Чому Росію повернули в ПАРЄ

27 червня 2019, 11:13

Найважливішою для України подією останніх днів стало голосування в Парламентській асамблеї Ради Європи з питання про повернення туди російської делегації

Кілька років тому її позбавили права голосувати — як покарання за окупацію Криму і Донбасу. Але тепер більшість депутатів ПАРЄ вирішила, що настав час поновити росіян у правах.

Реклама

Чому це сталося?

• По-перше, ПАРЄ потрібні були російські грошові внески — приблизно $30 млн на рік. Москва їх не платила з 2017 року. Теоретично, Україна могла б заповнити дефіцит своїми коштами, але ні колишній, ні нинішній президент чомусь вирішили цього не робити.

• По-друге, парламентська делегація України в ПАРЄ не зуміла переконати своїх колег з інших країн у тому, що росіян треба тримати подалі. Ну, ось такі вони дипломати. Вибачте, але інших депутатів до кінця липня в Раді не буде.

• Третя причина — можна сказати, філософська: ПАРЄ створили після Другої світової війни, щоб мирно вести діалог з усіма країнами і режимами — навіть із найогиднішими і найнеприємнішими.

Тому виключення з Асамблеї головного відморозка на континенті прямо суперечить заявленому змісту її існування. Який сенс збиратися і щось обговорювати, якщо всі з усім згодні? Дуже важливо зрозуміти, що європейці в ПАРЄ хочуть нести добро і світло в світ зла і пітьми. Вони зовсім не мають наміру повністю відокремитися від Мордора на сході. Для цього є зовсім інша організація. Вона називається НАТО.

• Звідси виникає четверта — найважливіша — причина голосування за повернення Росії в ПАРЄ. Дивіться: у західних європейців ставлення до РФ схоже на ставлення українців до Донбасу. Вони вважають росіян начебто своїми — європейцями. Але зазомбованими, з промитими мізками, що живуть в умовах окупації, під владою якихось відморожених козлів і бармалеїв.

Що з цим робити?

Перший варіант — відокремити, поставити стіну, викопати рів, ввести повну блокаду і навіть не намагатися повернути цих людей у цивілізований світ.

Другий варіант — налагодити діалог, але не з начальством, а з народом, намагатися витягувати звідти людей, навчати їх, впливати на них, допомагати їм у протистоянні з владою. Ну і сподіватися на те, що нинішній режим — не вічний, що або він сам розвалиться, або народ повстане проти влади.

Останні кілька років ПАРЄ йшла першим шляхом і фактично відокремила Росію від Європи. Але зараз, схоже, спробувала другий варіант — залучити Москву до взаємодії і впливати на неї зсередини.

Якщо Європа побачить в Україні велику цінність, то вона продовжить її захищати

Я не впевнений, що це допоможе. Але зрозуміти мотивацію європейців я можу. Росія зараз стоїть на порозі величезної внутрішньої кризи. Вони хочуть підстрахуватися, щоб після ліквідації путінського режиму до влади там прийшли відносно адекватні сили. Тобто люди, з якими можна вести діалог, а не ще більше відморожені психи.

Але це ще не все. Говорячи про ПАРЄ, важливо розуміти, що ця організація нічого, загалом, не вирішує. Реальних повноважень у неї ніяких немає. Це своєрідний клуб, майданчик, де збираються депутати з різних країн, щоб добре провести час і отримати непогану надбавку до зарплати.

Тому нічого страшного від повернення Москви саме в ПАРЄ не буде — там не можна завдати якоїсь шкоди Україні. Але є інша проблема. Зараз у багатьох країнах Європи до влади йдуть або вже прийшли націоналісти і популісти, які дуже добре ставляться до Володимира Путіна.

Ось, в Італії, наприклад. Вони там зовсім не розуміють, заради чого повинні підтримувати економічні санкції проти Росії. На цінності миру, свободи і демократії їм зазвичай наплювати.

Цим людям дуже потрібен хоч якийсь привід для того, щоб скасувати санкції проти Кремля. І ось зараз ПАРЄ дає їм такий привід.

Небезпека в тому, що ті чи інші італійські або австрійські націоналісти в уряді можуть сказати: «Ось дивіться: Рада Європи більшістю голосів зняла санкції з Росії. Ми подумали і вирішили наслідувати цей приклад!»

Якщо так вчинить одна країна ЄС, то інші за нею відразу ж підуть. Розпочнеться ланцюгова реакція, і санкції буде скасовано. У цьому — реальна небезпека. І Росія, звичайно, зараз буде дуже старатися реалізувати саме цей сценарій.

Що робити Україні?

Завдання української дипломатії в цих умовах стає дедалі складнішим. Їй важливо, незважаючи ні на що, підтримувати єдиний санкційний антикремлівський фронт.

Зробити це можна тільки одним способом: треба показати країнам Європи, що цивілізаційно і ціннісно Україна — одна з них. Показати, що тут майже немає корупції, що йде швидка модернізація, що всі вивчають англійську мову, що економіка швидко зростає, що бюрократія мінімальна і діє згідно із законом.

Якщо Європа побачить в Україні велику цінність, то вона продовжить її захищати. Але якщо у владі буде панувати анархія, корупція і беззаконня; якщо як і останні роки у владі буде лише злодійство, кумівство і показуха, то на таку Україну Європа дуже скоро махне рукою. Зараз у нас є унікальний шанс вибрати перший варіант. Сподіваюся, ми його не втратимо!

Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини


Показати ще новини