Ернст і марі текст
— Головне досягнення вашої країни за останні п'ять-десять років.
— Той факт, що Європейський союз і Німеччина успішно вистояли у європейській борговій кризі. Німецька економіка вийшла з кризи навіть сильнішою. Багато країн довелося підтримувати рятувальними пакетами тоді, як деякі поспішили оголосити про кінець Європейського союзу. Але цього не сталося. ЄС і європейська ідея живуть і далі.
— Найважливіша подія в історії вашої країни.
— Для мене як для німця відповідь очевидна: закінчення холодної війни й об'єднання Німеччини. Я належу до покоління, яке бачило це на власні очі. Добре пам'ятаю той вечір, коли впала Берлінська стіна, — тоді я був молодим, новоспеченим дипломатом і працював у Федеральному міністерстві закордонних справ у Бонні. Тож я, так би мовити, мав можливість ізсередини стежити за перебігом дипломатичних подій, наприклад, за міжнародними переговорами щодо возз'єднання двох Німеччин.
— Що ви порадите друзям-українцям подивитися у вашій країні насамперед?
— Я хотів би дати вам напівжартівливу відповідь: німецький дорожній рух. Якби тут, у Києві, дотримувалися правил дорожнього руху, то всім учасникам цього руху жилося б набагато легше.
— Що вам найбільше подобається в Україні та що дратує?
— Люди. Я вражений розумними і рішучими людьми у вашій країні, що мають ідеали, які чинять опір великим викликам. Революція гідності була перемогою цих людей. Проте я розчарований тим, як деякі люди намагаються збагатитися за рахунок тих, хто слабший, або за рахунок громадськості і проводять політику маніпуляцій на свою користь.
— Розкажіть найкращу різдвяну історію зі свого життя.
— Малим хлопчиком я, мій брат і наші батьки святкували Різдво під пальмами в Індії. Були подарунки, і з платівок звучали різдвяні пісні. Але, звісно, не було ані різдвяної ялинки, ані снігу. Ми мешкали в Ченнаї, великому місті на півдні Індії. Тільки пізніше я побачив, як святкують Різдво в Німеччині. Атмосфера була абсолютно іншою.
CV
Народився у Лагосі (Нігерія) в 1960 році. Вивчав право у Рейнському університеті Фрідріха Вільгельма в Бонні. З 1990-го — співробітник генконсульства Німеччини в Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). Із 1996 року — співробітник юрвідділу в постійному представництві ФРН в ООН (Нью-Йорк). У 2003-му призначений заступником керівника кабінету генсекретаря НАТО (Брюссель). Із 2007 року — керівник відділу з питань України, Росії, Білорусі, Молдови та Східного партнерства у МЗС ФРН. У 2011-му став послом ФРН у Косово. З серпня 2016 року — посол Німеччини в Україні.
Марі Йованович
Посол США в Україні
— Головне досягнення вашої країни за останні п'ять-десять років.
— Ми пишаємося своїми досягненнями в технологіях та інноваціях. Допитливі розуми американських вчених, інженерів і дослідників рухають людство вперед у таких сферах, як медицина, комунікації та енергетика.
Винахідники-американці та великі американські компанії створили нові ліки проти ВІЛ і гепатиту С, які вже врятували і ще врятують мільйони життів. Вони створили смартфони, що зв'язують людей на різних континентах. Вони почали масово виробляти електромобілі, що знижують викиди вуглецю. Нові технології допомогли США з імпортера енергоресурсів перетворитися на їх експортера.
Тож, я думаю, наше головне досягнення — прагнення до інноваційності.
— Найважливіша подія в історії вашої країни.
— Я вважаю, що це написання і прийняття Конституції, зокрема Білля про права людини. Громадяни США — це люди з усього світу, в них різне етнічне походження і різні релігійні погляди. Але нас зв'язують в єдину націю спільні цінності, права й обов'язки.
— Що ви порадите друзям-українцям подивитися у вашій країні насамперед?
— Обов'язково відвідайте великі туристичні центри — Нью-Йорк і Діснейленд. Але не забудьте також про прекрасну американську природу. Якщо будете в Нью-Йорку, заїдьте в гори Адірондак і спробуйте піднятися на всі 42 вершини. Або вирушайте до озера Ері. Це мальовниче озеро поблизу міста Баффало, з якого відкривається краєвид на Ніагарський водоспад. Якщо приїдете у Сан-Франциско або Лос-Анджелес, то подивіться парк Йосеміті та гори Сьєрра-Невада.
— Що вам найбільше подобається в Україні та що дратує?
— Я обожнюю подорожувати Україною. Моя остання подорож була до Бердянська якраз перед нещодавньою російською агресією. Я зустрілася із моряками, які захищають Україну. Мені організували прогулянку на катері Гюрза.
Поїздка в Станицю Луганську була особливо зворушливою. Я говорила з українцями, які живуть у зоні конфлікту, і зрозуміла, як їм складно проходити пропускні пункти. Але дивлячись на цих людей, я побачила, наскільки українці оптимістичні.
Країні потрібне закінчення війни. І зараз я скажу, що мені не подобається в Україні. Це коли Росія продовжує воювати проти України на Донбасі. Це неправильно, що страждає цивільне населення.
Це протизаконно, що українські кораблі не можуть вільно плавати у власних територіальних водах. Це трагедія, що Крим і частини Луганської та Донецької областей відрізані від решти України.
Позиція США принципова: ми закликаємо Росію виконати мінські угоди і завершити конфлікт. Росія повинна повернути до України 24 затриманих українських моряків, а також інших незаконно затриманих українців. Наші санкції, пов'язані з донбаським конфліктом, залишатимуться чинними до того моменту, поки Росія не прибере з Донбасу свої війська. Так само залишатимуться у силі кримські санкції, поки Росія не поверне півострів Україні.
— Розкажіть найкращу різдвяну історію зі свого життя.
— Моя найкраща історія — це Різдво в Києві. Місто сповнене магії в цю пору року. Це магія падаючого снігу, вуличних вогнів, різдвяних ярмарків. Ритм життя сповільнюється, і ми можемо більше часу проводити зі своїми сім'ями. У різдвяний період ми замислюємося про те, яким буде наступний рік. Хочу побажати всім українцям миру, багатства і правильного політичного розвитку країни.
CV
Марі Йованович народилася у 1958-му в Канаді. Вивчала історію і русистику в Прінстонському університеті, потім продовжила навчання у Пушкінському інституті. До призначення на посаду глави посольства США в Україні очолювала дипмісії Америки в Киргизстані та Вірменії. Крім того, працювала дипломатом у Росії, Великій Британії, Канаді та Сомалі. Йованович також обіймала різні посади в структурі Державного департаменту США, спеціалізуючись на центральноєвропейських і балтійських країнах.
