Азори: сила тяжіння

Мандрівники, для яких слово відпустка не асоціюється з 12‑денним напівпансіоном у готелі, завжди шукають нові шляхи. І знаходять — на Азорських островах, прекрасних і досить віддалених від цивілізації. Розташовані всього в шести годинах льоту від Києва, вони досі залишаються незвіданим напрямком і дивовижним куточком первозданної природи, яку ви не зустрінете на жодному континенті планети

Леся Мазаник,
журналіст

Останніми роками популярність альтернативних туристичних напрямків зросла — Тибет, Непал, Перу і ультрамодна Ісландія, куди хочуть всі. Азори тільки зараз починають з'являтися в пропозиціях туроператорів, що займаються adventure-туризмом, і в основному з фірмовим закликом: "Поїхали на китів!"

Крім китів, на Азорах достатньо інших вражень. Побічний ефект від них — після першого разу туди хочеться повертатися ще і ще. В особливо важких випадках навіть починаєш замислюватися про переїзд.

Архіпелаг в Атлантичному океані нічим не поступається Ісландії за красою та кількістю природних чудес. Дев'ять островів вулканічного походження — фактично це вершини вулканів, одна з наймолодших формацій на Землі. Течія Ель-Ніньо огинає архіпелаг, відповідаючи за нестабільну, але теплу погоду, а кити, що мігрують за течією, ніжно беруть Азори в обійми свого сезонного трафіку.

Острови рівновіддалені від Європи, північного узбережжя Америки та Африки, і це теж робить їх настільки унікальними.

З моменту відкриття у 1439 році Азори — перший найбільший міжнародний хаб. Острови — автономний регіон Португалії, тобто це Євросоюз з усіма наслідками: у грошовому обігу євро, у мовному — португальська.

Клімат — перше, що відзначаєш після прибуття. Нас Азори зустрічали дощем — але він несподівано виявився теплим, ніжно обволікав. Це Атлантика, тут народжується вся наша погода. Температура на Азорах не опускається нижче 18°C, а навіть у найспекотніший день на островах не буває більше 25°C. Взимку і влітку, вдень і вночі температура майже однакова — комфортні 20-22°C.

Добиратися на Азори з Києва — суцільне задоволення. Летите до Лісабона будь-яким зручним рейсом. Проводите вечір у цьому чудовому місті або відразу ж шукайте стиковку і вилітаєте в Понта-Делгада — столицю, розташовану на найбільшому острові Сан-Мігел. Рейси здійснюють і місцеві португальські авіакомпанії, і бюджетники на кшталт Ryanair. Літають вони точно за розкладом, а квиток коштуватиме всього €20-50.

Понта-Делгада — найбільше місто Азорських островів. Правда, розміри тут відносні: найдовший переїзд по острову Сан-Мігел навряд чи перевищить 30 км. На Сан-Мігелі живе 138 тис. осіб, загалом на Азорах — 246 тис. Для порівняння: населення одного Оболонського району в Києві становить понад 320 тис. осіб.

У Понта-Делгада життя кипить, але у своїй температурі. Вдень столиця охоплена діловою активністю, ввечері люди роз'їжджаються по домівках. Багато людей живуть на власних землях і фермах.

Вражає порожнеча на покинутих вечірніх вулицях. Місто наче вимирає: в гучних провулках — відлуння шуму океану, зрідка промайне світло фар. На порожній площі світиться будка-бібліотека, де кожен може взяти або залишити книгу. Рано вранці бачу компанію пом'ятих нічним гулянням молодих людей, які розслабляються в барі після клубу. Так, тут є клуб. І кілька непоганих ресторанів, які рекомендували в готелі. Перевірити не вдалося — острів набагато сильніше захоплює уяву і розум, аніж шлунок.

Океан — те, що диктує ритм життя на Азорах. Його так багато, він настільки величний, що заповнює собою все — відбиває світло, сипле дощем, створює звуки. Острів, немов величезний лайнер, розсікає океанські хвилі. Стоячи на обриві однієї з численних point view (там на кожному повороті — оглядовий пункт), бачиш, як хмара піднімається з океану, поглинає тебе і все, що поруч. На час все тоне в білому щільному тумані, а в наступний момент небо розривається променями сонця, і неосяжна площина океану знову приголомшує своєю невимовною синявою.

Раніше Азори були Меккою китобійства, однак у 80‑х промисел заборонили. Зараз китів в основному показують туристам, і складно уникнути спокуси спостерігати цих величних тварин у дикій природі. Забронювавши тур просто на набережній, вирушаю "на китів" з групою словаків. Після інструктажу і перевдягання в помаранчеві рибальські роби нас посадили на моторний катер і вивели в океан. Тут поняття дикої природи усвідомлюєш, як ніколи. Атлантика невгамовна і сувора, грається триповерховими хвилями з будь-ким, хто ризикне вийти в її бурхливі води.

Китів ми так і не побачили. Довелося задовольнятися зустріччю з грайливими дельфінами всіх мастей і прийняттям нудоти як факту існування людства. Ті ж, кому пощастило не піддатися морській хворобі, однаково страждали, злітаючи на п'ятиметрову хвилю і падаючи з неї вниз. Поїздка по вируючому океану залишається №1 у списку моїх екстремальних дослідів. Буду на Азорах — обов'язково повторю ще.

Найкращий засіб пересування Сан-Мігелем — автомобіль. Трафіку тут майже немає, традиційно вздовж узбережжя прокладена траса. Всюди по дорозі дуже чисто, доглянуті будинки, побілені чи пофарбовані яскравими фарбами, які ефектно відтіняють помаранчеву черепицю дахів і чорний вулканічний камінь — найпопулярніший будівельний матеріал. А дорога навколо острова не поступається автобанам Європи.

Якщо на узбережжі править океан, то в центрі — вулкани. Природа — найголовніший атракціон Азорських островів. Такого ви не побачите ніде — клімат тут субтропічний морський, завдяки йому формується суміш зі звичної нам континентальної рослинності з нотками тропіків, але без агресії і спеки. Вулкани рясно удобрюють землю мінералами і зігрівають своїм теплом, зверху допомагає вологий і теплий Ель-Ніньо. Трава тут зеленіша за всі трави світу, листя на деревах ніби несправжнє, а квіти — невимовної краси. Гортензії — символ Азорів — ростуть уздовж доріг, дивуючи всіма кольорами веселки. У 1995 році Азори отримали премію Євросоюзу за збереження первозданної природи та розвиток екологічного туризму.

За кожним поворотом відкриваються види, здатні викликати флорентійський синдром. Погода змінюється стрімко, і якщо на узбережжі сонце, це не означає, що в горах не висітиме хмара абсолютного туману.

Завдяки вулканам Сан-Мігел відомий гарячими джерелами, в яких можна купатися, спостерігати гейзери і навіть готувати їжу. Вода, що постійно б'є з надр землі, містить у собі ледь не всю таблицю Менделєєва і вважається лікувальною. Термальні і мінеральні води використовуються з метою оздоровлення з XVII століття.

У долині Вале-даш-Фурнаш розташований термопарк Terra Nostra, відомий своєю красою, і однойменний спа-готель, побудований в 1934 році. Засновником парку був торговець з Бостона, який на 12 га землі висадив цілу колекцію дерев і незліченну кількість квітів. Однак не тільки ботанічний сад, який розрісся, приваблює туристів: термальний басейн із теплою водою з підземних джерел з фонтанами, штучними водоспадами десятиліттями є метою гостей Terra Nostra. Вода містить величезну кількість заліза і тому має каламутно-жовтий колір. Температура в джерелі — близько 40°C.

Щодня на березі озера Фурнаш з'являються працівники ресторану Terra Nostra Grand Hotel і витягують з глибини землі спеціальні ємності, в яких вже з чотирьох годин ранку запікаються в гарячому вулканічному попелі всілякі м'ясні, овочеві та рибні страви.

Гарячі ванни можна відвідати в умовах дикої природи в іншому парку — Caldeira Velha. Головне — не переплутати котел! Не всі джерела підходять для ванн, є дійсно гарячі, не даремно у них готують їжу. Якщо неакуратному туристу не пощастить, він може отримати серйозні опіки або навіть загинути — концентрація газів буває небезпечною.

На заході Сан-Мігела — нещодавно заснув вулкан, який досі пускає струмені гарячої води прямо в океан. Це Понта-да-Ферраріа — ще один термопарк з космічним краєвидом, обладнаний сучасним басейном, в якому, здається, можна розслаблятися нескінченно. А поруч опція для сміливців — зануритися в природну ванну, вибиту в скелі потужним прибоєм. Там ми і зустріли єдиного російськомовного туриста на острові. Звісно, він купався.

Всередині острів виявився помережаний путівцями і міцними ґрунтовками. Проїхавши по одній з них, виявляєш, що рухаєшся по краю кратера згаслого вулкану. Вчишся розрізняти їх у загальному ландшафті — кратери стирчать із землі, їхні схили розділили на квадрати поля, які обробляють фермери.

Рід занять острів'ян — рибальство, скотарство, сільське господарство і виноробство. Корови — частина пейзажу. Їх так багато, що іноді їм вдається затьмарити найчистіше океанське повітря наслідками своєї життєдіяльності. Зате у місцевих ресторанах за €10-15 можна отримати чудовий стейк та пляшку вина. Молочна промисловість на висоті — йогурти, молоко і масло азорці відправляють до континентальної Португалії. Португальці ж є головними споживачами єдиного сорту вирощеного в Європі чаю. На Азорських островах збереглися дві фабрики, і їхні чайні плантації — одна з визначних пам'яток. Коли Британська імперія наживалася на торгівлі чаєм, азорці зметикували, найняли китайського фахівця і засадили теплі зелені схили чайними кущами. За таким же принципом на Азорах заснували плантацію ананасів. Тут взагалі любили експериментувати і переймали досвід і напрацювання всіх народів, що проходили повз. Азори славляться своїми лікерами (роблять їх з місцевих плодів і привезених екзотичних фруктів) і джином. Коли дістанетеся до островів, обов'язково відсвяткуйте це коктейлем з місцевого джина — він фруктовий і освіжаючий, як океанське повітря.

Люблять тут сири, подають їх з соусом з місцевих перчиків. Солодкий гоструватий соус і ніжний несолоний сир — головна страва цих місць.

На карті Сан-Мігела легко знайти ресторан сільськогосподарської асоціації Restaurante da Associação Agrícola de São Miguel з величезним вибором вин, стейків і бургерів, сирних страв та інших місцевих продуктів. Для занурення в типову гастрономічну атмосферу острова кращого місця не знайти.

Азорці, як і раніше, активно рибалять, хоча самі, як і жителі грецьких островів, м'ясоїди. У місцевому супермаркеті незвично бачити на розкладці стільки найсвіжішої риби, включно з муреною, вугрем і ще якимись морськими гадами, назва яких мені невідома.

Про Азорські острови можна розповідати нескінченно, але це той випадок, коли краще побачити хоча б раз, аніж мріяти все життя.

Я відвідала лише один острів. Ще вісім чарівних місць хвилюють передчуттям знайомства. І щоразу, коли в Києві періщить злива з Атлантики, я згадую теплі азорські дощі.

Ціни відповідають європейським, але необхідно враховувати, що вартість багатьох товарів на островах завжди вища. Це стосується, наприклад, готелів та оренди машини.

Переліт з Києва до Лісабона — від €300

Переліт на острів Сан-Мігел — €20-60

Проживання у готелі — €80-100 ніч

Оренда машини (автомат) — €50-70 в добу

Обід в ресторані з вином — €20-30 на двох

Екскурсія на китів — €60

Вхідні квитки в парк з гарячими джерелами — від €2

Про Азорські острови можна розповідати нескінченно, але це той випадок, коли краще побачити хоча б раз, аніж мріяти все життя