Цей матеріал вперше опубліковано в розділі Книги
1. Вівці цілі, Євгенія Кузнєцова
Ця книжка — моє останнє відкриття. Насправді Вівці цілі дуже легко читається, хоча в ній розповідається про час, в якому ми нині живемо. У книжці йдеться про таке просте життя під час війни, під час відключень світла, як у цьому всьому народжується любов, як сім'ї й далі сваряться, як покоління взаємодіють між собою та як на цьому тлі панує юнацький максималізм. Але найбільше мене вразила
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
кінцівка. Не спойлеритиму, але Вівці цілі дає розуміння того, що робити зі свободою, коли її отримуєш. І це так сумно і так глибоко водночас. Втім, коли читала книжку, багато посміхалась. Напевне тому, що на сторінках часто впізнавала саму себе.
2. За ситуаціями, Ольга Кобилянська
Надзвичайно цікаво усвідомлювати, що понад століття тому жила людина, яка настільки випередила свій час. Вражає, як можна було Ользі Кобилянській десятиліттями чекати на публікацію своїх творів і не сумніватися у своїх наративах про фемінізм і про місце жінки, якщо навіть нині ще виникають питання про місце жінки в культурі, в Україні та у світі. Як можна було настільки випереджати час і продовжувати втілювати свої наративи, не сумніваючись в них, коли вони зустрічали на своєму шляху стільки підводних каменів.
3. Капітан Смуток, Сергій Колос Мартинюк
Дебютний роман лідера гурту Фіолет Сергія Колоса Мартинюка я почала читати після його іншого роману Кушмарджак, який свого часу дуже мене зачепив. В основі Капітана Смутку доволі проста, але цікава історія. І це так класно, що є стільки сучасних книжок про наше сьогодення, де в кожній впізнаєш себе.
4. Плач, сестро, смійся, Віолетта Кім
Книжка Віолетти Кім торкається жіночої теми. Під обкладинкою — купа інтерв'ю з жінками, записаних після 24 лютого 2022 року, як в Україні, так і поза її межами, на різні екзистенційні теми, але всі про одне й те ж. Тому виникає враження, що це, скоріше, своєрідний монолог з багатьох жіночих голосів.
5. Антологія української поезії ХХ століття
Ця збірка для мене особливо цінна, тому що це — подарунок від гурту Пиріг і Батіг. Подарунок-запрошення на їхній Великий концерт, що відбувся у квітні 2025-го в Міжнародному центрі культури і мистецтв, колишньому Жовтневому палаці [в якому в 1934—1941 рр. було управління НКВС]. Саме там гурт презентував свою програму з творів письменників Розстріляного відродження. Тому для мене це видання настільки цінне.
Тому, коли мозку потрібно попрацювати, відволіктись і навчитись нових класних слів, я час від часу гортаю по сторінці антологію й занотовую те, що резонує. Це, до речі, класний метод вивчити мову або її вдосконалити, або ж просто познайомитись із тим багряним різноманіттям українського поетичного слова, яке, на жаль, свого часу не вивчалось, не романтизувалось, не оспівувалось і не плекалось.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут