Винайміть це негайно

Столичний ринок орендованого житла потрапив у смугу підйому — ставки ростуть, вдалі квартири моментально забирають, а клієнти переповнюють спеціалізовані спільноти в соцмережах

Галина Корба

Назапитання "який зараз рік?" один з ріелторів, з яким спілкувалося НВ, жартома відповів: "2008‑й". І це не випадкова обмовка, а сувора правда столичного життя: ринок орендованого житла в Києві немов повернувся в середину 2000‑х. Звысно, не за цінами, а за ажіотажем та попитом на квартири. Охочих зняти квадратні метри — хоч греблю гати. Найвдаліші варіанти йдуть миттэво. І на зміну диктату клієнта прийшов ринок продавця.

На те, щоб взяти квартиру або будинок в оренду, тепер потрібно витратити більше часу, розповідає Ярослав Жаренов, який підшукує цієї осені житло в столиці. “Два роки тому при значно меншому бюджеті на пошук пішло три-чотири дні,— нарікає Жаренов.— Цього разу шукали довше місяця".

А ставки ж уперше за останній час зросли. Особливо в дешевому і середньому цінових сегментах. Надбавка — 10-20% порівняно з літом цього року, запевняє Артур Пилипчук, голова Комітету з навчання і професійної підготовки Асоціації ріелторів України (АРУ). Це притому що подорожчання комунальних послуг, що сталося нещодавно, у вартості оренди не враховується: за електрику, воду і газ квартиронаймачі в економ-класі, зазвичай, платять окремо.

У столиці пожвавився ринок праці і розпочався новий навчальний рік — обидва ці чинники залучили до Києва нових жителів з регіонів. Побачивши це, власники нерухомості зважилися‑таки відреагувати на девальвацію гривні і різко підвищили ціни.

Надихнулися і ріелтори, які реанімували старі схеми швидкого заробітку: розміщення фейкових фотографій об'єктів, вимога передоплати ще до перегляду житла та запрошення на зустрічі з приводу вже зданих квартир.

Але тепер — і це головна відмінність нинішньої ситуації від того, що було на столичному ринку 2008 року,— ріелторський бізнес перестав бути високоприбутковим і швидким за оборотами. Клієнти, не бажаючи платити посередникам, об'єднуються у профільні групи в соцмережах, допомагаючи один одному реальними варіантами і прямими контактами власників житла. Такі спільноти вже стали значущим гравцем на ринку: кількість підписників наближається до 150 тис. осіб і продовжує зростати швидкими темпами.

Галина Мельникова, гендиректор агентства нерухомості Благовіст, запевняє: найдешевші варіанти квартир — однокімнатні квартири в старих будинках без ремонту ціною від 3-4 тис. грн на місяць — знаходять своїх орендарів практично блискавично. “Цікаві варіанти швидко розбирають,— розповідає вона.— У орендарів не так багато часу на роздуми".

Швидко йдуть і дорожчі об'єкти — все те, що вкладається в поняття низького і середнього цінового сегмента. “Лише за пару годин свіже оголошення про недорогу квартиру набирає сотні переглядів. Тобто хороша квартира, найімовірніше, буде винайнята лише через 5-10 хвилин після публікації",— пояснює Андрій Міма, комерційний директор пошуковика нерухомості Lun. ua.

Попит мають всі райони столиці. Головні вимоги орендарів — зручна транспортна розв'язка, пристойний ремонт без радянських меблів і добрий стан будинку. Багато хто віддає перевагу новобудовам у спальних районах замість хрущовок у центрі.

Немає причин для якихось істотних змін у найближчі півроку
Галина Мельникова,
агентство Благовіст

Найчастіше клієнти полюють за квартирами з ремонтом вартістю 7-10 тис. грн на місяць. За третій квартал 2016‑го у Києві уклали 537 договорів оренди таких об'єктів, що становить понад 43% від загальної кількості угод.

За найбільш запитаними квартирами шикуються черги. І житло отримує той, хто готовий запропонувати вищу ціну або першим прийшов на перегляд і без роздумів погодився на пропозицію господарів.

“$200-300 на місяць [орендної платні за квартиру] — це нижній ціновий сегмент для Києва,— пояснює Едуард Бразас, голова Комітету з інформаційних технологій, сервісів і аналітики АРУ.— Такі квартири зараз мають найвищий попит серед орендарів. При цьому вони хочуть додатково отримати рівень сервісу, який за ці гроші отримати неможливо".

Експерт визнає: ціни на оренду зросли, але тільки в гривні, яку тепер використовують у розрахунках власники квартир нижчого і середнього цінових сегментів. У доларовому ж евіваленті орендодавці "стиснулися". "Раніше вони за однокімнатну квартиру просили $400-500, а зараз — $200-300",— розповідає експерт.

Через високий попит більшість оголошень з пропозиціями про оренду квартир, які потрапляють на інтернет-сайти, швидко втрачають актуальність, каже Пилипчук.

До того ж, за його словами, посередники часто виставляють привабливі для клієнтів пропозиції за низькими цінами. Але при контакті з орендарями ріелтори розводять руками — мовляв, квартира вже пішла, і пропонують інші варіанти.

Знаючи про це, багато квартиронаймачів намагаються уникнути роботи з посередниками, які, до всього, ще й беруть за свої послуги 50% від місячної ціни оренди. Та й власники квартир воліють отримати плату одразу за два місяці при укладанні контракту. Тож початкові витрати на однушку ціною 6 тис. грн становитимуть близько 15 тис.

Тих, хто бажає відмовитися від послуг посередників,— десятки тисяч. Вихід для них — профільні онлайн-групи в соцмережах. Їх поява — помітна відмінність орендного ринку початку 2000‑х від нинішнього.

Найвідоміші групи — Ріелтори — зло в Фейсбуці і Оренда без посередників ВКонтакте — налічують майже по 70 тис. підписників. І кожного місяця кількість претендентів житла в обох групах збільшується на 3 тис.

Не меншу популярність має сервіс Сусіди на Lun.ua — з ним можна створити резюме орендаря у вигляді інфографіки, розмістити в соцмережах. І шукати сусіда для спільного винаймання житла або привернути увагу орендодавця, який шукає пристойного клієнта. Останнє, за словами Міми, працює в 5-10% випадків.

За 2,5 роки існування інфографіку від Lun.ua намалювали понад 64 тис. користувачів. В останні шість місяців приріст становить приблизно 2 тис. осіб за місяць.

Загалом, за даними інтернет-порталу liga.net, який посилається на Асоціацію професійних управляючих нерухомістю, з 2013 року кількість ріелторських агентств і агентів, які окремо працюють у Києві, скоротилася вдвічі.

Надумку всіх опитаних НВ фахівців з нерухомості, нинішній ажіотаж незабаром спаде. До кінця осені ситуація на ринку стабілізується. Але помітних змін у цінах та балансі між попитом і пропозицією очікувати не варто. "Немає причин для якихось істотних змін у найближчі півроку",— запевняє Мельникова.

Кардинальні зміни можливі лише в довгостроковій перспективі. Та й то лише в тому разі, якщо Верховна рада ухвалить розроблений Кабміном законопроект про орендні будинки.

Мова йде про такі житлові будівлі, де всі квартири розраховані на здачу в оренду. Урядові чиновники впевнені: якщо такі спеціалізовані будинки узаконити, це залучить на ринок фінанси, кількість квартир для винаймання помітно зросте, а ставки знизяться. Крім того, подібні новації дозволять частково легалізувати сферу оренди, яка досі нагадує стихійний вуличний базар, що живе без податків і правил.