Досьє на депутата нової Ради Юлія Іоффе

Верховна Рада: всі депутати

8 серпня 2019, 02:03

Наводимо головні факти з біографії Юлія Іоффе — № 12 у виборчому списку Опозиційної платформи — За життя.

Юлій Іоффе народився 10 грудня 1940 року в Луганську в родині гірничого майстра. Закінчив Комунарський (Алчевський) гірничо-металургійний інститут (спеціальність — гірничий інженер — електромеханік).

З 1957 року працював слюсарем на Комунарському металургійному заводі.

У 1959−1961 роках — моторист на шахті Україна в Перевальську Луганської області.

З 1965 року — механік дільниці, помічник головного механіка на шахті 1-біс у місті Краснодон Луганської області.

З 1966 року — головний енергетик на шахті Суходольська.

З 1967 року — головний механік на шахті Дуванна-2.

З 1976 року — начальник управління з оснащення шахтних стволів Краснодонського шахтобудмонтажного управління.

З 1979 року — начальник Краснодонського шахтопрохідницького управління.

З 1980 року — директор шахти Гірська.

З 1989 року — генеральний директор виробничого об'єднання Стахановвугілля.

З жовтня 1992 до червня 1993 року — віце-прем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу.

З червня 1993 року — керівник торгово-економічної місії у складі посольства України в США.

Нардеп I, II, III, IV, VII і VIII скликань. Перші чотири рази був обраний як самовисуванець.

Кілька років був членом партії Трудова Україна.

У 2004−2005 роках був довіреною особою кандидата на пост президента України Віктора Януковича у ТВО № 113 в Луганській області. З березня 2005 року був першим заступником голови Республіканської партії України, яку очолював Юрій Бойко.

У березні 2006 року балотувався в Раду від Опозиційного блоку — НЕ ТАК!

У 2006−2007 роках обіймав посаду в.о. заступника міністра Міністерства палива та енергетики України Юрія Бойка.

В Раду сьомого скликання обраний в окрузі № 112 у Луганській області від Партії регіонів. 16 січня 2014 року голосував за дикторські закони Віктора Януковича. Вийшов із фракції Партії регіонів 8 квітня 2014 року.

У Раду восьмого скликання обраний як самовисуванець. З 2014 до 2018 року був членом фракції Опозиційний блок, нині позафракційний.

На виборах у Раду у 2019 році зайняв 12 місце у виборчому списку партії Опозиційна платформа — За життя.

Має відкрити перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання, оскільки є найстаршим за віком депутатом (78 років).

Інші новини

Всі новини