Урбаністична лірика

Оновлена Mazda 3 позитивна, легка на підйом, дуже чутлива і до того ж не марнотрат

Андрій Смирнов

З нею не нудно — це головне, що можна сказати про оновлену Mazda 3. Три генерації моделі зробили її маздівською класикою драйву в компактному корпусі: бадьора в розгоні, відмінно керується, гостро реагує.

Оновлене в кінці 2016- го третє покоління "троячки" — воно таке ж, тільки серйозно додало в оснащенні: нова LED-оптика, підігрів керма, камера заднього виду, датчики паркування, вибір режимів керування. Ну й асистенти безпеки: попередження при виїзді зі смуги, контроль втоми водія, система безпечного гальмування (реагує на перешкоди при русі не тільки вперед, але й назад).

А ще оновлена Mazda 3 — це кузови хетчбек і седан, 1,5- або дволітрові бензинові двигуни Skyactiv і 6-ступінчастий автомат. Дволітровий седан і став для НВ тестовим і дуже ненудним екземпляром.

1. Чистий драйв. Бачили, як француженка Zaz співає свою Je Veux? Ось так само їде і Mazda 3 — легко і з настроєм. У ній хочеться їхати і їхати. Довго. Але лише поки під колесами — більш-менш пристойний асфальт.

Двигун не фантастично потужний, але за 9 сек. машина без проблем набирає 100 км/год. Мотор еластичний: у місті більшість завдань він, наприклад, вільно може виконувати на одній лише шостій передачі.

Педаль газу чутлива, але не в сенсі гостроти реакцій — можна точно дозувати тягу.

Гальма адекватні можливостям автомобіля.

Шестиступінчастий автомат непоганий: легке "занудство" при різкому прискоренні йому пробачаєш, бо в інших випадках він, як правило, працює плавно і швидко. Коробка адаптується під дії водія: після низки прискорень підтримує високі оберти, навіть коли педаль газу вже відпущена.

У АКПП передачі можна перемикати пелюстками в звичайному Драйві, але тоді автомат швидко повертає собі керування перемиканнями, і в режимі Мануал — обраний ступінь утримується до критично високих обертів. Підказок щодо перемикань немає.

У "троячки" є двопозиційний перемикач режимів руху: стандартний і спортивний. Останній — очікувано азартніший.

Кермо робить 2,5 оберта і навіть відчувається гострим — таким, що реагує на дію водія одразу.

Підвіска жорсткувата: плавність ходу хороша лише на рівному покритті.

Рухаючись по нерівностях, пам'ятайте: дорожній просвіт під пластиковим захистом у порожнього автомобіля становить 145 мм.

Зібрана підвіска абсолютно виправдана з точки зору маневреності, а в цій дисципліні Mazda 3 — відмінниця: точно слідує за кермом, спритно перебудовується, має хорошу траєкторну стійкість. Тут є система контролю розподілу тяги — можна спритніше атакувати круті повороти.

2. Хороший набір асистентів. Немов ласкава подруга, Mazda 3 вміє м'яко і своєчасно допомогти своєму водієві: різних асистентів у машині вистачає.

У "троячки", крім стандартного для її класу набору на кшталт ESP, є асистент утримання в смузі (вібрації на кермо), а також система попередження про небезпечне скорочення дистанції.

Класно налаштована система моніторингу сліпих зон. По-перше, на малих швидкостях не істерить. По-друге, сигнал про заваду виводиться не тільки на корпус зовнішніх дзеркал або кудись в ту зону (як це відбувається чи не у всіх автомобілів), але і на наявний у Mazda проекційний монітор перед водієм.

У автомобіля є і камера заднього виду: картинка з неї досить чітка і якісна щодо передачі кольору.

А ще є ось така інтелігентна фішечка: якщо закрити машину — навіть зсередини, зовнішні дзеркала складуться самі (якщо ця функція активна).

3. Простий салон. Ергономіка місця водія хороша: все під рукою, все зрозуміло.

У підлокітнику — слот для SD-карти, два входи USB, AUX і розетка 12В.

Медіасистема нормальної якості і може програвати CD.

Екран, що стирчить по центру торпедо, сенсорний, але керується ще й шайбою на центральному тунелі. Потрібно звикати. Як і до центрального замка, який закривається лише стержнем-блокатором на двері водія. Класично — стерженьком на панелі приладів — скидаються і дані тріп-комп'ютера.

Панель приладів лаконічна, а в частині даних про швидкість — аскетична: спідометр тут цифровий, виконаний у вигляді маленького віконця під аналоговим тахометром, якому віддана вся центральна частина.

Пластик торпедо частково м'який, в дверних картах — тканина.

Звукоізоляція неідеальна: шумно взагалі, плюс шумно від колісних арок.

4. Обмежено-сімейний. Передні крісла приємні тілу: досить щільні, встановлені низько. Оздоблення — тканина. Водієві і передньому пасажирові тут сподобається.

Тим більше що є підігрів керма, триступенева "прожарка" передніх сидінь і досить потужний двозонний клімат-контроль.

Задній диван також непоганий. Однак високий пасажир, сідаючи за таким же високим водієм, неодмінно упреться головою в стелю, а колінами — в тонку і м'яку спинку переднього крісла. Зате якщо ззаду встановити дитяче крісло, то рухлива дитина буде ніжками масажувати лопатки водія прямо через спинку.

Із зручностей в другому ряду — тільки відкидний підлокітник. Третього назад краще не садити.

Виходити не дуже зручно через тісні отвори для ступень.

Багажник правильний: він рівної, майже прямокутної форми, але петлі стирчать.

У підпіллі — органайзер з інструментами і докатка.

Не виймаючи рук з багажника (або спеціально засунувши їх туди), можна кнопками звільнити кріплення роздільних спинок сидінь заднього ряду. Вони складаються (але для цього їх треба чимось штовхнути) врівень з підлогою багажника, відкриваючи широкий як для седана отвір у салон, — і це добре.

5. Терпима витрата. Бадьора "троячка" не жере бензин відрами, а намагається — і успішно — економно використовувати вуглеводні: витрата в місті — 9,5–10,5 л, на трасі — 7,2–7,5 л/100 км.

6. Висновок. Автомобіль-настрій, причому не тільки завдяки зовнішності, а й завдяки драйверському характеру. Він не лізе в боси, як BMW 3. Він простакуватий, але не сумний. Він не порадує широкими можливостями вибору двигунів, коробок і довгим списком додаткового оснащення. Зате він завзятий — саме в цьому його привабливість.