«Україні потрібна зброя, а не білі прапори»: що пишуть світові ЗМІ про виведення українських сил із Лисичанська

«Для збереження життів українських захисників було ухвалено рішення про вихід. Ми продовжуємо боротьбу. На жаль, для успіху недостатньо сталевої волі та патріотизму — потрібні матеріально-технічні ресурси. Захисники Луганської області та інших регіонів нашої країни героїчно виконують свої цивільні та військові обов’язки. Ми повернемось і обов’язково переможемо!» — наголосили у Генштабі, оголошуючи про виведення військ із Лисичанська.

"Абсолютно логічним рішенням" назвав такий крок народний депутат Сергій Рахманін, член комітету ВР з національної безпеки, оборони та розвідки. «Після довгих кровопролитних боїв, коли було прорвано оборону Збройних сил у районі Тошківки та охоплена Врубівка, відбулося просування в напрямку Гірського, Золотого, виникла достатньо серйозна загроза оточення угрупування. Тоді ухвалили логічне рішення — відступати на другу лінію оборони — Сіверськ, Соледар, Бахмут», — пояснив Рахманін, зазначивши, що з військової точки зору жодної логіки утримувати Лисичанськ уже не було.

Невелику частину Луганської області захисники України все ще утримують під своїм контролем, щоб ЗСУ встигли збудувати захисні укріплення на інших позиціях. Ті території області, які обороняли українські сили, російські війська зруйнували на 90%. Відновленню не підлягає 60% будинків, повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Що пишуть про виведення українських сил із Лисичанська світові ЗМІ - в огляді НВ.

***

Британська Times присвятила редакційну статтю виходу ЗСУ з Лисичанська. У ній журналісти видання закликають активніше підтримувати Україну та наголошують, що саме зараз українським силам «як ніколи потрібна підтримка». «При всьому надзвичайно високому моральному духу України та справедливості її боротьби, втрата Лисичанська є нагадуванням про її вразливість перед російською вогневою міццю — щонайменше за відсутності масивної підтримки з боку Заходу», — пише видання.

Його журналісти нагадують, що всупереч очікуванням багатьох експертів, Україна встояла і Росія не змогла здобути швидку перемогу. Однак затяжна війна стала новим викликом для Києва через низку причин: російська економіка, попри санкції Заходу, більш готова до довгої війни, тоді як Україна зіткнулася з величезним дефіцитом бюджету; РФ може дозволити собі втратити набагато більше життів, аніж Україна; у Росії більше зброї та потужніша військова промисловість.

Однак, на думку редакційного колективу британської газети, коли ЗСУ отримують належну західну підтримку, українські сили виявляють «надзвичайну» здатність зупиняти російський наступ. Звідси випливає важливий висновок: «Це буде довга війна, і союзники України не повинні мати ілюзій, що відвоювати втрачені позиції буде легко. Але українці не хочуть — і їх не потрібно змушувати — домагатися миру зі слабких позицій. Їм негайно потрібна зброя, а не білі прапори», — зазначає Times.

The Washington Post нагадує, що від початку битви за Донбас просування росіян у Луганській області було повільним, а сприяла йому «переважаюча артилерійська потужність» армії РФ, сили якої «зрівняли із землею міста та селища і залишили таку кількість поранених та вбитих, що «напрошуються порівняння з масштабами руйнувань часів Першої світової війни в Європі».

Видання зазначає, що хоча захоплення Лисичанська і просування РФ на Донбасі б'є по оптимізму американських законодавців і військових аналітиків, «чиновники адміністрації Байдена кажуть, що успіхи [армії] Путіна були непропорційними і дорого обійшлися РФ, підкреслюючи різке стрімке зростання кількості загиблих серед російських військовослужбовців».

The New York Times нагадує про умови, в яких українські захисники, були змушені відступити з Лисичанська через тиждень після виходу з Сєвєродонецька. Видання пише, що Росія «втопила місто в артилерійському вогні й придушила лінії його постачання» після місяців бомбардувань і тижнів запеклих вуличних боїв, «які перетворили обидва міста на сіре лушпиння».

Видання також пише, що західні аналітики й раніше майже не сумнівалися в тому, що РФ зрештою захопить Сєвєродонецьк та Лисичанськ, однак із втратою цих міст «подвоюється тиск на США та їхніх союзників — щоб доставити на фронт потужніше озброєння, яке вони пообіцяли Україні». NYT зазначає, що наступна фаза війни стане для країн Заходу перевіркою не лише на якість військової логістики, але й на солідарність, особливо на тлі власних економічних проблем у західних країнах.

CNN зазначає, що хоча взяття Лисичанська наближає вихід окупантів до кордонів Луганської області, що стало ключовою метою Путіна після провалу під Києвом, «ЛНР» не визнає ніхто у світі, окрім РФ та Сирії. Американський телеканал також наводить оцінки Інституту вивчення війни, де прогнозують, що надалі російські війська, швидше за все, зосередяться на атаках українських позицій у районі Сіверська, на захід від Лисичанська, перш ніж спробувати прорватися до Слов’янська та Бахмута Донецької області.

Reuters нагадує, якою ціною українські сили тримали місто, і пише, що вихід українських сил із Лисичанська «поклав край одній з найбільших битв у Європі за кілька поколінь, під час якої Москва протягом двох місяців використовувала всю міць своїх сухопутних сил на невеликій ділянці фронту».

«Лисичанськ, сусідній Сєвєродонецьк та прилеглі міста, в багатьох з яких знаходилися підприємства важкої промисловості, що служили укріпленими бункерами для [українських] захисників, були стерті з землі безжальними російськими бомбардуваннями. Росія неодноразово намагалася оточити українців, але безуспішно, натомість вирішивши знищити їх грубою силою своєї артилерії», — констатує агентство.

Reuters також наводить думки військових аналітиків, які припускають, що нинішні бої можуть бути поворотними — але не через стратегічну цінність самих зруйнованих міст, а через вплив втрат на боєздатність кожної зі сторін, зокрема російської армії.

Так, Ніл Мелвін із лондонського аналітичного центру RUSI зазначив, що хоча формально взяття Лисичанська і стало тактичним успіхом Росії, проте він «дорого обійшовся» окупантам. Він також порівняв битву за Луганську область із масштабними битвами за мізерні за площею території, що були характерними для Першої світової війни. «[Росії] знадобилося 60 днів, щоб досягти дуже повільного прогресу, — нагадує Мелвін. — Я думаю, що росіяни можуть оголосити про якусь перемогу, проте ключова битва війни ще попереду».

А Роб Лі з Інституту досліджень зовнішньої політики, що базується в США, заявив, що тепер Україні буде легше захищати нову оборонну лінію, аніж «котел» у Луганській області, де силам ЗСУ загрожувало оточення. «Це [вихід ЗСУ з Лисичанська] те, чим Путін може похвалитися як ознакою успіху, — каже аналітик. — Але загалом це не означає, що Україні доведеться поступитися чи здатися найближчим часом».