Неможлива планета і кульова блискавка

3 червня 2019, 09:11

На цьому тижні ми перевірили теорію Стівена Гокінга про чорні діри і знайшли планету, яка не може існувати. А ще — дізналися дещо про кульові блискавки.

Гокінг і чорні діри

Ізраїльські фізики зімітували чорну діру в лабораторних умовах. І заодно перевірили теорію Стівена Гокінга, яка суперечить законам квантової механіки.

Реклама

Прийнято вважати, що чорна діра — це область простору-часу, яка має величезну масу і надзвичайно сильну гравітацію, буквально поглинає все навколо, включно зі світлом.

Однак, 45 років тому англійський космолог Стівен Гокінг припустив, що чорні діри не тільки поглинають все навколо, але й випускають певні частки. Тепер у нас є певне уявлення про те, чи це так. Детальніше читайте в нашому матеріалі.

Неможлива планета

Вчені знайшли планету, якої не може бути.

Вона в 20 разів важча за Землю і має власну атмосферу. Дослідники виявили її в Нептунівській пустелі. Раніше передбачалося, що в цій області не може існувати таких великих планет.

Ця місцевість отримала таку назву через те, що в ній, як раніше вважалося, не може бути планет розміром з Нептун. Через сильне випромінювання зірок газоподібні атмосфери планет розсіюються і від них залишається тільки ядро.

Таємниця кульової блискавки

До сих пір нерозгаданий феномен кульової блискавки отримав нове пояснення, вельми неординарне.

Російський вчений Володимир Торчігін висунув гіпотезу про те, що це природне явище викликане заломленням фотонів світла в бульбашці з повітря.

Кульову блискавку вперше зафіксували кілька століть тому. І вона досі залишається предметом дискусій. Нова гіпотеза звучить досить логічно і справляє солідне враження. Почитайте самі.

На двох ногах

Згідно з новим дослідженням, вибухи наднових зірок близько 2,6 млн років тому могли бути причиною того, чому люди почали ходити на двох ногах.

Звучить феєрично. Але теорія цікава.

Вчені з Канзаського університету припускають, що сильні космічні спалахи через народження наднових зірок могли призвести до спалення значної частини густих лісів. Як наслідок, стародавні примати мали адаптуватися до життя у відкритих саванах, швидко перетинати пасовища і помічати інших хижаків.

На чотирьох це робити було дещо проблематично. Так і сталося один з ключових зрушень в еволюції людини як виду.

Показати ще новини