Нові методи
Н инішньому інфраструктурному підйому сприяють і нові методи поводження із фінансами, які освоюють місцеві чиновники і державні топ-менеджери.
Голик, який до роботи в органах влади очолював комерційну радіогрупу UMH, розповідає, що раніше обласний бюджет розподіляли на велику кількість об'єктів за принципом "трохи, але кожному". "Зараз все концентрується [на окремих важливих проектах] і є чіткий план, — каже він. — Ми розуміємо, що робимо цього року, що — в наступному, а що — через рік".
Ділову логіку поділяють й у столиці. Як розповідає Давтян, який теж прийшов на держслужбу з бізнесу, кожен великий проект у місті починають тільки в тому разі, якщо його можна реалізувати за рік-два. Тобто в термін, в який можна запланувати джерела фінансування.
Раніше ж у столиці було прийнято стартувати, маючи кошторис проекту, але не маючи чіткого розуміння, звідки зайдуть гроші. І виходила, за словами Давтяна, така ситуація: "Ледь-ледь зробили об'єкт. Наступного року ціни зросли — зробили коригування проекту, він став дорожчим. Ще трохи побудували. Наступного року стало дорожче — знову зробили коригування. І так все розтягувалося на десять років". Унаслідок ідеї до фізичного втілення не доводилися, а от кошториси безперервно зростали.
В УЗ, жадаючи полегшити собі залучення інвестицій під масштабні проекти, серйозно попрацювали над кредитним обличчям держкомпанії. Кравцов розповідає, що ще чотири роки тому УЗ вважалася дефолтною. Але потім топ-менеджмент реструктуризував частину боргів, збільшив виручку за рахунок нового ціноутворення тих робіт, вартість яких не регулює держава.
Внаслідок агентство Fitch підвищило кредитний рейтинг компанії у листопаді 2018-го зі сміттєвого ССС/RD до B-. Це вже допомогло команді Кравцова залучити позику в $150 млн без держгарантій.
Але всі нинішні інфраструктурні успіхи країни, впевнені експерти, виглядають дрібницею на тлі тих проблем, які ще належить вирішити. Олександр Кава, радник глави Держагентства автомобільних доріг, наводить приклад зі своєї сфери: аби в найближчі п'ять років відремонтувати всі дороги національного значення, потрібно витрачати по 200 млрд грн щорічно. Тобто вчетверо більше запланованого на 2019-й рівня.
