Де ж проходить "червона лінія" для Обами

Виступаючи з щорічним посланням "Про становище в країні", американський президент Барак Обама заявив, що «Росія вкладає свої ресурси, щоб вплинути на Україну і Сирію – країни, які виходять з-під її впливу».

Що стосується України, то тут Обама, безумовно, має рацію. Вона дійсно виходить з-під контролю Росії. Все, що ми робимо, починаючи з Революції гідності, так чи інакше пов'язане із звільненням від впливу РФ – економічно, політично тощо. Росія, відповідно, намагається не допустити подібного і втримати Україну у сфері свого впливу. Що стосується Сирії, то твердження американського президента, загалом, правильне, адже до початку громадянської війни Сирія була вірним союзником Росії на Близькому Сході.

Барак Обама також зазначив, що США є визнаним світовим лідером. "Коли йдеться про надзвичайно важливі міжнародні проблеми, кличуть не Пекін чи Москву, кличуть нас", – заявив американський президент. І з цим теж не посперечаєшся, хоча подібне лідерство є для США певною мірою проблемою. Іноді вони не виправдовують очікувань країн і сил, які звертаються до них. Наприклад, Обама так і не пішов на надання Україні летальної зброї. Це можна пояснити лише бажанням залишити у себе в руках важіль впливу на Кремль, яким можна шантажувати Росію і змушувати її таким чином вести діалог.

Що стосується Сирії, то тут Обама казав про якусь «червону лінію», яку не можна переступати. Проте, Асад застосував хімічну зброю, і нічого не сталося, Америка не застосувала силу.

Подібна політика американського президента призвела до того, що країни, які раніше зверталися до США, як до арбітра, і розраховували на певні їхні дії, як союзника, сьогодні діють самостійно. І це теж проблема. Обама, звісно, акцентує увагу на успішних сторонах своєї політики і замовчує проблемні. Але факт залишається фактом: відносини США з Саудівською Аравією охололи, ситуація з постачанням зброї Україні залишається абсолютно незрозумілою і цей список можна продовжувати.

Більше точок зору тут