Глобальне потепління неминуче. Еколог розповів, що потрібно невідкладно змінювати українським містам, аби врятуватися від спекотного клімату

Як зарадити пекельній погоді у Києві та інших містах України — Радіо НВ розповів еколог, виконавчий директор громадської організації Плато Микола Рябика.

— Які архітектурні рішення зараз найчастіше використовують у світі, аби поліпшити життя у мегаполісах через зміни клімату?

— Якщо загалом дивитися на місто в контексті наслідків кліматичних змін, то його вражає підвищення температури. Ця проблема була і раніше, адже внаслідок урбанізації науковці виявили так званий міський тепловий острів, коли температура міста може бути значно вищою, ніж температура навколишніх територій. Щоб адаптувати місто до високих температур, можна застосовувати різні природоорієнтовані рішення. Одне з них — фарбувати дахи, наприклад, у білий колір. Можуть бути і інші рішення — це так звані «зелені» дахи і «зелені» фасади: забудовники проєктують свої будівлі таким чином, щоби вони мали «зелений» дах. Окрім того, що цей «зелений» дах знижує температуру, він зможе поглинати до 90% дощової води і таким чином зменшувати рівень затоплення в містах.

— На скільки градусів можуть знизити температуру ці «зелені» дахи та фасади?

— Можуть зменшувати температуру на сім градусів і навіть більше. Втім їх особливість не тільки в тому, що вони знижують температуру, вони сприяють терморегуляції будівлі. Тобто будівля влітку сама стає прохолоднішою, а взимку навпаки стає теплішою.

— Скільки років світ використовує цю методику та які міста можна назвати лідерами впровадження таких рішень?

— Ця методика популярна, якщо я не помиляюся, років 30−40, тобто вона вже розвивалася в кінці 20 століття. Флагманських міст досить багато. Можу порадити всім подивитися, наприклад, мерію міста Чикаго, у неї є «зелений» дах. Це дуже хороший приклад: величезне місто і його мерія переходить на такі концепції. Щодо європейських міст то можна подивитися Гамбург, Берлін, Париж. Берлін переходить на концепцію «міста-губки».

— Окрім «зелених» дахів і фасадів, що ще?

— Ми можемо застосовувати, наприклад, досить прості рішення — це зелені перголи. Зазвичай ми їх могли бачити на дачних ділянках, присадибних територіях, але дедалі частіше їх використовують у містах. Це дерев’яна конструкція (може бути металева, але вона більше нагрівається), яка обсаджена в’юнкими рослинами. Перголи можуть затінювати громадські простори — зупинки громадського транспорту чи публічні площі. Адаптації людей до надмірної високої температури допоможуть бювети — досить проста річ, але вона має бути, тому що люди повинні мати доступ до води у спекотну погоду.

— Наскільки стінки з розпиленням води можуть допомогти у зниженні температури в містах влітку?

— Стінки, які охолоджують людей, звичайно, корисні для людей або тварин. Але на зниження температури в місті загалом вони дуже не впливають, тільки локально на декілька квадратних метрів температура повітря, можливо, знизиться. Якщо говорити про комплексні заходи, то потрібно розраховувати на більш масштабні речі. Наприклад, сухі фонтани, водна чаша яких знаходиться нижче рівня землі. Їх розміщення на великих площах буде зволожувати і освіжувати повітря, знижувати його температуру. Ще одним досить простим, але надзвичайно популярним рішенням є дерева в різних формах. На невеликій ділянці між забудовами, які нагріваються, можна створити кишеньковий парк. Якщо в нас є більша територія, можна створювати і парки, і сквери, і зелені коридори. У Рівному концепція зелених коридорів зараз проходить громадські слухання. Це досить позитивна річ, коли всі зелені зони з'єднуються своєрідними зв’язками. Люди пішки або на велосипеді можуть комфортно пройтися, проїхатися цими зеленими коридорами через все місто, не потрапивши в якусь надзвичайно спекотну зону.

— Є інша сторона метаморфоз клімату — зміна характеру опадів. Часто міська інфраструктура не справляється з їхньою великою кількістю. Які рішення щодо міського простору можуть зменшити цю проблему?

— Потрібно на законодавчому рівні запроваджувати «зелені» дахи, фасади для забудов і правильне планування простору навколо них. Досить часто буревії бувають і ми маємо правильно озеленювати територію навколо забудов, щоб своєрідна роза вітрів працювала на нас. Щодо проблеми каналізування. Потрібно розуміти, що розширенням колекторів і заміною їх на нові ми не досягнемо повного виконання мети. Нам потрібно запроваджувати концепцію «міста-губки», коли території максимально поглинатимуть воду там, де вона випадатиме. Якщо опади випадають на дах, то дах має їх поглинути. Якщо вода випадає на клумбу, то там не машина запаркована і земля газону не дуже щільна, а там має бути різнотрав'я. Клумби та зелені зони мають максимально поглинати воду. На жаль, у нас до цього на рівні планування міст ще не дійшли. У кожному місті можна знайти такі елементи, але масовості ще наразі немає.

Слухайте подкаст на цю тему

— Які найекзотичніші архітектурні рішення у світі можна використати і в українських містах, щоб можна було і надалі в них жити, незважаючи на зміни клімату?

— Мені дуже подобається концепція збору дощової води. В Ірані дахи роблять у вигляді чаш, які збирають дощову воду для потреб людей, які живуть в цьому будинку. Навіть у багатоповерхових будинках величезні резервуари можуть ставитися в підвалах або вкопуватися в землю, щоб вона не просто кудись витікала.