Друга англійська
Рік тому 29-річний Сін Чжао, уродженець міського округу Хух-Хото на північному сході Китаю, після дев'яти років життя у Шанхаї переїхав у Гонконг заради його широких можливостей і високих зарплат. Тепер він працює бізнес-консультантом у компанії, де англійська — основна мова спілкування.
"Мій начальник — американець, директор — австралієць, і практично третина моєї команди — іноземці, зокрема зі США, Малайзії, Данії та інших країн", — розповідає Чжао.
Поживши в різних регіонах КНР, він визнає: між рівнем знання англійської в материковому Китаї і в колишній британській колонії Гонконзі лежить ціла прірва. Однак останнім часом розрив починає скорочуватися: із 2003 року китайські діти зобов'язані вивчати англійську в школі, до того ж у країні зростає кількість міжнародних навчальних закладів.
Схожа тенденція спостерігається у Словаччині. Ще 15 років тому англійська не входила до обов'язкової шкільної програми. Тепер у великих містах працює безліч мовних шкіл, а викладання ведеться на високому професійному рівні, відзначає 24-річний словак Мартін Ференц. Однак у менш населених і бідніших регіонах країни вивченню англійської приділяють значно менше уваги.
"У мене є кілька друзів зі старого шахтарського району Ревуца в центральній частині Словаччини, де складно знайти гідно оплачувану роботу, і вони не можуть ні листуватися, ні спілкуватися англійською", — наводить приклад словак.
Окрім різного рівня володіння англійською в окремих містах і регіонах однієї країни, фахівці EF вказують на різницю за віковими та статевим характеристикам. Так, жінки часто знають мову краще за чоловіків, а молодь — краще за представників старшого покоління. У середньому на світі найвищим рівнем володіння англійською може похвалитися покоління у віці від 18 до 20 років.
Швеція — країна із сильним міжнародним фокусом у бізнесі, освіті та наукових розробках, і тому вивченню англійської у нас приділяють велику увагу
Мартін Хагстрьом,
посол Швеції в Україні
На відміну від Китаю, Словаччини й більшості інших країн — учасниць рейтингу EPI, у Швеції англійською однаково добре володіють жителі всіх регіонів країни — як жінки, так і чоловіки, до того ж різного віку. А все тому, що шведи починають вивчати її з дитячого садка, і в школах вона є обов'язковим предметом із першого класу, говорить Хагстрьом. Потім підтримувати мовні навички їм допомагають медіа: місцеві телекомпанії й кінотеатри зазвичай не дублюють фільми, демонструючи їх в оригіналі зі шведськими субтитрами.
"Думаю, це дуже важлива складова володіння англійською — те, що вона є частиною повсякденного оточення від самого народження", — підкреслює посол.
Тим часом словак Ференц створює для себе мовне середовище самостійно: щодня він дивиться в інтернеті англомовні фільми, серіали і телешоу, читає пресу і професійну літературу англійською. До того ж за останній рік юнак кілька разів виїжджав за кордон і багато спілкувався з іноземцями — саме така комунікація, стверджує він, зробила його мову більш упевненою.
Спілкування із носіями мови не тільки закріплює знання, а й помітно підвищує мотивацію до навчання, підкреслює Любов Залюбовська, координатор освітніх проектів GoGlobal. Ця організація займається популяризацією вивчення іноземних мов в Україні, зокрема в рамках ініціативи GoCamp запрошує волонтерів із різних країн світу, аби ті безкоштовно займалися англійською з маленькими українцями.
"Коли до дітей приїжджають волонтери, вони починають краще розуміти, навіщо потрібно вчити мову, виявляють ініціативу, — розповідає Залюбовська. — Особливо це стосується дітей у сільській місцевості, які не дуже цікавляться тим, що відбувається у світі та яким зазвичай не дуже потрібна іноземна мова".
Загалом інтерес українців до вивчення англійської збільшується. У культурно-освітній організації Британська Рада в Україні підтверджують: останніми роками кількість студентів мовних курсів зростає, до того ж серед усіх вікових груп. Якщо українці старшого віку йдуть вчити англійську заради кар'єрного зростання, подорожей або еміграції, то молодь мотивує ще й бажання вчитися за кордоном.
