Дітей впізнаю за голосами. Як вчителька історії зі слабким зором прищеплює учням любов до предмету

НВ у межах інформаційної підтримки проекту Global Teacher Prize Ukraine 2019 представляє вчителів з усіх куточків України, які надихають своєю щоденною роботою.

Розповідає Любов Бенько

Як з’явилась ідея в звичайному класі міського ліцею відтворити криївку часів Другої світової війни? О, про цю криївку знято багато сюжетів! Я люблю робити нове й експериментувати з учнями. Отже, одного літа міркувала, чим можна зацікавити дітей. Я збиралася лише порадитися зі знайомим художником і попросити намалювати на стіні кабінету історії фрагмент криївки. А у мене в класі тоді вчилася онука директора львівського Музею українського військового однострою. Й саме він, захоплений своєю справою, підказав не просто намалювати, а відтворити з дерева фрагмент криївки, щоб діти відчули атмосферу тих років.

Коли працювали над криївкою, дітей дуже зацікавив той період історії України: визвольна боротьба, хто такі повстанці. Ми сьогодні знаємо, що постаті Бандери та Шухевича неоднозначні, їх по-різному сприймають у суспільстві. Проте неоднозначна вся історія: її треба постійно вивчати, розуміти, пропускати крізь себе.

У ліцеї я працюю чверть століття. Однак у юності мріяла стати лікарем і ніколи навіть не думала про вчителювання у школі. Спостерігаю, що в житті часто складається не так, як ми собі уявляємо. Захворіла, ускладнення, а потім поступово почала втрачати зір. До університету на історичний факультет я вступила вже після перших життєвих випробувань. До того ж, я вже була мамою маленької дитини. Але мене завжди підтримував мій чоловік. Підтримав і тоді, коли вирішила вже зі слабким зором викладати у школі.

Спочатку я дуже боялася йти до ліцею. Дуже! Переживала, що не впораюся з дітьми, що їм буде не цікаво зі мною. Проте страхи подолала. Спершу домашні завдання допомагали перевіряти родичі. А тепер, коли майже повністю втратила зір, мій добрий помічник — комп’ютер із голосовими функціями й спеціальними програмами. Й, звичайно, мені дуже допомагає асистент незрячого фахівця в ліцеї.

З першого дня моєї роботи у школі директор знав, що я погано бачу. Але я відразу домовилася з керівництвом: якщо буду відчувати, що у мене нічого не виходить, я просто зберуся й піду, щоб не мордувати ані себе, ані дітей. Однак минув рік, і учні дуже гарно мене прийняли.

Історію треба викладати так, щоб дітям було цікаво. Як учитель я маю закохати їх у цей складний предмет. Звичайно, не все вдається. Навіть сьогодні, з таким великим стажем роботи, я кожного вечора ретельно читаю, вивчаю, що написано в підручниках, тому що вони чи не щороку змінюються. І я ніколи не переповідала дітям підручник, бо моє завдання — спровокувати дискусію, дати їм нову інформацію.

Найбільша складність у моїй роботі, що я не бачу очі дітей, не бачу їхнього виразу обличчя. За роки роботи навчилася відчувати загальний настрій навіть за незначним шумом у класі. Дітей давно впізнаю за голосами. Треба сказати, що мої учні довгий час навіть не знали, що я настільки погано бачу. А вже коли у мене з’явився секретар, вони були в шоці. (Посміхається).

Звичайно, діти зі мною трохи хитрують: інколи підглядають, списують. Але ми з моєю помічницею намагаємося все контролювати: часом дозволяємо це робити, бо ж діти не підлі, в них своя гідність.

Я люблю дітей. І в мене немає поганих учнів. У дитини, яка не може вчитися, є на те різні причини. Крім того, гадаю, що працює мій особистий приклад: я не байдужа до своєї роботи, і діти, напевно, відчувають це. Вони бачать, що я, попри те, що майже втратила зір, можу робити багато чого. І приміряються до моєї ситуації: «А чому ж я не можу чогось робити, якщо у мене немає таких проблем?»

Global Teacher Prize Ukraine — щорічна національна премія для вчителів, яка була заснована в 2017 році ГС Освіторія після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation — засновником світової щорічної премії Global Teacher Prize. На премію Global Teacher Prize Ukraine цього року подали заявки майже 3 тисячі вчителів із великих міст та невеличких селищ з усієї країни. Наймолодшій учасниці виповнилося 18 років, найдосвідченішою стала 88-річна вчителька хімії. Ім'я переможця назвуть на урочистій церемонії 5 жовтня.