Де добре жити. НВ вперше презентує масштабний рейтинг українських міст за якістю життя і десятком інших параметрів

А от столиця пасе задніх: за динамікою розвитку місто відстає не лише від лідерів, а й від Маріуполя та Черкас. «Через дії міської влади Києва місто рухається не в зовсім правильному напрямку, — каже Дракман. — При цьому в Києва набагато більше ресурсів, а кияни побачили, як живуть європейські міста, — наприклад, Берлін».

Однією з ключових рушійних сил розвитку міст стала децентралізація, яка передала в регіони більше грошей та повноважень. Хоча Назар Миколюк, експерт Асоціації міст України (АМУ), впевнений: ця новація може працювати у країні ще більш ефективно. На його думку, обласні «столиці» таки не мають у своєму підпорядкуванні стільки фінансів, аби стати центрами регіональних економічних систем. «Це є великим гальмом у розвитку [міст]», — підкреслює аналітик.

Слухайте подкаст на цю тему

Загальна картина розвитку міст демонструє, що захід країни у своїй динаміці впевнено випереджає південь, який відстає від решти регіонів. Колись розвинута промисловість Херсону та Миколаєва — суднобудівні верфі, риболовні компанії — перебуває не в найкращому стані. Тим часом запит на зміни у цих містах, за даними МРІ, високий.

На сході добре розвивається Маріуполь, у який спрямовано фінансову підтримку ЄС та США. Не відстає і Харків. А на півночі країни попереду всіх Чернігів, який зміг стати якісною альтернативою всьому тому, що пропонує українцям Київ.

У центрі інтенсивно змінюється на краще Кропивницький — завдяки тому, що велику роль у доведенні міста до ладу взяли на себе ОСББ.

До речі, довіра до ОСББ зростає по всій Україні, сягаючи 52%.

«Внаслідок реформи децентралізації у людей з’явилося відчуття, що ситуація в містах поліпшується», — вважає Дракман.

Не стоять на місці

В інниця, місто з населенням близько 370 тис., лідирує у рейтингу МРІ вже п’ять років поспіль: місцеві мешканці задоволені якістю послуг.

У місті утворився потужний ІТ-кластер, у якому працюють тисячі розробників та інженерів. Звідси можна легко дістатися до Києва на поїзді класу Інтерсіті, що покращує трудову мобільність. 41% вінничан кажуть, що почуваються абсолютно безпечно, коли вночі йдуть містом пішки, навіть якщо це віддалений від центру район. 59% містян впевнені, що їхнє місто — достатньо сучасне та вдало використовує технологічні інновації.

«Вінниця заслужено посідає перше місце за критерієм задоволеності якістю міських послуг», — каже Дракман.

А ось за показником підтримки вектору розвитку міста лідер з його 74% трохи програє Хмельницькому, у якому він становить 75%. Не менш гарний показник у Чернігова — 74%.

Великий логістичний центр, що його збудувала поблизу Хмельницького компанія Нова пошта, створив нові, добре оплачувані робочі місця. Місцева влада налаштована розвивати вантажні авіаперевезення, щоб створити хаб, чому сприяє президентська програма Велике будівництво. У місті добре розвинута торгівля, а ціни нижчі від столичних, через що на шопінг сюди часом їдуть українці як із Києва, так і з Західної України. Крім того, за даними дослідження МРІ, Хмельницький найефективніше використовує свій міський бюджет.

Щоправда, ні Вінниця, ні Хмельницький поки що не демонструють амбіцій стати повноцінними кластерами регіонального розвитку. Натомість на цю роль претендують, наприклад, Львів у Західній Україні та Дніпро у центрі.

Дніпряни розділилися приблизно навпіл у тому, як вони бачать розвиток міста. Хтось підтримує курс мера Бориса Філатова, хтось у принциповій опозиції до нього. Дніпро має найгірший по країні показник з естетики міста — лише 19% мешканців вважають його гарним. Великі промзони, стихійна торгівля на вулицях псують естетичні враження містян. При цьому Дніпро, за даними дослідження МРІ, має розвинуту освітню систему, що є дуже важливим.

«Ми хочемо бути першими в усьому, — зізнається в розмові з НВ мер міста Філатов. — Дніпро має поєднувати в собі всі напрями як місто, що є одночасно індустріальним і постіндустріальним центром».

У Дніпрі стрімко розвивається ІТ-сектор, а місцева промисловість, за словами мера, залучає інвестиції та активно розширює експортні ринки збуту. Йдеться про такі промислові об'єкти, як заводи корпорації Інтерпайп Віктора Пінчука, державний оборонно-космічний гігант Південмаш, а також про мережу АТБ, лідера українського ритейлу.

При цьому Філатов має амбіції очолити всеукраїнський рух за реформу міст, для чого він створив політичну партію Пропозиція.

«Щодо політичного майбутнього таких проєктів, який створив Філатов, то ще подивимося, — каже політолог Володимир Фесенко. — На місцевих виборах це більш-менш спрацювало, на парламентських — побачимо».

Аналогічні амбіції має Львів на чолі з мером Андрієм Садовим. Але містяни досить критично ставляться до стану справ у регіоні й не поспішають хвалити свого мера. Задоволення міськими послугами тут на рівні Черкас та Кропивницького. Крім того, львів'яни не влаштовує якість міських шкіл. Населення залишається політично дуже активним, а найбільший рейтинг тут має партія Самопоміч, що її очолює Садовий, — 30%.

Водночас Львів має і зростання зарплат, і створення нових робочих місць, і розвинутий банківський сектор, де ПриватБанк, Альфа-Банк та Кредобанк мають провідні ролі. Зростає і туристичний сектор, чому сприяють розвинута ресторанна індустрія: це і ресторан Кумпель, і Ресторація Бачевських, і мережа П’яна вишня.

Слухайте подкаст на цю тему

«Десяток років тому ми поставили туризм у пріоритет, і в доковідні часи приймали понад 2 млн гостей з усього світу щороку, — розповідає Садовий. — А вже туристична індустрія дала імпульс розвиткові інших галузей, бо люди подорожують лише у справді комфортні й цікаві міста — із якісними інфраструктурою та послугами».

Наразі у міста кілька основних пріоритетів, окрім туризму. Головний із них — створення нових виробництв для поліпшення ситуації на регіональному ринку праці. Лише працівників ІТ-сфери у Львові понад 30 тис., хоча ще у 2006-му їх було приблизно вдесятеро менше. У місті будується два індустріальних парки. «Доброю є та влада, яка не заважає, — зазначає Садовий. — А все, що стосується максимальної підтримки, від нас як міста завжди буде».

«Сусід» Львова — Івано-Франківськ — теж добре розвивається. За даними МРІ, це найбезпечніше місто в Україні з погляду кримінальної активності. У місті панує суспільний консенсус — 83% його мешканців хочуть бачити Україну членом Євросоюзу та вважають західноєвропейські міста прикладом для наслідування. Розвиток малого та середнього бізнесу перебуває на просунутій стадії. «Рух вперед в Івано-Франківську забезпечується завдяки балансу зусиль і бізнесу, і мерії, і громадянського суспільства, — підкреслює місцевий підприємець Юрій Філюк, засновник урбаністичного проєкту Промприлад.Реновація. — Влада стає відкритішою до діалогу з усіма секторами, не тільки з бізнесом».

Києву дедалі важче конкурувати зі Львовом, Дніпром або Одесою. Задоволеність якістю міських послуг у столиці історично низька через проблеми з ефективністю роботи комунальних підприємств. Якщо в Полтаві, до прикладу, таких лише 13, то в Києві — понад 100. На думку Богдана Прохорова, економіста Центру економічної стратегії (ЦЕС), це призводить до відсутності порядку в керуванні цими підприємствами, що стає причиною незадовільних фінансових показників.

За оцінками компанії Bolt, котра є помітним гравцем на столичному ринку таксі, в Києві понад 1 млн автомобілів, в той час як дорожня інфраструктура не здатна витримати таке навантаження, та й екологія страждає.

В цілому ж, за даними звіту Transparency International Ukraine, всім українським містам далеко до ідеального стану комунальних підприємств. Лідером у цій сфері є поки що невеликий провінційний Володимир-Волинський.

Не надто високо оцінюють якість міських послуг і мешканці Чернівців — міста з гарною екологією, яке втратило значну кількість працездатного населення через трудову міграцію. Румунські, польські, угорські, італійські працедавці активно наймають чернівчан для роботи. У місті працює одна з найбільших торговельних локацій України — Калинівський ринок, комунальне підприємство та значний платник податків. Щороку тут проводиться популярний літературний фестиваль Meridian Chernovitz.

Слухайте подкаст на цю тему

Мер Чернівців Роман Клічук зберігає оптимізм. «Наразі перед міською територіальною громадою поставлено першочергове пріоритетне завдання — забезпечити мешканцям високу якість уже існуючої інфраструктури, — каже він. — Тому перш за все кошти бюджету громади спрямовуються на капітальний ремонт та реконструкцію вулично-шляхової мережі, об'єктів благоустрою та соціально-культурного призначення».

Медійний фактор

П олітичні настрої в українських містах різняться. Партії Самопоміч, Свобода та Європейська солідарність домінують в Західній Україні, тоді як партії Слуга народу та ОПЗЖ популярні на сході та півдні, де економічна ситуація не настільки сприятлива, як у західному регіоні.

При цьому місцевій владі українці довіряють подекуди більше, ніж центральній — Кабміну та Верховній Раді. Важливу роль у цьому відіграють місцеві медіа, що здобувають дедалі більшу популярність. Так, новинна імперія Твоє місто вже кілька років формує порядок денний Західної України. А Маріуполь, Сєвєродонецьк та Краматорськ є місцем видання кількох місцевих газет та інтернет-сайтів.

Вінничани та івано-франківці, до прикладу, довіряють місцевим медіа помітно більше, ніж загальнонаціональним. А дніпряни та чернівчани мають критично низьку довіру до обох секторів ЗМІ — і до тих, що існують в їхніх містах, і до тих, що базуються в Києві.

«Розвиток місцевих медіа є критично важливим для подальшої долі українських міст», — каже з цього приводу Віталій Шарлай, керівник програм МРІ в Україні.

Щоправда, економіст Прохоров вбачає ризик у тому, що деякі місцеві медіа належать муніципалітетам. «Комунальні ЗМІ [часто] є „рупором“ місцевої влади», — зазначає експерт.

Фінансова стабільність

О дин з головних результатів політики децентралізації — це нові фінансові можливості міст, адже ті потребують грошей для свого подальшого розвитку. Пандемія COVID-19 дещо погіршила показники муніципальних бюджетів, однак економічне піднесення 2021 року посприяло їхньому відновленню.

«Нинішній бюджет розвитку [Дніпра] становить понад 4 млрд грн, — розповідає мер Філатов. — Це непогана цифра, проте цього недостатньо, адже Дніпро має чималу кількість хронічних проблем, що ігнорувалися тривалий час». Так, зношеність інфраструктури сягає 80%, тому місто потребує кредитних коштів, аби вчасно та якісно модернізувати і теплові системи, і системи водопостачання та громадського транспорту.

Ерік Хонтц, американський інвестбанкір та один з керівників Центру міжнародного приватного підприємництва, радить українським містам бути більш активними на ринку облігацій. «Розширення ринку муніципальних облігацій є логічним наступним кроком у процесі децентралізації України, — каже фінансист. — Муніципальні борги можуть бути здоровим засобом наростити показники економіки міста, покращити життя громадян, а також надати дисципліну бюджетним видаткам».

У цьому питанні Київ попереду. Столиця планує випуск облігацій на 1,1 млрд грн з погашенням у 2024 — 2026 роках. Міжнародна рейтингова агенція Fitch присвоїла цим паперам рейтинг B, давши йому в цілому позитивну характеристику: ВВП Києва становить 23% ВВП України, а дохід на одного мешканця більш ніж у три рази перевищує показники інших вітчизняних міст.

«Коштів, які залишаються у розпорядженні місцевого самоврядування, недостатньо для забезпечення життя і розвитку громад, — ділиться своїми спостереженнями Миколюк з АМУ. — Йдеться про податок на доходи фізосіб». Так, міста зараз мають право залишати собі лише 60% цього податку, а для Києва діє особлива норма у 40%, хоча бюджет столиці залежить насамперед від цих надходжень.

Довіра для розвитку

Н айбільші виклики для подальшого розвитку міст знаходяться у сферах медицини, безпеки та освіти. І якщо стан дитсадків поліпшується, то охорона здоров’я досі викликає чимало критики. Тож потрібні інвестиції.

«Для міст надзвичайно важлива фінансова прозорість, — підкреслює Дракман з МРІ, — А громадянам слід краще розуміти міські фінанси, зокрема приділяти увагу бюджетам участі».

Філатов бачить позитивні тенденції в розвитку українських міст. Цьому сприяють кредитні інвестиції — наприклад, від Світового банку та Європейського інвестиційного банку. Крім того, створюються нові інститути для подальшого прогресу. «Потрібен чіткий розподіл повноважень між місцевою та центральною владами, — каже мер Дніпра. — Створений кілька місяців тому Конгрес місцевих та регіональних влад при президентові України є хорошим майданчиком для обговорення цього питання».

«Після початку реформи децентралізації економічна і політична вага мерів зросла, особливо у великих містах», — вважає політолог Фесенко, вказуючи на те, що порядок денний міської влади не можна ігнорувати.

«Зараз ми бачимо, що довіра громадян до міської влади — мерів, міських рад, облрад — значно зросла, якщо порівнювати з 2015-м», — підкреслює Шарлай з МРІ. На його думку, саме довіра є тим ключовим активом, на якому варто будувати стратегію подальшого розвитку міст країни.

Всеукраїнське муніципальне опитування Міжнародного республіканського інституту проводиться Соцілогічною групою «Рейтинг» за підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). Результати опитування будуть опубліковані на сайті www.iri.org.ua 16 вересня о 14.00.

Читайте цей матеріал у свіжому номері журналу НВ — № 34 від 16 вересня 2021 року