У фінській школі є деякі незвичайні речі, про які ви, можливо, не знали, але у вас є я, тому зараз про все розкажу!

1. Діти у фінських школах ходять без взуття.

Раніше я писала, що у громадських приміщеннях у Фінляндії завжди тепло, важко замерзнути, тут дуже люблять тепло, а на вулиці тим часом більшу частину року спочатку зима, яка трохи нагадує осінь, потім зима, схожа на зиму, а потім зима, яка, не знаю чому, але називається весною.

Тобто по вулицях всі ходять точно не в балетках і не в босоніжках (чесно сказати, я тут майже забула, що таке босоніжки, якщо кілька разів вдягаю за літо, та й по тому), а у великих і надійних теплих кросівках чи черевиках.

В таких в школі не походиш, бо спекотно і камінців нанесеш — тут коли зима, посипають доріжки дрібненькими камінцями, щоб не слизько, а зима тут… ну, ви в курсі. Змінне взуття можна звичайно брати, але ото тягати його… ще й забувати…

Тому всі ходять в шкарпетках. І часто вчителі теж в шкарпетках.

В принципі, шкарпетки брудняться, але враховуючи, що в школах гарно прибирають, то не критично брудняться.

2. У фінських школах нема шкільної форми.

Про це ви, напевно, чули. Ніде тут нема форми, і це прекрасно. Діти ходять в чому хочуть — в шортах, в платтях, в спортивних штанах. І вчителі теж ходять в чому хочуть.

Серед фінів заведено жалітися на шкільну їжу

Тут весь такий в татуюваннях, з пірсингом, хвостиком і в футболці Патагонія вчитель — дуже навіть нормальне явище. І вчительки в дредах і з зеленим волоссям. Хоча переважно вчительки виглядають як звичайні вчительки.

Мене ніхто й ніколи не переконає, що форма для дітей може бути корисна. Хтось наводить приклади всяких елітних шкіл, де є форма, хтось згадує Британію. В Британії, безсумнівно, гарна освіта, особливо для тих, хто має гроші, але форма, а ще школи-інтернати — це не найлюдяніше їхнє здобуття, яке не має нічого спільного зі свободою особистості. Бо діти — це не військові, не моряки, не поліція і не в’язні, щоб вдягатися в форму.

3. У фінських школах дітям не треба купувати канцтоварів.

Зовсім. Навіть на початок року не треба. Ніяких тобі «зібрати дитину в школу». Рюкзак треба купити, ну, може ручку та олівець, а все решта в школі є. І різні кольорові олівці, і фарби, і все, що тільки може знадобитися.

Я довго була навіть не в курсі, де канцтовари продають.

Зошити також в школі видають. Зошити всі однакові, скромні, якісь сірі або зеленаві, без малюнків і підказок таблички множення.

Ніяких тобі кошенят і блискіток на зошитах. Може, нудно, та бачили б ви їхні підручники! Підручники у дітей просто суперові, інтерактивні, з гарними фото, ілюстраціями і почуттям гумору, теж беплатно, звичайно. Але, як і в нас, підручники потрібно в кінці року повернути в шкільну бібліотеку.

4. На кожній перерві діти гуляють на вулиці.

Навіть якщо там зима, яка схожа на зиму, навіть якщо злива і ллє як з відра. Щоб продуктивно вчитися, щоб гарно думати, організм дитини має отримувати багато кисню, для у цього треба рухатися, а не сидіти весь час, і для цього треба обов’язково виходити на свіже повітря.

Іноді навіть шкода тих дітей — заб’ються під якийсь навіс і сидять тремтять там в －20. Але іноді бігають і скачуть так, що аж заздрість бере.

5. Всіх дітей у фінських школах безплатно годують гарячим обідом.

Ця традиція розпочалася ще після Другої світової війни, коли було багато бідних сімей, дітей-сиріт, дітей, єдиною теплою їжею яких за день був суп в школі.

В це складно повірити, але коли нещодавно у Фінляндії провели дослідження, то виявилось, що для суттєвої частини дітей їжа в школі й зараз є єдиною теплою їжею за день. Ну бо по-різному обставини складаються. Буває, причиною всьому бідність, буває, апатія і байдужість у сімʼях.

Читайте також:

Галина Сергеєва

Сім особливостей. Як працюють у Фінляндії

Тут серед фінів заведено на шкільну їжу жалітися, мовляв, надто випендрьожна і несмачна. Проблема в тому, що тут намагаються зменшити споживання мʼяса і збільшити споживання овочів серед дітей, здоровіше харчування запровадити, так би мовити. Але ж де там впихнути в тих дітей овочі, якесь броколі чи капусту.

Як тільки не стараються — і всякі нові рецепти, всякі такоси, бурітоси, всякі супи на кокосовому молоці в азійському стилі… Не надто успішно. Бо діти лишень закочують очі і кажуть: «Можна нам картоплі та макарошок з тефтельками, будь-лааасочка?»

Менше з тим, щось смачненьке теж буває, і лосось, і свиняча шинка перед Різдвом. Завжди є хліб, якийсь салат і молоко. Молоко обовʼязково збагачене вітаміном D, бо через брак сонця є великий ризик його дефіциту.

6. Нове про фінські школи — тут з цього року не можна користуватися мобільними телефонами.

Суворість заборони різниться від школи до школи, звичайно, але завжди в екстрених випадках можна подзвонити батькам.

Подекуди навіть на перервах не можна користуватися.

Уже є результати. Діти на перервах не туплять кожен у свій телефон, а говорять між собою, граються, хто не хоче нічого такого — читає книжку.

Вважаю, що це непогано. Якщо нам, дорослим, важко іноді контролювати свою залежність від гаджетів, і якщо навіть у нас іноді припиняє працювати критичне мислення, то що вже скажеш за дітей.

І, як би сумно це не звучало, хоч контент і намагаються контролювати, дітям алгоритми іноді видають таке, що просто немає слів. Врешті може статися так, що їм вливатиметься в голову те, що контролюватиме їхнє життя замість батьків.

Мені часто пишуть під моїми постами про Фінляндію: «Навіщо нам це знати!», «Для чого це все? Нам треба про своє!» Одначе я вірю, що знати про те, «як там у них» завжди варто. Бо це лише збагачує нас, дає змогу підгледіти якісь нові ідеї, зробити щось своє. І берегти дітей з повагою до них.

А на фото зошити, які дітям в школі роздають.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут