Коли тебе колись давно послали на дві букви — списали, забули, і життя пішло далі, а потім виявилося, що саме ці дві букви раптом стали найпопулярнішими у світі, і тепер усі хочуть із тобою співпрацювати. Ти купуєш бамбуковий диван, наливаєш собі коктейль під пальмою і час від часу перевіряєш рахунок — як туди тихенько капають долари. П’ять коктейлів за вечір і жодної роботи.

Хочете так само? То у вас просто не ті букви.

Сиджу я на своєму дивані — не з бамбука, але теж стратегічному й аналітичному — гортаю графіки й ловлю себе на думці: найбільший вигодонабувач від штучного інтелекту у світі навіть не знає, що таке Python. Бо в нього не ноутбук, а кокос, не KPI, а пальми, і головне надбання — домен ai.

Так, це Ангілья — крихітний острів на 15 тисяч людей, який примудрився стати Кремнієвою долиною без кремнію. А точніше — долиною доменів.

У 2018 році вони мали всього 48 тисяч реєстрацій ai. Тепер — 870 тисяч. І ця крапля в океані приносить острівній державі половину всього бюджету. Тобто OpenAI тепер оплачує місцеві школи, а Anthropic — світло на вулицях.

Приносить острівній державі половину всього бюджету

Парадокс у тому, що колись Ангілья вже заробила на дурощах світу. У 1967 році її змусили ввійти у федерацію із сусідами — Сент-Кіттсом і Невісом і стати більш незалежною. Ангільці сказали «дякуємо, але ні» і підняли повстання… за повернення британського колоніального статусу.

Ідея спрацювала: вони надрукували марки з написом Free Anguilla, колекціонери з Лондона почали їх скуповувати, і на цьому острів, фактично, оплатив свою контрреволюцію філателією.

Минуло пів століття, і тепер вони зробили той самий трюк, тільки в цифровому форматі.

До речі, там навіть є аеропорт Clayton J. Lloyd, який зараз розширюють, щоб приймати більші літаки, і туризм — головне джерело прибутку після домену .ai.

Так, іноді між пальмами можна побачити не лише туристів, а й покинуті авто та собак, що мають вигляд більш мудрих, аніж місцеві чиновники, але, загалом, острів живе непогано.

Трохи IT, трохи сміття, трохи коктейлів — такий собі тропічний бета-реліз раю.

Тоді продавали Free Anguilla, тепер — домен .ai, і знову — в доларах.

Сьогодні острів живе з того, що кожного разу, коли черговий стартапер у Сан-Франциско вирішує, що він геній, і реєструє «something.ai», Ангілья потирає руки.

Вони не шукають незалежності - вони просто монетизували абревіатуру.

Мораль проста: щоб розбагатіти, не треба нафти чи газу. Іноді вистачає двох літер і доброго вайфаю

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора