Лайнер компанії Malaysia Airlines виконував рейс MH17 з нідерландського Амстердама в малазійську столицю Куала-Лумпур. Як довело подальше розслідування, у літак влучила ракета російського зенітного ракетного комплексу Бук. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту літака. Це найбільша кількість жертв в історії авіації з усіх випадків збиття цивільних лайнерів.

17 листопада 2022 року Окружний суд Гааги оголосив своє рішення у справі рейсу MH17 та визначив долю чотирьох обвинувачених після двох з половиною років судових засідань. Ігор Гіркін, Леонід Харченко та Сергій Дубінський були засуджені до довічного ув’язнення. Олега Пулатова виправдали за недостатністю доказів у причетності до трагедії. Суд також підтвердив, що Росія контролювала бойовиків на сході України, коли було збито літак.

У спеціальному проєкті NV нагадує про один з найбільших злочинів Росії за десять років війни з Україною, який Москва і досі не визнала.

Пасажирський літак Boeing 777 малазійської авіакомпанії Malaysia Airlines 17 липня 2014 року виконував регулярний рейс із Нідерландів у Малайзію. Він вилетів з Амстердама о 12:13 за центральноєвропейським часом (13:13 за Києвом) і мав через 16 годин польоту сісти в аеропорту міста Куала-Лумпур (близько 06:10 18 липня за тихоокеанським часом).

Фінальної точки призначення рейс MH17 не дістався: зв’язок із бортом було втрачено о 16:20 за Києвом, він зник з радарів після майже трьох годин польоту. На той момент літак перебував на висоті понад 10 тис. м над непідконтрольною Україні частиною Донецької області і мав невдовзі перетнути кордон з Росією. Українські диспетчери, які вели лайнер, вже отримали дозвіл російських на передачу рейсу у повітряний простір РФ.

Саме о 16:20 перестали працювати «чорні скриньки» літака: реєстратор польотних даних (FDR) та бортовий диктофон у кабіні пілотів (CVR), які згодом було знайдено та ретельно досліджено. За їхніми даними, політ проходив штатно, а в останній момент перед катастрофою самописці зафіксували звуковий сплеск — ймовірно, вибух зовні. У цей час літак перебував у точці над селищем Розсипне. Більшість його уламків впали в районі сусіднього села Грабове (обидва населених пункти розташовані у Донецькій області на межі з Луганською). Найближчі міста звідси — Торез (нині Чистякове) і Сніжне.

Загинули всі 298 осіб, які перебували на борту повітряного судна. Це 15 членів малазійського екіпажу літака та 283 пасажири, з них 80 — неповнолітні діти. На борту Boeing 777 перебувало щонайменше 20 родин по кілька осіб, чимало пасажирів летіли на відпочинок або до родичів. Дві третини пасажирів були громадянами Нідерландів (193 особи), громадянство Малайзії мали 43 людини з усіх осіб на борту, Австралії — 27.

Пізніше слідство встановило, що в літак влучила ракета російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Він перебував на озброєнні 53-ї курської зенітної ракетної бригади.

Це формування протиповітряної оборони збройних сил Росії, яке входить до складу 20-ї загальновійськової армії РФ. Бук був доправлений на територію України в день збиття лайнера і вивезений назад в Росію вже наступної доби — без однієї ракети, як з’ясували у своїх розслідуваннях Bellingcat та Об'єднана слідча група (JIT), куди увійшли Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна. Екіпаж установки, найімовірніше, також був російським.

Завдяки численним фото і відеозаписам розслідувачам вдалося встановити повний маршрут транспортування ЗРК Бук з Курської області Росії в Україну через непідконтрольну українським силам ділянку кордону. Комплекс прибув з розташування 53-ї зенітної ракетної бригади РФ, що базується в районі Курська (селище Маршала Жукова). Ще наприкінці червня звідти виїхала велика колона військ із майже 50 машин, зокрема шість ракетних комплексів Бук на вантажівках-тягачах. 25 червня колона прибула до міста Міллерово (Ростовська область), звідки ракетні установки розвезли по різних точках в районі російсько-українського кордону.

Комплекс, із якого було збито рейс MH17, перетнув кордон України напередодні катастрофи, в ніч проти 17 липня в районі прикордонного селища Сєверний (Луганська область). Далі вже на території України Бук перевантажили на тягач Volvo, доставили до Донецька (ймовірно, через Луганськ, Алчевськ, Дебальцеве і Макіївку), а потім через Зугрес, Шахтарськ і Чистякове (Торез) — на околиці Сніжного.

Найімовірніше, запуск ракети було здійснено поблизу міста Сніжне Донецької області приблизно за 15 км від місця катастрофи. Згодом щонайменше один зі свідків заявив суду, що 17 липня 2014 року бачив Бук у полі під Сніжним, а через короткий час — виліт ракети з цієї ділянки.

Літак був збитий ракетою серії 9М38. Частину ракети, де був розміщений двигун, знайшли на території України й у 2018 році продемонстрували публіці.

За даними слідства, найімовірніше, ракета вибухнула біля носової частини літака, лівіше та вище від кабіни пілотів. Фактично літак було зруйновано ще до моменту зіткнення з землею. Внаслідок вибухової декомпресії ніс літака розвалився на частини, тоді як центральна і задня частини фюзеляжу ще продовжували падіння з рухом вперед — саме тому уламки й тіла загиблих було розкидано по значній ділянці площею близько 50 кв. км.

Ще до збиття малазійського лайнера російські військові, які керували бойовиками «ДНР», розгорнули справжнє полювання на українську авіацію. В травні 2014 було збито два гелікоптери Мі-24 ЗСУ під Слов’янськом, у червні — літак Іл-76 під час посадки в Луганську. 14 липня, за кілька днів до трагедії рейсу MH17, пострілом ЗРК Бук з території Росії збили транспортний літак Ан-26 у Луганській області, 16 липня — український Су-25.

Саме тому з 1 липня 2014 року Україна закрила повітряний простір над зоною бойових дій для цивільної авіації — спочатку до висоти 7900 м, а з 14 липня це обмеження підняли до 9750 м. Рейс MH17 летів над територією України на висоті понад 10 тис. м, однак перемовини бойовиків «ДНР» та російських військових одразу після катастрофи свідчать, що вони навмисно стріляли по пасажирському лайнеру, вочевидь вважаючи його черговою військовою ціллю.

Крім того, ще за кілька днів до збиття лайнера СБУ фіксувала численні перемовини бойовиків і їхніх російських кураторів про очікування та отримання ЗРК Бук з території Росії.

Найбільша світова увага була прикута до першого з цих трьох пунктів — судового процесу, який вів Окружний суд Гааги. Засідання суду, які проходили в судовому комплексі Схіпхол в передмісті Амстердаму, розпочалися в березні 2020 року і завершилися 10 червня 2022 року.

Остаточне рішення суд виніс 17 листопада 2022 року.

Саме цей судовий процес базувався на висновках масштабного розслідування Об'єднаної слідчої групи (JIT). Вона була створена влітку 2014 року й об'єднала представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України в роботі над кримінальним розслідуванням злочину. У травні 2018 року JIT представила свою підсумкову детальну доповідь в рамках розслідування трагедії рейсу MH17 (перша була оприлюднена восени 2016 року).

Натомість розслідувачі підтвердили, що в літак влучила ракета, випущена з російського ЗРК Бук.

Ось головні факти, які вдалося встановити протягом багаторічного прискіпливого розслідування фахівцям JIT, авторам додаткових незалежних розслідувань Bellingcat і The Insider, а також з показів свідків, яких залучив до справи суд у Нідерландах:

У листопаді 2022 року Окружний суд Гааги виніс вирок чотирьом підозрюваним, обвинувачення яким висунули влітку 2019 року. Йдеться саме про Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), Сергія Дубінського, Олега Пулатова та Леоніда Харченка. Жоден з обвинувачених не був заарештований і не був присутній на судовому процесі, лише одного (Олега Пулатова) заочно представляли нідерландські адвокати.

Усіх обвинувачених прокурори просили засудити довічно, жоден не визнав причетності до трагедії. Усіх їх було оголошено в міжнародний розшук.

Трьох обвинувачених — Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка — заочно засудили до довічних термінів ув’язнення за вбивство 298 людей та дії, які призвели до падіння літака. Загалом вони мають виплатити 16 млн євро компенсацій родичам загиблих. Четвертого обвинуваченого, Олега Пулатова, виправдали через недостатність доказів у причетності до трагедії.

Прокуратура Нідерландів доводила суду, що всі четверо брали участь в організації транспортування російського ЗРК Бук на окуповану територію Донецької області та його вивезенні назад у Росію (або сприяли цим процесам). Сторона обвинувачення не дійшла висновку, що хтось із них безпосередньо запускав ракету. Утім, слідчі були переконані, що підозрювані спланували перевезення Бука саме для того, щоб збивати літаки.

На думку нідерландських прокурорів, співучасників злочину не виправдовує те, який саме літак вони хотіли збити, використовуючи ЗРК Бук — військовий чи цивільний. Вони також не мали права користуватися імунітетом комбатантів відповідно до Женевських конвенцій, оскільки не воювали відкрито від імені своєї країни, представляли незаконні збройні формування та не дотримувалися законів і звичаїв війни, беручи участь в тортурах, вбивствах, мародерстві та інших злочинах.

У фінальному вердикті суд погодився з більшістю висновків прокуратури. Судді підтвердили, що MH17 був збитий російською ракетою з комплексу Бук, яку випустили з території сільськогосподарського поля на окупованій території України. Численні докази не залишили «жодних можливостей для будь-яких обґрунтованих сумнівів» у цьому, заявили судді. Суд також дійшов ширшого висновку, який фактично підтверджує російське вторгнення на Донбас у 2014 році: що Росія контролювала і координувала дії бойовиків на сході України, коли було збито літак.

При цьому Росія забезпечувала підготовку сил «ДНР» і постачання озброєння, підтверджено у вироку. «Таким чином, суд вважає, що у 2014−2015 роках на території України відбувався міжнародний збройний конфлікт», — сказав головуючий суддя Хендрік Стейнгаюс.

У нідерландській прокуратурі усвідомлюють, що вирок суду буде неможливо виконати, якщо винуватці трагедії не потраплять до рук правосуддя. Для цього їх необхідно або екстрадувати з РФ, або затримати в третій країні — як оголошених у міжнародний розшук.

Однак родичі загиблих, які під час процесу особисто виступили на суді в Нідерландах або передали свої заяви через адвокатів, наполягали на відновленні правди навіть якщо злочинців поки неможливо посадити за ґрати.

Громадянка Нідерландів Ріа ван дер Стін, яка втратила батька і мачуху в катастрофі MH17, заявила ще до винесення вироку в своїй емоційній промові в залі суду: «Я так і не зможу остаточно попрощатися з ними доти, доки відповідальних за їхні смерті не визнають винними». На початку свого виступу вона звернулася до російського режиму, процитувавши Олександра Солженіцина в оригіналі: «Они лгут. Мы знаем, что они лгут. И они знают, что мы знаем, что они лгут». «Я знаю, на кому лежить відповідальність», — наголосила жінка, яка чекала на вирок разом з родичами інших 296 жертв катастрофи та всім світом.

Коли ж Окружний суд Гааги оголосив вирок про довічне ув’язнення для трьох обвинувачених, родичі загиблих отримали бодай найменшу втіху. «Ми дуже раді, що правосуддя відбулося», — сказав Піт Плуг, співголова об'єднання родичів загиблих. У катастрофі він втратив брата, його дружину та племінника. За словами Плуга, рішення суду було для нього «дуже важливим, так само як і для всіх рідних та близьких загиблих». Він окремо відзначив важливість того, що суд відкрито визнав роль Росії у війні проти України та в авіакатастрофі.

Президент України Володимир Зеленський після рішення суду в Нідерландах наголосив, що «притягнення до відповідальності організаторів також має вирішальне значення, оскільки відчуття безкарності призводить до нових злочинів». «Ми повинні розвіяти цю ілюзію. Покарання за всі звірства [Росії] тоді й зараз неминуче», — підкреслив Зеленський, маючи на увазі злочини РФ під час повномасштабного вторгнення.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте назвав вирок суду «ще одним кроком у пошуках правди та справедливості для жертв та їхніх близьких». Саме після катастрофи MH17, на борту якого летіли сотні нідерландських пасажирів, уряд Рютте став одним із найбільш послідовних і відданих союзників України у війні проти РФ.

Влітку 2024 року Марке Рютте був обраний новим генеральним секретарем НАТО. Він набуде повноважень з жовтня, однак у своїй прощальній промові на посаді прем'єра Нідерландів описав трагедію збитого Росією літака як «мабуть, найрадикальнішу та найемоційнішу подію» за весь час свого прем'єрства.

«MH17 змінив мій особистий погляд на світ. Я зрозумів, наскільки важливо для країни не бути самотньою у світі, повному загроз, — сказав Рютте. — Ця думка має мотивувати нас продовжувати підтримувати Україну. Заради миру там і безпеки тут [у ЄС та НАТО]».