Епоха стрес-тестів

Українські банки майже пройшли випробування, запропоновані їм кризою і Нацбанком. Ті, хто вижив — переважно це установи з західним капіталом,— починають потроху зростати і кредитувати бізнес

Андрій Юхименко, Леся Виговська

На вулицях — мітинги ошуканих вкладників, а в новинах повідомлення про можливу націоналізацію найбільшого приватного банку. Здавалося б, вітчизняна банківська система перебуває у глибокій кризі. Але, на думку Анатолія Гулея, голови правління Української міжбанківської валютної біржі та колишнього голови правління Ощадбанку, є одразу кілька приводів для оптимізму.

У середині листопада міжнародне агентство Fitch підвищило довгостроковий рейтинг України в іноземній і національній валюті з ССС до B-. Експерти відзначили, що країна стала менше залежати від зовнішніх запозичень.

І це — раз. У Гулея є і два: наступного року очікується приріст ВВП на рівні 2%. "Банківська система дзеркально відображатиме це зростання",— вважає він. І відзначає, що Нацбанк змінив свою позицію і лояльно ставиться до банків, які залишилися в країні.

"З ринку ще можуть піти кілька установ, але не 10-15 на квартал, як раніше, це точно",— каже Гулей. Все, мовляв, залежатиме від того, чи захочуть акціонери вносити необхідні кошти, щоб підвищити надійність своїх фінустанов.

З цим показником у багатьох фінустанов, присутніх на вітчизняному ринку, не все гаразд. Однак є як мінімум два десятки структур, надійність яких викликає довіру навіть з боку аналітиків. Зокрема, йдеться про експертів інвестиційної компанії Dragon Capital, які підготували для НВ черговий щорічний рейтинг Топ-20 найнадійніших банків країни.

Анастасія Туюкова, аналітик Dragon Capital, яка працює над складанням рейтингу вже кілька років, зазначає: з його допомогою можна чітко оцінити банки, навіть незважаючи на сьогоднішню непередбачувану ситуацію в Україні.

“Всі банки з нашого торішнього рейтингу сьогодні працюють. Те саме, до речі, стосується і рейтингу 2014 року,— уточнює вона.— Ми раді, що наші рекомендації витримують перевірку практикою".

Перше, що слід сказати про рейтинг 20 найнадійніших банків за версією 2016‑го,— вперше за роки після Майдану в ньому змінився лідер. Державний Ощадбанк поступився першістю Райффайзен Банку Аваль, "дочці" однойменної австрійської установи.

Нинішнє перше місце "дочки" австрійського банку пояснюється тим, що вона минулого року змогла залучити в число акціонерів авторитетний міжнародний фінансовий інститут — Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Також Райффайзен за дев'ять місяців 2016‑го заробив рекордні для системи 2,5 млрд грн чистого прибутку. А ще достроково завершив програму рекапіталізації і зараз має один з найвищих рівнів достатності капіталу (23% на кінець вересня).

Втім, Ощадбанк залишився одним з лідерів. "Він хоч і опустився на третє місце, але все ще перебуває серед найнадійніших установ країни",— заспокоює Туюкова. При цьому головний держбанк входить у число кращих за показником довіри вкладників і притоку депозитів як юридичних, так і фізичних осіб. За дев'ять місяців 2016 року у структури, яку реформує Андрій Пишний, зростання вкладів становило 33% без урахування девальвації гривні. У той час як у Райффайзена їх обсяг зріс на скромні 2%.

"Ощадбанк у цьому році все ще вирішує питання, що накопичилися з поганими кредитами і продовжує програму рекапіталізації",— пояснює Туюкова.
Неприємним, хоча й очікуваним сюрпризом 2016‑го стало те, що в рейтинг найнадійніших не потрапив найбільший за активами та обсягом депозитів банк країни — Приват. Він був виключений упорядниками зі списку надійних через те, що поки незрозуміло, чи погодяться Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, акціонери банку, виконати вимоги регулятора щодо докапіталізації.

“ПриватБанк в Україні — найбільший за різними показниками. Зокрема, інноваційних банківських технологій. Але такий банк є і генератором потенційних ризиків",— говорить Тамара Савощенко, голова правління UniCredit Bank в Україні. Ризики, пов'язані в тому числі з чутками про можливу націоналізацію дітища Коломойського, пояснює вона. Хоча, на її думку, прикладів успішної націоналізації установ такого розміру і рівня в Україні не було, і навряд чи НБУ зважиться на такий крок.

Загалом більшість з учасників топ-20 рейтингу Dragon Capital, як і раніше, становлять дочірні структури іноземних банків. Серед вітчизняних є три державні установи: крім вже згаданого Ощаду, до нього потрапили Укрексім і Укргазбанк. Вони ж лідирують за обсягом приросту депозитів населення: вкладники вірять, що держава не дасть цим структурам збанкрутувати. А Ощадбанк ще й дає своїм клієнтам 100‑відсоткову державну гарантію повернення вкладів.
"За останні роки держбанки істотно посилили свою вагу на ринку, практично подвоївши частку: з 17,4% у 2013 році до 31,6% у нинішньому",— резюмує Олексій Блінов, головний аналітик Альфа-Банку.
Втім, у список потрапили і приватні українські установи: Міжнародний інвестиційний банк, що належить президенту Петру Порошенку, і ПУМБ головного українського мільярдера Ріната Ахметова.
"Є сподівання, що наступного року в рейтингу буде більше українських імен",— говорить Туюкова. Мовляв, НБУ завершить стрес-тестування практично всіх банків, і багато з них або здійснять основну частину рекапіталізації, або залишать ринок, якщо не впораються із завданням.

Ззгідно з класифікацією НБУ, зараз банківська система країни перебуває на етапі перезавантаження. В цей час акціонери мають докапіталізувати свої установи за нормативами Нацбанку.

Як пояснила НВ Валерія Гонтарева, голова держрегулятора, її підлеглі вже завершили діагностику 40 найбільших банків, активи яких становлять 96% всієї системи. Також в НБУ проаналізували активні операції з пов'язаними особами 58 найбільших фінустановах і фіналізували роботу з визначення їхніх кінцевих власників. “Порушникам нормативів дається три роки на виправлення ситуації,— пояснила голова Нацбанку.— Удосконалена система оцінки кредитних ризиків сьогодні дозволяє практично виключити кредитування банками неплатоспроможних підприємств і купівлю цінних паперів неякісних емітентів".

За словами гонтаревої, зростання надійності системи підтверджується відновленням довіри вкладників. Так, з початку року депозити в національній валюті зросли на 7%, або на 12 млрд грн. Почався процес банківського кредитування — кредитний портфель загалом по країні зріс на 19%, до 366,4 млрд грн.
Блінов з Альфа-Банку пояснює цю тенденцію макроекономічною стабілізацією та поліпшенням фінансових показників бізнесу, що дозволяє йому розміщувати більше вільних коштів на рахунках. "Населення відчуває стабілізацію економіки та повертає кошти в банківську систему",— відзначає аналітик.

З оптимістичними оцінками не згоден Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії Кравець і Партнери. “Говорити про надійність банківської системи трохи некоректно, оскільки НБУ за останні 1,5 року встановив такі нормативи, які важко виконати. І регулятор може ввести тимчасову адміністрацію в будь-який банк",— говорить він.

Крім того, до його юркомпанії звертається багато вкладників різних фінансових установ, яким не повертають депозити. "НБУ заплющує очі на ці факти, не діє і чекає, поки банки приведуть свої показники відповідно до нормативів",— каже адвокат.

Проте статистика — річ уперта. Про поліпшення ситуації в банківській системі свідчить зниження депозитних ставок. За даними Dragon Capital, у жовтні 2016-го цей показник щодо тримісячного роздрібного вкладу у гривні в середньому становив 16,3% проти 21% в четвертому кварталі 2015‑го. А "дочки" європейських банків встановлюють ще нижчі ставки — близько 10-12%. "Зниження ставок свідчить про те, що банки мають менше проблем із гривневою ліквідністю",— говорить Туюкова.

“Безумовно, надійні установи в країні є. Але загалом довіру до банків з українськими акціонерами ще необхідно не те що відновити — її потрібно побудувати з нуля",— впевнена Савощенко.

Які банки потраплять до списку найнадійніших у наступному році, залежатиме від того, наскільки їхні акціонери виконають вимоги щодо докапіталізації.

У 2017‑му, за планами регулятора, має відбуватися третій етап реформи — перехід до нормальної роботи. Як тільки у банків з'явиться зайва ліквідність, вони повинні будуть почати активне кредитування. Збільшення кредитного портфеля в цьому році говорить про те, що частково цей етап вже почався.

Але нормальна робота окремих банків не означатиме, що загалом система здорова. “Після очищення вона може вважатися більш цивілізованою, ніж до цього. Але для того, щоб ринок став по‑справжньому цивілізованим, цього замало",— каже Сергій Наумов, голова правління Піреус Банку.

За його словами, потрібно ще змінити валютне регулювання, податкові норми і посилити захист прав кредиторів. Адже сьогодні банки не можуть досягти необхідного рівня надійності в тому числі через величезну кількість неповернених позик, за які вони судяться роками.

Крім того, на розвитку ринку позначиться і те, наскільки виправдаються очікування економічного зростання в Україні.

"Вже в квітні-травні наступного року, коли відновиться ділова активність і закінчиться політичний зимовий сезон, можна буде займатися справою і активно кредитувати",— говорить Гулей. Він вважає: до того часу банки приведуть свої капітали у відповідність з нормами НБУ, і у них з'являться нові клієнти. "Зараз багато підприємств у такому стані, що їх банкам просто не можна кредитувати",— говорить експерт.

У будь-якому разі аналітики радять українцям бути обережними. "З одного боку, банки, які успішно пройшли випробування кризою, сміливо можна назвати надійними, але все ж завжди важливо звертати увагу і на інші чинники",— міркує Савощенко з UniCredit Bank. Серед останніх вона називає репутацію акціонера, прозорість структури власності, фінансову звітність, рівень капіталізації і питому вага кредитів пов'язаним особам.

"Все це ми і намагалися врахувати у нашому рейтингу",— резюмує Туюкова.