Поки піраміда Netflix не обвалилася (а передумови є), вони продовжують клепати оригінальні серіали швидше, ніж наша Рада штампує закони. Чергова знакова новинка вийшла шостого вересня, і пройти повз неї було ніяк не можна — сьогодні на четверговому столі опиняється міні-серіал «Шпигун».
Головною принадою в цьому океані є зірки — для привернення уваги до нового продукту потрібна світова знаменитість. У нашому випадку це Саша Барон Коен, але не з гротескною комедією, а справжньою драмою, заснованою на реальних подіях: «Шпигун» присвячений життю легендарного ізраїльського розвідника Елі Коена, який справив величезний вплив на результат шестиденної війни.
На Сашу Коена особисто я не зреагував би (Коен грає Коена — породисте прізвище, як кажуть знавці), спрацювало інше ПІБ — за «Шпигуна» відповідальний шоураннер Гідеон Рафф («Військовополонені», «Батьківщина»), автор давно і міцно в матеріалі, а війна Ізраїлю за виживання настільки співзвучна нашим реаліям, що дивитися треба обов’язково.
Наприклад, щоб зайвий раз згадати про роль СРСР у арабо-ізраїльських подіях, звідки при таких фактах на Землі Обітованій беруться фанати серпа і молота, не знаю. Можливо, звідти ж, звідки і деякі наші з вами співвітчизники — з кривого дзеркала.
Але повернімося до серіалу й Елі Коена — фази дитинство/юнацтво/молодість творці вирішили пропустити — нам відразу показують дорослого репатріанта з Єгипту, який жваво вишиває на арифмометрі в бухгалтерії ізраїльського універмагу. Житіє героя дещо причесали, насправді в розвідку він прийшов, втративши роботу, а не кинув її заради шпигунства.
Але то таке — нас ведуть біографією Елі: ось він вчиться азам конспірації, часто помиляється, ось він стає агентом глибокого проникнення (і знову помиляється), а ось кріт уже пробрався нагору сирійської верхівки (а візуально сплутати араба з яким-небудь сефардом — простіше простого), транзитом, від організатора елітних груповух до заступника міністра оборони.
Якщо ви не в курсі подій — краще не гуглити, цікавіше буде. Ви дізнаєтеся про роль води і евкаліптів у війні за Голани, зайвий раз вжахнетеся цій багатовіковій ворожнечі та зрозумієте, що часи відчаю вимагають відчайдушних заходів.
Збираючи каст, Рафф пішов простим шляхом — акторів набрали зі шпигунських серіалів: Ноа Еммеріха з «Американців», Гадара Ратсона Ротема з «Батьківщини», Яеля Ейтана з «Військовополонених». Але всі лінії працюють, навіть завжди вусатий Саша Барон Коен не дратує, тут особливих питань немає.
Зустрічаються різні дрібниці: контррозвідники не зачиняють машину в суворому Буенос-Айресі (всі режисери світу не люблять, коли в кадрі зачиняють машини, а потім дивуються шахраям, які ходять і ручки смикають), упущена лінія з піснями на замовлення (секретний код зв’язку Коена), слабкий стелс, занадто явно притягнуте за вуха до сюжету сімейство бен Ладенів, футбол в Ізраїлі не називають сокером (реверанс Америці на шкоду достовірності оповіді) і т.д.
Але загалом «Шпигун» вартий уваги, Рафф постарався на славу. Пам’ятайте, що рейтинги подібних проектів умовні — як і у випадку з вірмено-турецькими протистояннями на imdb, тут спрацьовує простий маркер: свій/чужий. У моєму випадку це тверді 8 з 10 з тегом #БТ — Було Таке.
І наостанок ось вам головна цитата: «Світові все одно, помремо ми чи будемо жити. Якщо ми про себе не подбаємо, цього не зробить ніхто». Ось це головне.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Читайте тематичні колонки на НВ:
Сьогодні в кіно з Фоззі — щочетверга
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною — щодня
Особисті фінанси з Іваном Компаном — щовівторка
Деловая неделя з Сергієм Фурсою — щоп’ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щонеділі
Більше поглядів тут