АЕС після планового ремонту. Як очікується, це має посилити енергомережу і, можливо, полегшити ситуацію з відключеннями.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє — своє та країни.