У більшості пар, які приходять до мене на психотерапію, у головах часто один і той самий план: «Якщо мені вдасться змусити партнера змінитися, мені стане краще». І від терапії вони чекають саме цього — що я вислухаю їхні історії, визначу, хто з них має рацію, а хто ні, хто справді має проблему, і вмовлю винного якимось чином прозріти і змінитися. Але це ніколи не спрацьовує: надто легко все скочується в суперечки через деталі, у з’ясування того, чиє бачення ситуації відповідає дійсності: «Це був вівторок, ні, це була середа», — тощо, або ж у гру у витрішки, коли кожен чекає, що інший здасться першим.

Хоча я можу зрозуміти їхню позицію, у мене інше завдання: не переробити когось із них, а змінити загальний емоційний клімат у стосунках. Що це означає? Роз’яснення — нижче.