Чому ми так важко переносимо перехід на зимовий час

Порушення режиму сну і неспання через перехід на зимовий час багато що свідчить про те, як сильно ми у своєму повсякденному житті залежимо від взаємодії потреби у сні та циркадних ритмів.Перш за все, необхідно розуміти, які складні зміни відбуватимуться в організмі в ніч переведення стрілок на годину назад. У суботу ввечері, за умови, що навколо не буде яскравого освітлення, наш організм розпочне щоденну роботу з виробництва мелатоніну, ключового гормону, що відповідає за режим сну. Мелатонін почне накопичуватися в кровотоці і за кілька годин досягне максимальної концентрації, а потім його рівень поступово знижуватиметься до самого ранку.Мелатонін не занурює більшість із нас у сон і вже точно не відповідає за те, щоб ми міцно спали. Він радше слугує нагадуванням, сигналом, що наближається час сну. Навіть недовгий вплив звичайного електричного світла може відтермінувати або взагалі відключити цей сигнал — залежить від яскравості світла, його довжини хвилі та кольору.Увечері, коли рівень мелатоніну підвищується, температура наших внутрішніх органів досягає добового максимуму, а потім падає — і це слугує ще одним сигналом, що пора спати. Ось чому гаряча ванна перед відходом до сну може допомогти заснути.Внутрішня температура тіла продовжує знижуватися протягом перших кількох годин після засинання — це, здебільшого, фаза повільного сну. У цей час активність нейронів головного мозку стає більш узгодженою, а серцевий ритм сповільнюється. Він стає розміреним після того, як ми проходимо першу стадію глибокого сну. До мінімуму температура опускається приблизно тоді ж, коли рівень мелатоніну досягає максимуму — що свідчить про скоординованість цих двох сигналів циркадних ритмів. Перебудова потребує часуЗа хвилину до другої години ночі в неділю, 26 жовтня, біологічний годинник нашого організму і звичайний годинник, найімовірніше, будуть синхронізовані. Наша внутрішня температура наблизиться до найнижчої позначки. А коли тіло знову почне нагріватися, а рівень мелатоніну — знижуватися, запуститься інший циркадний процес — повільне рівномірне вивільнення кортизолу, який досягне максимального рівня до моменту нашого пробудження.Якщо мелатонін слугує сигналом, що час спати, то кортизол — сигналом, що час прокидатися. Якщо тільки ми не відчуваємо дуже сильного стресу протягом дня і не вживаємо занадто багато кофеїну, найвищий рівень кортизолу спостерігається саме в ті хвилини, коли ми зазвичай встаємо. Ось чому пробудження іноді може здаватися одночасно бадьорим і стресовим, і ось чому в періоди стресу виникають труднощі зі сном.Ці три найважливіші компоненти біологічного годинника — мелатонін, температура тіла та кортизол — синхронізуються центральним хронометром у супрахіазматичному ядрі головного мозку, яке координує біологічний годинник у кожній клітині тіла. Кожен із сигналів працює за схемою, що повторюється кожні 24 години, проте цей графік може бути порушений різними зовнішніми факторами, такими як світло, інтенсивні фізичні навантаження і стрес.Крім того, ці цикли тривають не строго 24 години — вони можуть бути на кілька хвилин коротшими або довшими. Це дає змогу нашому режиму сну і неспання поступово перебудовуватися залежно від сезону.Але перебудова потребує часу. Різкі зміни, перельоти на схід або на захід (які призводять до збільшення або скорочення світлового дня і в такий спосіб порушують вироблення мелатоніну), спека або різке похолодання (які підвищують або знижують температуру тіла) або стрес (який піднімає рівень кортизолу в денний час) спричиняють збої цього режиму. Ми просто еволюційно не пристосовані справлятися з раптовими змінами.На те, щоб біологічний і фактичний годинники знову синхронізувалися, підуть дні. І так само, як після перельоту з Лондона до Нью-Йорка потрібно більше часу для адаптації, ніж після перельоту з Нью-Йорка до Лондона, перехід на літній час багато хто відчуває як м’якший, оскільки переводити годинник вперед здається легше, ніж назад.Але при цьому, найімовірніше, доводиться жертвувати частиною ранкового сну, зокрема, фазою швидкого руху очей, яка починається пізніше і важлива для регуляції емоцій. Наш біологічний годинник, як і раніше, запускає обумовлений кортизолом щоденний процес пробудження в той самий час, що й напередодні, але до моменту, коли рівень кортизолу досягає піку, ми вже не спимо — це може призводити до погіршення настрою.Збої циркадного ритму не у всіх відбуваються однаково. Приблизно один зі 100 жителів планети страждає на генетичний розлад під назвою синдром затримки фази сну, через який заснути вдається тільки під ранок. Рівень мелатоніну в таких людей підвищується набагато пізніше, ніж у всіх інших, а отже, вони, ймовірно, виграють від осіннього переведення стрілок на годину назад, нехай навіть і ненадовго.Також приблизно 10−20 зі 100 дітей старшого підліткового віку біологічно схильні засинати в більш пізню годину. І на якийсь час їхній режим сну може наблизитися до режиму решти членів сім'ї, але вони водночас почуватимуться більш сонними вранці.Ще одна частина населення, близько 1% людей середнього віку, відчувають, що їм потрібно лягати спати набагато раніше, ніж багатьом іншим, як правило, на початку вечора, і прокидатися дуже рано вранці. Неясно, чому синдром раннього засинання частіше трапляється саме в цій віковій групі, навіть незважаючи на те, що циркадна система, судячи з усього, слабшає з віком. Цій групі переведення стрілок на годину назад завдасть більше незручностей.Осіннє переведення годинників також часто важко переносять жінки в період менопаузи і припливів — їхній біологічний годинник, схоже, переводиться вперед, і їм потрібно лягати спати раніше. Перехід на зимовий час означає, що їм доведеться чекати відходу до сну довше, ніж хотілося б, і раніше прокидатися.Збій, викликаний переходом на зимовий час, рідко триває довше тижня. Але залишається питання, заради чого ми піддаємо свій біологічний годинник такому різкому струсу. Ми порушуємо його синхронність тільки заради того, щоб виграти кілька швидкоплинних миттєвостей денного світла. Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.Переклад NVNV володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.Оригінал опубліковано на The ConversationПриєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NVБільше блогів тут

Увійти

NV Преміум