Хороші звички – шлях до успіху
Компан: Ще один знаменитий «баффетизм» звучить так: «Не зберігай те, що залишилося після витрат; витрачай те, що залишилося після заощаджень»
До яких порад Воррена Баффетта варто було б прислухатися і Україні
Переглядаючи інтернет, натрапив на цікаве інтерв'ю з Уорреном Баффеттом, записане головним редактором Yahoo Finance. Баффетт говорить про те, наскільки важливо для молодим людям виховати в собі правильні звички і почати інвестувати з найбільш раннього віку.
Немає потреби сперечатися або погоджуватися з Баффеттом. Він повністю правий у своїх простих, доступних і дуже мудрих висловах. Більш того, мені здалося, що його настанови цінні не тільки для молодих людей, а й для молодих держав, як Україна, наприклад. Посудіть самі.
Паралель №1.
Баффетта запитали, як молоді люди, обтяжені боргами за навчання, орендою житла та витратами на «радості і гріхи молодості», можуть ще й заощадження робити. "Думаю, що звички, які ви в собі виховуєте, надзвичайно важливі. Вони, можливо, навіть важливіше IQ або якихось інших природних здібностей. Говорити «будь ласка», «дякую» або інвестувати 10% з кожної заробленої суми – це шлях до успіху», – відповідає Баффетт.
Як молода держава Україна, закута в прокрустове ложе незліченних боргів і зобов'язань, може щось інвестувати в своє майбутнє? Для цього потрібно виробити бажання і звичку.
А й справді – адже це не природний IQ, у вигляді незліченних запасів нафти, газу або золота допоміг Голландії, Німеччині або Сінгапуру стати процвітаючими державами? Радше, такими їх зробили «звички» у вигляді налагоджених інститутів влади.
Паралель №2.
Виступаючи перед студентами в 1998 році, Баффетт сказав, що «кайдани звичок занадто легкі, щоб обтяжувати, поки не стають занадто важкими, щоб їх розірвати». В даному випадку, він говорив про залежність від деструктивних звичок і зауважив, що по досягненню певного віку буває занадто пізно щось змінювати.
Як легко і приємно було брати гроші у МВФ. Як ми пишалися тим, що можемо зайняти кілька мільярдів на ринках капіталу. І як тепер важко розплачуватися за цю легкість.
Паралель №3.
"Коли ви молоді, у вас можуть сформуватися будь-які звички, будь-які механізми поведінки – все, що побажаєте. Питання тільки в тому, що саме ви побажаєте?!», – говорить Баффетт.
Скільки було сказано про необхідність ставити правильні цілі перед молодою державою. Шкода, розмови закінчилися нічим. Звичайно, перед виборами багато хто продовжує «засовувати правильні гасла», але ми-то з вами знаємо, що справжня мета у нас одна – вкрасти по максимуму і втекти. Це увійшло в звичку і вже мало кого бентежить.
Паралель №4
Баффетт почав заробляти в 11 років, перепродаючи Кока-Колу жителям свого ж кварталу, тобто сусідам. Напевно, у нас би за таке засудили. При комуністах піонеру Баффетту точно б не пощастило. Та й зараз, багато з невдоволенням глянули б та за спиною пошептались: «І куди тільки школа та батьки дивляться!». Такі вже у нас скріпи. Америка, навпаки, винагородила дитину за старання і зробила багатим. На зароблені від спекуляцій колою 114 доларів Баффетт купив свої перші акції в 1942 році. Якби він тоді ж інвестував їх в індекс S&P 500, то сьогодні б отримав $400,000.
Як шкода, що Україна ніколи не заохочувала підприємництво на державному рівні. Бізнес на відкатах, за повернення ПДВ, або олігархія – не береться до уваги. Може нам потрібно почати з малого – в середніх школах замінити предмет «Основи здоров'я» або «Праця» на «Основи підприємництва»?!
Паралель №5
Ще один знаменитий «баффетизм» звучить так: «Не зберігай те, що залишилося після витрат; витрачай те, що залишилося після заощаджень». Все просто! Отримав якісь гроші – спочатку дисципліновано інвестуй частину, нехай невелику, а вже потім плануй витрати.
Це точно не про нас. В Україні паралельні прямі витрат та інвестицій перетинаються, а потім і зовсім зливаються в одну – крадіжки і розбазарювання. Кажете, грошей немає?! Так у маленького Уоррена, що купував шість пляшок Коки за 25 центів і продавали їх у роздріб по 5 центів за пляшку, теж було небагато, спочатку.
Не грошей у нас немає, а звичок (читай інститутів влади), які допомогли б розумно розпорядитися грошима МВФ, облігаційними позиками, нехай і невеликими, але, все ж, доходами від приватизації, й інвестувати їх в майбутнє.
Так, може, ще не пізно? Адже Україна ще дуже молода держава і не пізно почати виховувати в собі і правильні звички.
Спочатку інвестуй, а вже потім витрачай, і майбутнє скаже тобі спасибі!
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною – щодня
Кинопоиск з Фоззі – щочетверга
Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєв – щонеділі
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
