«Запійний алкаш». Чому риторика Медведєва стає все більш істеричною — Яковина

Але він, очевидно, все ж таки мав на увазі когось іншого, просто не зумів правильно оформити свою думку. Найімовірніше мав на увазі Україну та країни Заходу, тому що в основному він усякі гидоти пише про Україну та країни Заходу. Цей пост навіть за своєю мелодикою звучить не як спокійна холодна зловісна погроза, а як вересклива істерика.

Мені здається, [Медведєву] зараз дуже потрібна робота психоаналітика, тому що явно у нього дуже серйозні проблеми зі сприйняттям себе, сприйняттям зовнішнього світу і якихось невідомих нам поки що виродків та негідників.

Але найголовніше тут ось що: дуже дивне, реально дивне навіть для нього, висловлювання говорить про те, що всередині російської еліти справи, зважаючи на все, йдуть дуже погано. І що кремлівські начальники почали розуміти, що в них у якомусь неправильному напрямку зайшла ситуація. Людина, у якої все під контролем або хоча б людина, у якої справи йдуть непогано, може бути навіть терпимо, зазвичай не кричить на весь світ, що її всі ненавидять, всі хочуть її смерті, а у відповідь вона теж зробила все можливе, щоб убити всіх покидьків і виродків. Навіщо, якщо в тебе все гаразд? А ось опускається той, у кого справи йдуть погано. Я б навіть сказав, це було схоже на панічний зойк людини, яка перебуває за один крок від загибелі та усвідомлює безнадійність свого становища.

Але ще промовистіше, як мені здається, і може бути навіть релевантніша історія для України, — це справжня «громадянська війна», яка зараз розпалюється серед прокремлівських ватних пропагандистів. Там взагалі у них бій не на життя, а на смерть. З одного боку, там у цих бойових діях зайнятий Ігор Гіркін усім нам відомий, терорист, який збив літак MH17 над Донбасом у 2014 році, масовий вбивця, колишній полковник ФСБ. І його такий посіпака, який називається «Бійцевий кіт Мурз», він фігурує в різних соцмережах, а звуть його Андрій Морозов. Це якийсь «ЛНРівець», який займається дронами у них, а також щось на кшталт волонтера. Так от вони вдвох щосили проклинають Володимира Путіна. Точніше, гаразд, Путіна не чіпають, проклинають Шойгу, проклинають Медведєва. Медведєва вони називають Лунтиком, Шойгу називають «меблевим маршалом». Вони просто кажуть, що війну ведуть не професіонали, з російського боку, війну ведуть дебіли, всі вони програють, нічого зробити не можуть. Воювати не вміють, дисципліни немає, все розхлябано, все тримається на соплях. Українці перемагають, загалом зрада у них там з усіх боків, все погано.

Їм протистоять такий собі «Воєнкор Котьонок», співробітники державних телеканалів, якісь телеграм-канали, яких дуже багато. Вони всі кажуть, що насправді Гіркін та цей Морозов працюють на Україну та підривають довіру до російської держави, до російського керівництва та підвищують бойовий дух українців для того, щоб допомогти українцям перемогти. На що їх Гіркін останніми словами криє. І каже: якщо вам не подобається те, що я говорю, можете мене заарештувати, можете мене відправити на фронт, як завгодно чиніть зі мною.

По-перше, за цим кумедно стежити, якщо у вас є час і інтерес до цієї теми я вам раджу подивитися, ознайомитися, дуже класно вони одне одного обзивають всякими поганими словами, лають, проклинають, звинувачують у всіх смертних гріхах. Гіркін навіть казав, що даремно він когось із своїх опонентів не розстріляв, коли була така можливість у 2014 році.

Навіщо це все? Та до того, що якби у них все на фронті було добре, якби вони реально перемагали, то не було б у них таких розбірок, все було б чудово. Коли всі перемагають, коли триває перемога, то всі задоволені та щасливі. Розбірки починаються тільки в тому випадку, коли поразка, коли щось не клеїться, коли все летить шкереберть, абияк і нічого не виходить. Ось у них зараз саме ця ситуація там, за цією громадянською війною, мені здається, дуже цікаво спостерігати.

Ситуація на фронті: вирівняти баланс артилерії

Вважаю, давно вважав і зараз підтверджу, що довго обороняти Сєвєродонецьк та Лисичанськ, швидше за все, українська армія не зможе, дуже важко. Тому що з трьох боків обступили, бомбардують, обстрілюють це угруповання, дуже важко, там куди не повернись, з усіх боків стріляють. У цих умовах неможливо по-нормальному там розгорнути свою артилерію, вони битимуть з трьох боків, швидше за все її розламають. Дуже невигідне становище, я думаю, доведеться звідти у якийсь момент відступати українській армії в район Слов’янська чи Краматорська і в цьому взагалі насправді нема нічого поганого. Краще відступити та зберегти армію, ніж залишитися на своїх позиціях залізно та загинути всій армії. Але коли армія відійде в район Слов’янська та Краматорська, я думаю, що швидше за все саме там і розвиватиметься основна битва за Донбас, бо Слов’янськ та Краматорськ — це досить велика міська агломерація, там багато укріплень, Слов’янськ та Краматорськ готували до захисту дуже довго, дуже завзято. Там є запаси, склади всього потрібного. Тобто це така супер-фортеця, взяти її росіянам буде у 100 разів складніше, ніж Сєвєродонецьк та Лисичанськ, який вони кілька тижнів намагаються взяти та все ніяк не можуть.

За спиною, до речі, знову ж таки можна буде у захисників Слов’янська та Краматорська розмістити українську артилерію, щоб вона практично безкарно лупила по російській артилерії, оскільки українська більш далекобійна. І водночас вона не дозволить росіянам підійти близько до міста, а сама зможе ще обстрілювати і російські позиції. Добре, щоб до початку битви за ці міста, за Слов’янськ та Краматорськ в Україну приїхали американські, британські, німецькі реактивні системи залпового вогню, HIMARS та MLRS, оскільки вони, звичайно, здатні радикальним чином полегшити протибатарейну роботу української артилерії. Простіше кажучи, цими ракетними установками можна буде швидко, ефективно і безпечно, що важливо відстрілювати російські гаубиці просто одну за одною.

Американці та британці зараз кажуть, що вже влітку ці HIMARS будуть поставлені в Україну. Їх, щоправда, поставлять всього небагато. Але якщо з ними справа піде добре, все буде успішно застосовуватися, вся ця система, то думаю, буде як з гаубицями M777, спочатку їх теж відправили кілька штук, до десятка, подивилися, як українці з ними управляються — зрозуміли, що поводяться не гірше ніж самі американці і відправили ще сотню цих гаубиць Вони зараз стоять на озброєнні української армії та досить успішно виконують свої завдання. Цих реактивних систем залпового вогню для того, щоб радикально змінилася ситуація на фронті, потрібно 50 штук. Фахівці порахували, якщо буде 50 цих РСЗВ, це радикальним чином змінює рисунок війни.

І вийде, вся перевага в артилерії, за допомогою якої Росія зараз наступає. Росіяни наступають не за рахунок того, що у них якісь супер війська чи генії сидять. Ні, у них просто в 20 разів більше гармат, от і все, вони луплять там, де українці п’ять снарядів пускають, росіяни пускають 50 або 500 снарядів. Тому що у них цих снарядів ще просто завалися, нескінченна кількість, а у України снаряди в дефіциті. Тому зараз, коли росіяни кажуть, що Україна обстрілює Донецьк, я в це взагалі не вірю, бо в України кожен снаряд на вагу золота. Обстрілювати якісь житлові будинки в Донецьку немає сенсу жодного, ні військового, ні політичного, просто ніякого сенсу. Тому я абсолютно впевнений, що зараз по житлових кварталах Донецька росіяни б’ють самі. Або через те, що вони просто влучити не можуть за українськими військовими цілями, а може просто спеціально, щоб викликати ненависть до України в місцевих жителях. Тим більше це навіть не їхні люди, для російських військ жителі Донецька — це не їхні люди, це все одно українці, якісь незрозумілі, і начхати вони хотіли 300 разів, для них це іноземці.

Загалом, щодо реактивних систем залпового вогню, як завжди, дуже сподіваємось на допомогу західних партнерів і чекаємо, що вони діятимуть у цьому випадку швидше, ніж зазвичай. Тому що часто, на жаль, ці збройові поставки затягуються на чорт знає скільки часу. Тут багато залежить від американців, наскільки швидко вони орієнтуватимуться. Якщо вони щось дають, починають постачати, то й інші відразу ж наслідують їх приклад, зазвичай так буває. Як тільки американці оголосили про те, що нададуть РСЗВ, так і інші підтягнулися, Велика Британія та Німеччина оголосили, що також зроблять відповідні поставки. Британцям я вірю і навіть не здивуюсь, якщо британські РСЗВ приїдуть першими. А ось щодо німецьких РСЗВ, та й не тільки РСЗВ, у мене великі такі складнощі. Тому що Німеччина — це дуже складна країна зараз, уряд Німеччини поводиться максимально непристойно і неприємно.