NV Преміум

П’ять книжок про Другу світову, які раджу прочитати

Блоги.Life

10 жовтня, 22:03

Зоя Казанжи

Журналістка, членкиня ПЕН Україна

Після прочитання однієї з них хочеться великими літерами написати перед очима всіх світових політиків: угода з дияволом ніколи й нікому не приносила і не принесе добра

Цей матеріал уперше опубліковано в розділі Книги

1. Друга світова війна (The Second World War), Ентоні Бівор (переклад Володимира Горбатька)

Це детальна книжка про практично всі бої та події Другої світової. Тут багато архівних документів, спогади свідків, експертиза вчених. Є карти найзначніших битв, які мені було цікаво розглядати. І це при тому, що я не люблю таке робити. Але тут це документ, те, що дозволяє уявити масштаби. Ця книжка про глобальний воєнний конфлікт, комплексне дослідження, яке охоплює театри воєнних дій від Лондону і до Тихого та Атлантичних океанів.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

2. Після війни. Історія Європи від 1945 року (Postwar: A History of Europe Since 1945 by Tony Judt), Тоні Джадт (переклад Катерини Зарембо)

Цінна тим, що автор, відомий британський історик, письменник та інтелектуал, розглядає всі події після Другої світової з точки зору сучасності. Тут є і про розрив між Сходом і Заходом, змагання між комунізмом і капіталізмом, про те, як відживав старий світ і народжувався новий. Автор працював понад десять років, дослідив джерела шістьма мовами, розглянув історії 34 країн! Ось чому ця праця є наймасштабнішим дослідженням Європи повоєнної. До речі, є у книжці й про вбивство Романа Шухевича, голод 1946−1947 років і трагедію Бабиного Яру.

3. Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини (Nazi Billionaires: The Dark History of Germany’s Wealthiest Dynasties), Давид де Йонг (переклад Інни Бодак)

Я б охарактеризувала цю книжку як ту, яка чітко доводить, що справедливого покарання за злочини не існує. На жаль.

Автор із документами та фактами досліджує уникнення покарання нацистами й колаборантами, їхніми нащадками, які й досі володіють заробленими на крові багатствами. Практично ніхто не був покараний. Майже всі, хто вбивав і грабував, використовував каторжний труд ув’язнених концтаборів, сприяв масовому знищенню євреїв, по війні відбулися переляком і невеличкими термінами ув’язнення. Їм дозволили повернутися до вкрадених маєтків і привласнених статків, щоб відбудовувати Німеччину. Логіка така: починалася гонка озброєнь і треба було протистояти СРСР. Багато хто з нацистських злочинців дожив до глибокої старості. І так, усі оці Porsche і BMW — це відняті бізнеси тими, хто сприяв страті справжніх власників. Дуже гірка книжка.

До речі, прямого нащадка однієї з п’яти найбагатших сімей Німеччини я знайшла в Канаді. Він виїхав, зразу купив багато виноградників. Живе непогано. І досі продає елітну нерухомість, рекламуючи «поєднання німецької ефективності та канадської люб’язності».

4. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою (Harvest of Despair: Life and Death in Ukraine under Nazi Rule), Карел Беркгоф (переклад Тараса Цимбала)

Це монографія нідерландського історика, який дослідив повсякденне життя та стратегію виживання під німецькою окупацією в 1941−1944 роках в Україні — на той час найбільшою колонією нацистів. У книжці аналізується саме «людська» історія. Не політична, не ідеологічна і навіть не етнічна. Мова йде не лише про українців, а й про всіх, хто населяв Україну на той час. Описує геноцид євреїв та ромів, становище росіян і «фольксдойчів», аналізує українсько-польський конфлікт на Волині. Ще є про долі військовополонених, про партизанські рухи, примусові депортації, про культурне й релігійне життя в окупації.

Для мене особливо цінними є дослідження природи колаборації. Можна дізнатися досить багато нового саме про цей, так званий «феномен колаборантства». Думаю, що це є найдетальніший і найглибший аналіз життя в ті часи і за тих обставин в Україні.

5. Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи (Kiedy wybuchnie wojna? 1938. Studium kryzysu), Пйотр Мачей Маєвський (переклад Андрія Павлишина)

Ох, це прямо «наша» тема — про те, як демократичний Захід у 1938 році намагався уникнути великої війни. Намагався уникнути, але разом з тим досить активно заохочував агресора до дій. Тут про Мюнхенську угоду як про прагнення ілюзорного миру.

Якщо коротко, то тут класика: як, обравши ганьбу замість війни, отримати і війну, і ганьбу. Автор аналізує світову кризу, в яку потрапили демократичні країни напередодні Другої світової, практично реконструює події день за днем, є багато деталей, діалогів, розмов політиків, розповідь про протистояння розвідок. Цікавим також є аналіз психотипів головних дійових осіб політичного театру того часу. Читається, на мою думку, як політичний трилер.

Ну і так, після прочитання книжки прямо хочеться великими літерами написати перед очима всіх світових політиків: угода з дияволом ніколи й нікому не приносила і не принесе добра.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут

Інші новини

Всі новини