Обід з Катериною Осадчою

Популярна телеведуча каналу 1+1, яка зробила собі ім'я на гострих запитаннях політичному бомонду, пояснює, що спільного у нинішньої влади з режимом Януковича, а потім розповідає про свого сина

Катерина Іванова

Київський ресторан Barvy — це два в одному: модна точка громадського харчування та арт-простір. Закладу лише три місяці, а його вже вподобала столична публіка. Ось і Катерина Осадча, обличчя рейтингового телеканалу 1+1, яка веде популярні програми Світське життя, Голос країни і Голос.Діти, запропонувала НВ пообідати саме тут.

На стінах Barvy, як і личить арт-простору,— картини художників. За задумом власників ресторану, ротація полотен, причому виключно українських авторів, відбуватиметься постійно. Відкривався заклад роботами легенди українського живопису Івана Марчука.

Узагалі, тут все — від посуду до предметів інтер'єру — справа українських рук. Навіть уніформу для персоналу розробляла дизайнер Олена Бурба, яка обшиває вітчизняний політичний бомонд і шоу-бізнес.

НВ не встигає як слід розглянути інтер'єр закладу, як за стіл вже сідає та, чиє обличчя і голос знає вся країна.

— Вибачте, затори,— поправляючи волосся, каже Осадча.

Вона заглядає в меню і натхненно вичитує найяскравіші позиції: капусняк з Буковеля, бессарабська бринза зі стиглими помідорами, оселедець "як його готують у Вилковому", плов з баранини за рецептом кримськотатарської моделі Евеліни Мамбетової, борщ за рецептом Івана Марчука, який родом з Тернопільщини.

Утім, більшість цих страв Осадча не їсть. За її харчуванням стежить дієтолог, який виключив з меню теледіви червоне м'ясо, картоплю, моркву і буряк, а також фрукти в післяобідній час. "Одне яблуко на ніч і одне тістечко, як виявилося,— це те саме",— переказує висновки дієтолога телеведуча.

Дотримуватися досить суворого режиму харчування — "виробнича" необхідність.

— Мені потрібно, щоб всі наряди, які стилісти приносять для зйомок, підходили мені за розміром,— каже Осадча.— А для цього необхідно, щоб параметри моєї фігури плюс-мінус відповідали модельним стандартам.

Щоб не вийти за ці стандарти, я знаходжу в меню компромісний варіант обіду — салат з листя салату зі слабосоленою фореллю і ніжним сиром. Осадча мій вибір підтримує.

Зірку каналу 1+1, яка прийшла на зустріч з НВ без підборів і з непомітним макіяжем, нечисленні гості ресторану визнають не відразу і обертаються, лише зачувши знайомий голос.

Цей голос глядачі чують вже 11 років: рівно стільки — спочатку на телеканалі Тоніс, потім на Першому національному, а з 2008 року і на 1+1 — виходить програма Світське життя, яку беззмінно веде Осадча, знаменита своїми гострими запитаннями і химерними капелюшками.

З допомогою незручних запитань і несподіваних провокаційних ходів вона досягає головної мети своєї програми — показати політиків, бізнесменів та естрадних зірок без прикрас. Так телеглядачі дізнаються про впливових і знаменитих саме те, що вони найбільше хотіли приховати — чи то новий особняк, побудований на кошти невідомого походження, чи то новий шлюб, укладений одразу після розлучення.

Втім, Світське життя стало популярним завдяки великій команді, першою чергою — її продюсерам, уточнює Осадча. Хоча і своїх заслуг вона не применшує.

— Розбуди мене вночі, і я скажу, у кого скільки дітей, будинків, хто де живе.

Найлегше Осадчій було працювати відразу після помаранчевої революції. Тоді політики були готові до діалогу, а заходи, зокрема ті, що проводилися на найвищому рівні,— доступними. "Без преси" — такого формулювання не існувало",— згадує моя співрозмовниця.

За приклад був сам президент Віктор Ющенко.

— Ми були першими і єдиними журналістами, які брали інтерв'ю в Ющенка без попередньої домовленості,— згадує Осадча.— І те, що він давав ці інтерв'ю,— це прояв демократії.

Усе різко змінилося, коли до влади прийшов Віктор Янукович. Жодного інтерв'ю — ні з самим президентом, ні з його найближчим оточенням. А після того, як стався новий Майдан і прийшла нова влада, для Світського життя нічого не змінилося.

"Нас не акредитували цього року на інавгураційний прийом",— обурена Осадча. Вона згадує, як нещодавно знімала прийом у данської королеви, де преса мала вільний доступ до гостей з числа високопосадових політиків. Світське життя, наприклад, взяв інтерв'ю у прем'єр-міністра Данії Ларса Люкке Расмуссена.

— Коли я запитала Бориса Ложкіна [на той момент голову Адміністрації президента України], чому в розпал війни і політичної кризи він, збираючи всю політичну еліту, проводить презентацію книги імені себе в п'ятизірковому готелі і не допускає туди пресу, він був дуже здивований, що нас це дивує,— дратується моя візаві.

— Чи Юрій Луценко, генпрокурор,— розпалюється вона ще більше.— Коли його випустили з в'язниці, він боявся політичного аутсайду і радо давав інтерв'ю, розповідаючи, як йому було за ґратами, а зараз, отримавши посаду [генпрокурора України], вже не бажає спілкуватися з нашою програмою.

Видно, що тема закритості влади для моєї співрозмовниці — хвора мозоля.

— Вас обрали люди, і вони мають право знати, скільки ви отримуєте, хто ваша дружина, хто ваша коханка, чому ви розлучилися, як ви живете, де ваша квартира, де ваша дружина,— Осадча підкріплює тираду ритмічним постукуванням по столу.— Якщо у нас нова демократична влада, якщо вони не януковичі, якщо вони не живуть на 100 га, то це треба показувати.

Гнівну промову Осадчій перериває офіціант, який приносить замовлення.

— Дивіться, які гарні тарілки,— на хвилину вийшовши з образу народного обвинувача, захоплюється глибокими салатницями зі скла Осадча.

Ми переривається на фотосесію, а після неї міняємо тему. Я питаю, як вплинули на Світське життя анексія Криму та війна на Донбасі, адже програма освітлювала багато заходів у Москві.

— Скоро три роки, як ми перестали їздити в Росію,— обережно куштуючи страву, каже Осадча.— Ми беремо інтерв'ю в російських зірок, але на нейтральній території. Нам цікава їхня думка, насамперед про те, що відбувається між нашими країнами. З Лолітою, наприклад, ми говорили про Крим — як стикуються її підтримка анексії і той факт, що в Києві живуть її донька і мати, і вона їздить в Україну.

Реакція зірок на гострі запитання нерідко буває непередбачуваною. У 2009 році Осадча поцікавилася у співачки Ірини Білик її участю в політичній кампанії на підтримку Януковича. У відповідь Білик вихопила мікрофон і розбила його об підлогу.

Втім, Осадча навчилася не приймати скандали на роботі близько до серця, хоча і не втрачає нагоди зауважити, що багатьом зіркам бракує адекватності.

— Вам подобається ваша робота? — запитую я.

— Для мене робота на світському заході — улюблене заняття, а прийти туди і стояти з келихом мені не подобається,— обличчям телеведучої пробігає поблажлива посмішка.

Я пропоную взяти кави.

— А є кава без кофеїну? — цікавиться Осадча.— Ні? Тоді чай. Зелений.

Собі я замовляю латте, і моя співрозмовниця розповідає курйозні історії, які відбувалися під час зйомок. Осадча, в якій 1,75 м зросту, не без сміху згадує, як низенький Олег Газманов просив її зняти підбори, щоб не здаватися поруч геть карликом. А глава Чечні Рамзан Кадиров, точніше його прес-секретар, просив Осадчу зняти капелюха перед інтерв'ю з його шефом.

— Люди на заходах, випивши кілька келихів, стають сміливими, а деякі — дуже сміливими. Можуть заходити у кадр під час інтерв'ю, фотографуватися на тлі [знімальної групи] або лізти з розмовами на кшталт: "Катерино, та чого ти, складно поговорити зі мною?"

Найнеприємніша ситуація виникла під час запису інтерв'ю з французьким актором Жераром Депардьє в Київському театрі опери та балету. Тоді на оператора накинувся чоловік і став його душити.

— У нас досить екстремальна робота,— визнає Осадча.

З "виробничих" тим вона переходить на особисті та розповідає про свого 14‑річного сина Іллю.

— Він збирається закінчити школу і вчитися в Америці. А це і мова, і вміння самому ходити в магазин, готувати собі їжу — всьому цьому він навчається. Йому 14, у його віці я саме пішла до модельної школи, й у мене була мрія. Я йому пояснюю на своєму прикладі, що, коли ми чітко намічаємо цілі, ми їх досягаємо — просто потрібно представляти, чого саме ми хочемо: який проект, яку сім'ю, яку людину поруч, яку зарплату.

Ми вже готові розпрощатися, і я ставлю питання, яке цікавило мене давно: скільки ведуча переміряла за все це час капелюхів?

— Ми рахували на п'ятиріччя програми — майже 1 тис., на десять років, напевно, 2 тис.,— каже Осадча.— Іноді в програмі треба змінити п'ять-сім капелюхів.

— А що найнесподіваніше доводилося надягати на голову? — продовжую допитуватися я. Перед інтерв'ю я вичитала, що в 2009 році капелюшок Осадчій у вигляді ґави на гілці навіть був відзначений британською газетою The Daily Telegraph як один з найекстравагантніших на знаменитих своїм капелюшним парадом королівських кінних перегонах Royal Ascot.