Дивацтва українського кордону

19 січня, 23:45
4329
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

За 30 хвилин від Польщі знаходилась саме та точка, з якої все почалося

Кордони – це завжди неприємне місце в країні. Місце прибутку, маніпуляції та корупції. Український кордон яскравий тому приклад. Принаймні був 16 років тому, коли я в’їжджав у Польщу суходолом.

Коли мені було 26 років, я провів деякий час у Криму зі своїм хорошим грузинським другом, який одного літа запросив мене провідати його в Ялті. Я був у Стамбулі, тож подорожував через Чорне море на судні, перенавантаженому турецькими килимами, з капітаном, який попивав горілку допоки не встало сонце (чудова історія на наступний раз).

Після кількох тижнів, проведених з моїм грузинським другом, прийшов час рухатись у Західну Європу. Я покинув гірські ландшафти Криму та розсікав хлібними місцинами України. Прекрасні соняшникові поля простягалися до безкінечності, золоті, як літнє сонце. Автобус рухався у бік Польщі.

Подорож була спокійною, але за 30 хвилин до польського кордону знаходилась саме та точка, де все змінилось. Це було так, наче ми врізались у конкретний кілометр, про який усі знали.

Спокійна атмосфера перетворилась на тривожний рух. Пасажири встали зі своїх місць та почали збирати звідусіль свої речі – навколо було тільки й чути звуки блискавок та шелест сумок. До цього моменту своєї мандрівки світом я бачив багато речей, але нічого схожого на це. Повна таємничість обернулась дикістю.

Кордони – це завжди неприємне місце в країні

Літні пані зняли з себе кофти та залишились в одних лише бюстгальтерах. Вони рухались ефективно та зосереджено. Я сидів сам, нездатний зрозуміти, що відбувається.

Я відчував себе наче на зйомках фільму, та ніхто не дав мені сценарій. Кожен поводив себе так, наче така поведінка була нормальною. Я ж думав про себе: «Що в біса відбувається?»

Молоді 20-літні відсунули подушки з сидіння. З сумок почали з’являтись речі. Я бачив, як дитина засовувала щось під сидіння.

Я почув різкий звук клейкої стрічки, що обертається навколо чогось. А саме: частин тіла, переважно рук та ніг. Те, що навколо них приклеювали, було цигарками та алкоголем. Одна жінка стояла навпроти мене в кутку автобуса з широко розставленими ногами та випрямленими руками, як той злочинець з телевізійного шоу про поліцейських. Її партнер зафіксовував на її тілі контрабанду, відповідно навантажуючи транспортний засіб у вигляді людини цигарками та алкоголями під її руками та далі вниз по внутрішній частині ніг.

Це виглядало так, наче смертник Ісламської держави готувався підірвати станцію метро, якщо не враховувати того, що це були невинні літні пані, які збирались забезпечити комусь дешевий проїзд у Польщу.

Оскільки ми наближались до кордону, люди натягнули свої штани та кофти назад. Одна жінка виглядала як персонаж з мультика – з квадратними ногами та прямокутними руками.

Пізніше я з’ясував, що цигарки та горілка продавались у Польщі в 2 чи 3 рази дорожче, й це був бізнес. Ці люди отримували дохід, їздячи туди й назад через кордон.

Коли до кордону залишався один кілометр, в автобусі знову стало спокійно й тихо. Кожен усівся та зайняв своє місце.

Технічно я був єдиним легальним хлопцем у цьому автобусі, та як невдовзі збагнув – я був також єдиною людиною, з якою поводились як з нелегалом. Автобус не проїжджав Україну через мене.

Ще у Стамбулі мій паспорт опинився у пральній машинці, й американське посольство дало мені дублікат, що не виглядав точно так само. Моє фото було приклеєне до паспорту й це виглядало дешево.

Що ж, хороша можливість заробити випала для корумпованого прикордонника. Тож гра почалась, коли я не дав йому хабаря, а він не пропустив мене. Після проявів упертості з обох боків, найбільша мафія України почала злитись. Їхні перенавантажені кінцівки й верхні частини тіла не витримували.

Кілька «генералів» опинились перед лицем прикордонника, викрикуючи йому, щоб він нас пропустив. Після 30 хвилин словесної війни він роззброївся і відступив.

На польській частині кордону сумка на конвеєрній стрічці для транспортування багажу повернула в хибному напрямку. Розлилась горілка. Жінка впакувала її та швидко почала рухатись у бік Польщі.

Така контрабанда була доволі невинною та основаною на виживанні. Та я відчував, що це була лише поверхня усього того, що там відбувалось. Кордони – це цікаві місця країни…і часто неприємні.

Більше про життя Пітера можна читати в Facebook, на його сайті petersantenello.com, стежити за ним в Instagram, або на YouTube.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Сьогодні, 10:13

article_img
А якби Майдан не переміг? Відомі українці - про те, якою була б зараз країна
Культура

Сьогодні, 09:36

article_img
Got to be free. У Театрі на Подолі покажуть рок-мюзикл про Майдан
Made in Ukraine

Сьогодні, 12:00

article_img
Harley, стережися. В Україні розробили електричний мотоцикл