Усе не так просто. Як соцмережі впливають на психічне здоров’я

між 23:00 і 5:00, психічне здоров’я було набагато гіршим, ніж у тих, хто заходив у соціальні мережі в денний час. Це відкриття змушує засумніватися в тому, наскільки виправданим є нав’язливе прагнення законодавчо обмежити час, проведений перед екраном, і наближає до більш тонкого розуміння того, як соціальні мережі впливають на психічне здоров’я.

Австралія ухвалила закон, що забороняє користуватися соцмережами людям, молодшим за 16 років, — це рішення підтримали 68% населення. Аналогічні пропозиції обговорюють в усьому західному світі, при цьому політики посилаються на зростання стурбованості психічним здоров’ям молоді. Але чи справді розв’язання цієї проблеми настільки просте? Наукові дані свідчать про те, що все складніше.

Дослідження, присвячені використанню соціальних мереж, демонстрували і зв’язок із погіршенням психічного здоров’я, і зв’язок із поліпшенням психічного здоров’я, і навіть повну відсутність змін. А масштабний аналіз, який охопив загалом понад 350 000 осіб, показав, що хоча більша кількість часу, проведеного в соцмережах, пов’язана з погіршенням психічного здоров’я, цей ефект мізерний.

Час публікації твітів взаємопов'язаний із психічним здоров’ям

Проблема цього дослідження в тому, що воно зациклене на кількості часу, проведеного в соціальних мережах. Але рівна кількість часу, витраченого двома користувачами, може бути абсолютно різною за якістю — один пасивно переглядає стрічку, а інший веде серед ночі гострі дискусії. Ця різниця має значення, так само як і платформа, на якій усе відбувається.

Повна заборона убезпечить від небажаних наслідків, але водночас позбавить і потенційної користі. Багато молодих людей використовують соціальні платформи для того, щоб знаходити друзів і підтримувати стосунки з ними. Для тих, хто вже відчуває психологічні проблеми, соціальні мережі можуть стати джерелом підтримки, орієнтирів і спільноти, яких інакше в цих молодих людей не було б.

З іншого боку, використання соціальних мереж ночами може відсувати засинання на пізніший час, погіршувати якість сну і, як наслідок, шкодити психічному здоров’ю. І за високої активності — публікації постів, обміну повідомленнями — шкода сильніша, ніж за пасивного перегляду.

Щоб зрозуміти, як насправді впливають соціальні мережі на людей, необхідно зрозуміти, що ті в них роблять, а також, що є особливо важливим, коли.

Нічна зміна: що ми виявили

У нашому дослідженні ми вивчили це питання, використавши реальні дані з Twitter учасників Ейвонського лонгітюдного дослідження батьків і дітей і зіставивши їх із докладними самозвітами про стан психічного здоров’я. Серед них — шкала психічного благополуччя Ворик-Единбург, опитувальник, що містить 14 пунктів і дає змогу оцінити самопочуття й функціональні можливості людини. Ми розробили статистичні моделі з метою передбачити ці показники психічного здоров’я на основі того, у який час доби публікували більшу частину своїх твітів наші учасники.

Ми виявили вагомі докази того, що час публікації твітів взаємопов'язаний із психічним комфортом і зумовлює близько 2% різниці в рівні добробуту учасників. Така різниця може здатися незначною, але її можна порівняти з виявленим в інших дослідженнях ефектом зловживання алкоголем.

Ті, хто регулярно публікує твіти вночі (з 23:00 до 05:00), незмінно повідомляли про гірший психічний добробут, ніж ті, хто це робить переважно вдень.

Ми також вивчили, як час публікації пов’язаний із симптомами депресії та тривоги — конкретних проблем, які можуть підривати психічне здоров’я.

Зв’язок між часом публікації твітів і цими симптомами загалом був слабшим, проте він варіювався залежно від віку і статі. Наприклад, зв’язок між часом публікації твітів і тривожністю був приблизно удвічі сильнішим у літніх учасників: час публікації пояснював 1,3% різниці в рівні тривожності серед літніх користувачів порівняно з 0,6% серед молодих.

При цьому залишається відкритою низка важливих питань. Чи є ми свідками шкідливого впливу нічних публікацій, чи річ у тім, що користувачі зі слабшим психічним здоров’ям схильні заходити в соціальні мережі вночі? Чи поширюються ці закономірності на інші платформи або інші демографічні групи, зокрема підлітків і дітей?

Якщо нічне використання соціальних мереж справді шкодить психічному здоров’ю, то поліпшити ситуацію можуть цільові рішення. TikTok нещодавно запустив функцію «wind down», яка після 22:00 замінює домашню сторінку користувачів, молодших за 16 років, заспокійливою музикою та дихальними вправами. А у Великій Британії уряд розглядає законопроєкт про обмеження використання низки платформ після 22:00 для цієї ж вікової групи.

Нічне використання показує, як законодавчі органи і самі платформи можуть боротися з потенційно шкідливою поведінкою, не вдаючись до прямих заборон. Це означає перехід від простого вимірювання часу, проведеного перед екраном, до обліку того, що люди роблять, коли і де, а також хто ці люди.

Такий підхід дає змогу вийти за рами примітивних вимірів і краще зрозуміти, як наше цифрове життя впливає на психічне здоров’я.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут