Чи здатні міжнародні організації змінити цю парадигму насильства, в якій ми перебуваємо? Тут питання навіть в іншому — скільки ми ще будемо толерувати існування організацій, які не відповідають сучасним викликам. А я би сказала, що організації, які створювалися після Другої світової війни для підтримки миру і безпеки, вже не відповідають викликам, що стоять зараз перед світом. Вони фактично паралізовані. Вони паралізовані своїми постійними членами Ради безпеки. І ця ситуація не змінюється. Вона не змінюється, незважаючи на те, що перші спроби реформувати почалися там ще у 1970-х роках. І так і не реформували жодного разу Раду безпеки ООН упродовж цього періоду. У нас залишилося п’ять постійних членів Ради безпеки, кожен з яких може заблокувати будь-які рішення.

Наскільки атака на Ізраїль пов’язана з ситуацією, яку ми переживаємо тут з війною. Оскільки ХАМАС — це терористична організація, яка не може отримувати зброю ззовні. Тобто є незаконне постачання зброї ХАМАСу. Це або Росія, або Іран. Або і Росія, і Іран. Бо Ірану неприйнятне рішення про продовження резолюції, яка забороняла їм виробляти ракети.

Фактично зараз світ входить у такий період, коли ми маємо вже визнати недієвість механізмів щодо безпеки в усьому світі.