Важливе дослідження. Що впливає на психологічну стійкість українців

27 серпня, 21:13
Світлана Ройз: «Якщо абсолютної безпеки немає в зовнішньому світі, важливо, щоб вона була хоча б у наших стосунках» (Фото: pav2@ukr.net/Depositphotos)

Світлана Ройз: «Якщо абсолютної безпеки немає в зовнішньому світі, важливо, щоб вона була хоча б у наших стосунках» (Фото: pav2@ukr.net/Depositphotos)

Усі вікові групи, які брали участь в опитуванні, об'єднує одна потреба

Дуже важливе дослідження Ти як? та UNICEF Ukraine. Про нашу стійкість і те, що на неї впливає. Про емоційний стан дітей та дорослих. Стратегії, які допомагають і погіршують стан. Очевидні результати й неочікувані знахідки.

Реклама

Агенція Rating Lab опитала 12 тисяч українців. Я була долучена до команди розробників, уважно переглядала всі результати та дуже чекала на їхню публікацію.

Офіційні результати

73% українців є стійкими до стресу. Це допомагає нам адаптуватися навіть у постійних викликах.

Важливим стабілізувальним фактором виявилося здорове харчування

У групі ризику — родини військовослужбовців.

Тригери стресу для дорослих (18+): фінансові труднощі, сирени та гучні звуки, новини, сварки з близькими (29%). Молодь у віці від 18 до 25 років також часто згадує про ігнорування, насмішки, знущання.

Тригери для дітей (від 10 до 17 років): іспити й контрольні, сварки з батьками, ігнорування (28%), насмішки та булінг (28%), сирени й різкі звуки.

Неочевидні знахідки

Більш стійкими є ті (дорослі й діти), хто має хобі.

Найкраще допомагають фізична активність, практики майндфулнес, духовні практики, медитація.

Найризикованіша стратегія — намагатися «заглушити» стрес за допомогою гаджетів.

Для дітей та підлітків несподівано важливим стабілізувальним фактором виявилося регулярне здорове харчування.

Українці часто не дозволяють собі радість, і знижується рівень цікавості до життя.

При одночасному опитуванні дітей та батьків з’ясувалося: батькам складно точно розпізнати емоції дітей. Дитина може бути спокійна — батькам здається, що налякана. Дитина злиться — а батьки думають, що вона спокійна. Якщо ми не бачимо справжніх емоцій, ми не можемо допомогти з потребою, яка стоїть за ними. Це впливає і на відчуття близькості, і на відчуття безпеки.

Для всіх вікових груп, що брали участь в опитуванні, найважливіше — можливість з кимось говорити й відчувати близькість.

Найстрашніше — виключення з групи, цькування.

Чим частіше діти віком 10−17 спілкуються з батьками, тим більш адаптовані діти до стресу. Батьки дуже допомагають дитині, коли при стресовій події розмовляють з нею про почуття, діляться своїм досвідом, пояснюють, що відбувається, обіймають.

Контакт з емоціями, можливість розрізнити емоції свої та тих, хто поруч, можливість взагалі бути поруч з емоціями інших — одна з наших задач.

Дітям потрібно не тільки втішання, а й пояснення того, що відбувається і те, що може вплинути на стан.

Радість — нам так важливий цей дозвіл.

Цікавість зростає з відчуття безпеки. І якщо абсолютної безпеки немає у зовнішньому світі, так важливо, щоб вона була хоча б у наших стосунках.

Близькість — те, що нам дає сил та зцілює.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут

Показати ще новини