Сьогодні спостерігала за деякими дописами близьких мені людей і бачила дивні реакції на їхні слушні думки. Недоречні злі коментарі. Те саме спостерігаю й у себе на сторінці.

Ніхто, окрім твоєї бульбашки, не знає і не може знати, чим ти зараз живеш і звідки береш натхнення для думок. Іноді дуже сумних думок. Та це і не зовсім натхнення, а часто крик душі. А люди свідомо додають болю. Навмисно, садистично, але маркуючи це як власну «позицію».

Усі кажуть, що треба виходити зі своєї «бульбашки», щоб бачити світ реальним? А мені не хочеться, бо поза моєю бульбашкою токсично. Легше видалити з друзів чи забанити недобрих і нелояльних до мене людей. Це чесно.

Негативні коментарі — це, грубо кажучи, чужі помиї. Ви ж не хапаєте котлету, яку хтось упустив на підлогу метро, то навіщо підбирати чужу токсичну думку?

«Бульбашка» — це база, а не бункер

Наш мозок теж має акумулятор, і батарея сідає миттєво, коли до неї підключають чужі тіньові сторони. Замість купувати павербанк, достатньо натиснути «видалити з друзів» і продовжити день на 20%.

Кнопка «бан» — як парасолька від сонця. Бо токсичні люди — як ультрафіолет. Можна щодня мазатися кремом із SPF-50, тобто поясненнями «чому вони не праві», а можна натиснути «бан» і гуляти без опіків.

«Бульбашка» — це база, а не бункер. Мати затишне коло власних людей — база.

Соціальна дієта важлива. У соцмережах запропонували шведський стіл із драмою, панікою й тисячною думкою про все? Ви ж не мусите їсти всі страви. Узяли те, що смакує, та пішли додому без харчового отруєння.

Читайте також:

Ерін Леонард

Як зрозуміти, чи маєте ви емоційний інтелект

Світ каже: «Виходь із бульбашки» — бо світові цікаво, як ти з цим сміттям упораєшся. Але це твоя бульбашка і твої правила. Захотіла — надула більшу, захотіла — проколола, і зайве повилітало.

Бути у «бульбашці» — нормально.

Коли ви самі обираєте, з ким бути на зв’язку, ви посилюєте автономію.

Вихід із бульбашки — опція, а не обов’язок. Ми маємо право обирати безпечне оточення, особливо якщо воно зберігає вашу продуктивність і психічне здоров’я. Особливо у війну. Головне — робити це свідомо: бульбашка як броня, а не як в’язниця.

І у равлика є «хатка».

Текст опубліковано з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут