Печерні люди

Словенці горді своїм краєм — він подарував світові понад 9 тис. дивовижних печер, деякі з яких розташовані в унікальних парках країни. Ось сім з них, які не можна оминути

Мирослава Макаревич

Для відпочинку у вільний час на лоні природи та для екотуризму в Словенії створені унікальні умови. Більше 10% території покривають природні парки. НВ разом із нашим гідом, співробітником Словенської туристичної організації (STO) — Наташею Кайзер — обрав топ-7 парків для майбутніх подорожей.

Печера Постойнська Яма утворилася завдяки невеликій річці Пивка, яка розмивала породу впродовж багатьох століть. Вже за три роки після відкриття печери сюди стали водити екскурсії (1819 рік), а освітлення було проведено у 1884‑му — раніше, ніж в Любляні. Тут з’явилася й перша у світі печерна залізниця. Сьогодні її протяжність становить близько 5 км. Маленький потяг проїжджає крізь величезні зали і галереї висотою в кілька десятків метрів, а супроводжує прогулянку чарівна музика крапель. Акустика — чудова. Інколи у печерних концертних залах відбуваються музичні заходи. Фантастичну атмосферу створюють білі, червоні й помаранчеві сталактити і сталагміти: різнобарв’я нерукотворних колон пояснюється наявністю в породі домішок кальцію, міді і заліза.

За 20 км від Триглавського парку розкинувся Блед, популярний курорт Словенії. У XIX столітті він вважався найкращою водолікувальною здравницею Австро-Угорської імперії. Словенці називають Блед раєм. Мініатюрний острів з готичною церквою посеред озера в обрамленні гір, безліч фестивалів, катання на лижах — магніт і для місцевих, і для інтуристів. Протягом багатьох століть відвідувачів доставляють на острів традиційні дерев’яні човни — бледські плетні. Веслярі-плетняри, схожі на венеціанських гондол’єрів, керують ними, стоячи в човні. Гарні види на озеро відкриваються саме з Бледського замку, що на скелі. Для прогулянок тут гарно облаштовано п’ятикілометровий маршрут уздовж озера.

Парк Шкоцянські печери — найглибший і найбільший підземний каньйон в світі, унікальне природне явище. Це лабіринт химерних тунелів з дивовижними сталактитами, каньйони підземної річки, невеликі басейни з дзюркотливою водою. У деяких залах туристи можуть зіграти на сталактитах свою власну мелодію: при легкому постукуванні вони народжують чисті звуки різних тональностей. У 2017-му виповнюється 30 років, як Шкоцяни були занесені в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всього ж у Словенії понад 9 тис. карстових печер. Шкоцянські — одні з найпривабливіших.

З Триглавським парком пов’язані дві легенди: перша — з Данте Аліг’єрі, друга — з Агатою Крісті. На території парку є Толмінська ущелина (Tolminska Korita). Це унікальний природний пам’ятник і найглибше місце Словенії (180 м нижче рівня моря). Добре обладнаний туристичний маршрут довжиною 3 км проходить вздовж берегів гірської річки і веде мандрівників до печери Данте (Dante Сave). Біля входу встановлено табличку з ім’ям великого італійського поета ХІІІ століття. За легендою, саме відвідування цього місця надихнуло поета на опис пекла в його Божественній комедії.

Друга літературна легенда пов’язана з серцем Триглава — озером Бохінь, найбільшим льодовиковим озером Словенії (його довжина становить 4,1 тис. м, ширина — більш ніж 1,2 тис. м, а глибина найглибшого місця озера сягає 45 м). Тут в кінці 1960‑х надихалася на опис хитромудрих злочинів королева детективів Агата Крісті.

Єдиний і унікальний національний парк Словенії був названий на честь Триглава, найвищого піку країни (2.864 м). Цей заповідник має найбільшу площу в Альпах. Крижані долини, ліси, луки з рідкісними альпійськими квітами й гірські пасовища. Це один з найстаріших національних парків Європи. На його території лежить більшість словенських озер льодовикового походження (Бохіньське, Триглавські озера, Кришка, Крансько) й водоспади (Перечник, Савиця, Скочники і водоспади потоку Мартулек).

Регіональний парк Kozjansko, регіон в східній частині Словенії, є однією з найстаріших і найбільших природних територій, що охороняються. Перша асоціація, пов’язана з цим парком,— килим з квітучих луків, садів, виноградників і струмків. Це й місця археологічних розкопок, романські церкви, могутні замки, середньовічні ринки. Але візитівкою парку є старовинний яблуневий сад. Місцеві яблуневі сади знаходяться під охороною 2000 Natura. Наташа Кайзер, співробітник STO, запевняє, що козянські яблука зі старих садів магічним чином додають сили та енергії. Кожного року протягом другого тижня жовтня у парку та навколо відбувається Козянський яблуневий фестиваль.

У ландшафтному парку Сечовельскі соляні копальні вже понад 700 років традиційним ручним способом видобувають сіль. Морська сечовельська сіль містить понад 60 природних мікроелементів. Прогулянка соляними плантаціями, цілюще морське повітря — прекрасна процедура й пізнавальна екскурсія через великі луки рослин-галофітів. Більшість цих представників словенського рослинного світу є абсолютно унікальними. Виняткову роль відіграють Сечовельські соляні копальні і з точки зору орнітології та охорони рідкісних видів птахів в Словенії. Там мешкають понад 200 видів птахів, чимало з яких гніздяться тільки в цих місцях.

Ліпіца — невелике містечко в дуже спокійному і зеленому регіоні Словенії. Можливо, це місто загубилося б у сотнях подібних затишних екомістечок Словенії, якби в 1580 році тут не було закладено ліпіціанської стайні. Саме батьківське місто й подарувало назву благородним, гордим красеням-коням. Тут розташований найстаріший конезавод в Європі, який протягом століть розводить білосніжних коней в оточенні унікального карстового ландшафту. Поруч із заводом можна побачити найстарішу стайню з представниками всіх класичних ліній ліпіцанерів, відвідати Музей ліпіцанерів і Музей карет.

Насамкінець кілька слів про стародавню ліпіцьку традицію. Вона пов’язана з міською зеленою алеєю й дуже добре характеризує екосвітогляд словенців: на честь кожного відправленого до імператорського двору молодого скакуна на території кінного заводу висаджували три липових дерева, частина з яких зберіглася й досі. Цю традицію підтримують і сьогодні, проте за кожного проданого коня висаджують дерева вже поза містом. Взагалі, в Словенії щороку висаджують понад мільйон різних дерев.