Коли ми всі помремо?

Твердження про те, що людству залишилося жити трохи більше десятиліття через зміни клімату, базуэться на нерозумінні. У 2018 році у досить складній для сприйняття доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату попередили, що нам час обмежити викиди діоксиду вуглецю (CO2) до 2030 року на половину, щоб уникнути глобального потепління на 1,5 градус Цельсія вище рівня, що спостерігався до початку промислової революції.

Загалом, це означає приблизно наступне: «У нас є близько 12 років до того, як порятунок клімату стане по-справжньому дорогим і складним».

Людство зможе все ще жити в такому світі, але для цього буде потрібно більше зусиль, і під загрозою опиниться безліч людських життів. І це буде непросто, адже в поточному столітті ми стикаємося з безліччю проблем одночасно і більш залежні один від одного, ніж будь-коли.

Під тиском

Для отримання продовольства більшість з нас покладаються на глобальні транспортні, платіжні та логістичні системи. Вони ж, у свою чергу, потребують палива, електрики, комунікацій і багато іншого.

Всі ці системи пов’язані між собою, тому, якщо одна виходить з ладу, хаос що виникає, дестабілізує й інші системи і до того, як ми встигнемо отямитись, розвинуться конфлікти і виникне відчутний брак ресурсів.

Складно підрахувати ризики, адже подібного ще не відбувалося. До недавнього часу світ був розділений на окремі регіони, які в більшості своїй були незалежні один від одного.

Але, як відомо, зміна клімату ставить під загрозу весь світ — всюди і в один і той же момент — роблячи крах цих систем ще більш імовірним.

Наприклад, бізнесам легше забезпечувати кібербезпеку і поставку енергії тоді, коли їм не потрібно так само справлятися з природними загрозами. Таким самим чином, владі складніше підтримувати інфраструктуру, коли політики зайняті реакцією суспільства на підвищення цін, потоки біженців і екологічну кризу.

Забезпечуючи стійкість

Геоінженерія може знизити вплив глобального потепління — наприклад, зменшуючи рівень СО2 або закачуючи в атмосферу землі частки для відбиття сонячних променів. Але якщо в результаті лиха, ці процеси зупиняться — ефекти зміненого клімату швидко повернуться.

Розумним кроком було б зробити наші системи більш стійкими — і для цього є безліч можливостей. На практиці, це означає, що потрібно створювати більше місцевих джерел енергії, розвивати системи екстреного відновлення, намагатися зменшити кліматичні зміни і платити більше за безпеку.

Катастрофи і хвороби

Що ж щодо інших загроз для людства? Хоча природні лиха, такі як землетруси, цунамі, вулкани й урагани можуть бути руйнівними, вони являють собою відносно малу загрозу для виживання людського виду.

Загрози достатні для того, щоб весь вид вимер, зустрічаються досить рідко. Типовий вид ссавців виживає протягом близько мільйона років, так що ризик становить приблизно 1 на 1 000 000 на рік.

Зіткнення з астероїдами і супервулкани вірогідні, але вони занадто рідкісні, щоб про них турбуватися. Але незважаючи на це, планувати як відобразити великий астероїд або прожити без землеробства десятиліття — розумний крок.

Пандемії гірше. У 1918 році грип убив десятки мільйонів людей по всьому світу. Раз у раз з’являються нові віруси грипу, і нам варто очікувати велику пандемію як мінімум раз на 100 років.

За останнє сторіччя, ми суттєво розвинули медицину (що знижує ризик захворювань), але ми також і більше подорожуємо (що збільшує ризик поширення хвороби). Природна пандемія навряд чи знищить людство, адже майже завжди є хтось, у кого імунітет. Але пандемія все одно може завдати серйозного удару по світовій спільноті.

Технологічна атака

Біологічна зброя, що використовує бактерії, віруси і грибки для заподіяння шкоди людям або агрокультурам — це інша проблема. На щастя, вона рідко застосовуються у військових цілях, але може стати більш небезпечною в найближчому майбутньому, оскільки розвиток біотехнологій здешевлює модифікацію організмів і автоматизацію лабораторних робіт.

У міру зростання доступності цієї технології, зростає і ризик використання її як «машини судного дня» різними режимами, для того, щоб відвадити інші держави від спроби їх повалити. На даний момент ризик мізерно малий, але буде поступово збільшуватися, поки ми не винайдемо кращих шляхів для визначення патогенів на ранніх стадіях. Нам потрібно спостерігати за ризикованими біотехнологіями і проводити акуратну дипломатичну політику для забезпечення безпеки держав.

Можливо, найбільший ризик для людства — це ядерна зброя. Особисто я вважаю, що ризик ядерної (необов'язково такої, що приводить до кінця світу, але від цього не менш жахливої) війни десь між 1: 100 до 1: 1000 щорічно. Цей ризик зростає і падає в залежності від напруги між країнами і компетенції тих, хто управляє системами раннього попередження.

В Інституті майбутнього людства в Оксфордському університеті, ми багато працюємо над штучним інтелектом (ШІ). Як і з біотехнологіями, зараз ризик мінімальний, але він може зрости у міру поліпшення ШІ, тому варто працювати на випередження.

Розробка механізмів, які забезпечать безпеку ШІ та використання цієї технології з користю для людства, може зберегти фінанси в довгостроковій перспективі та навряд чи погіршить ситуацію. Повторюся, можливість катастрофи, пов’язаної з ШІ невідома, тому що шанси залежать від рівня нашої підготовки.

Я не можу розрахувати ймовірність подібної світової катастрофи.

Але шанс того, що це скоро станеться, досить великий. Тому час виправляти ситуацію — стежачи за тим, щоб влада відповідально використовувала ШІ, замінювала викопне паливо, будувала плани і системи відновлення, децентралізуючи основні системи і так далі. Зусилля варті того, навіть якщо ризик один на мільйон: світ дуже цінний і майбутнє, яким ми ризикуємо — величезне.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени