Машинально чи усвідомлено? Як ми діємо найчастіше

Ми можемо за звичкою — тобто не замислюючись — починати щось робити, або ж можемо виконувати дію звичним чином, тобто відтворювати певну послідовність кроків, або хоча б частину з них, автоматично.

Але якою мірою наше повсякденне життя визначається звичками?

Пошукам відповіді на це питання було присвячено наше нове дослідження. Ми набрали 105 осіб віком від 18 до 73 років і протягом тижня шість разів на день надсилали їм повідомлення. Кожне повідомлення містило чотири запитання: чим вони займалися, коли ми їх перервали, наскільки машинально було розпочато цю дію, наскільки автоматичним було її виконання, і наскільки сильно вони хотіли це робити.

Приблизно дві третини своїх рішень ми приймаємо автоматично

Найчастіше згадувалися такі види поведінки, як робота або навчання, домашні клопоти або догляд за дітьми, а також використання екранних пристроїв. Ще важливіше те, що 65% усіх дій були ініційовані за звичкою. Люди приступали до них не усвідомлено. І 88% дій виконувалися на автопілоті.

Це свідчить про те, що щодня приблизно дві третини своїх рішень ми ухвалюємо автоматично, а не внаслідок усвідомлених роздумів.

Однак це не означає, що ми просто діємо бездумно, несвідомо або поза своєю волею.

Приблизно кожна третя дія в нашому дослідженні була навмисною, але не звичною. Люди обирали їх свідомо, найімовірніше тому, що ці дії або обстановка були незнайомими, або тому, що звички були недостатньо сильні для того, щоб продиктувати поведінку.

Украй важливим є те, що 76% усіх дій, включно з 67% дій, розпочатих за звичкою або виконаних звичним чином, були навмисними. Звички формуються, коли ми повторюємо певні дії в певних ситуаціях. Низка досліджень показує, що при щоденному повторенні звичка виробляється приблизно за два місяці. Однак цей термін може сильно варіюватися: одне дослідження, проведене 2021 року, показало, що формування звички може займати від чотирьох до 335 днів.

Лише дві людини (2%) у нашому дослідженні сказали, що завжди діють свідомо і ніколи нічого не роблять за звичкою. Переважна більшість заявили, що діють то свідомо, то машинально, а то і так, і так одночасно, принаймні в деяких випадках. Судячи з усього, кожен із нас у різні моменти може поводитися так чи інакше, імовірно, через природні коливання уваги та мотивації.

І ми б не докладали зусиль, необхідних для повторення дій, якби ці дії не слугували якійсь меті. Тому наші звички та цілі часто узгоджуються. Ми можемо тягнутися до телефона автоматично, але це допомагає нам залишатися в курсі подій. Ми можемо неусвідомлено стояти на одній і тій самій ділянці платформи, але це підвищує наші шанси зайняти сидяче місце.

Звички адаптивні. У будь-який окремо взятий момент наші розумові ресурси обмежені. Якби нам доводилося щодня обмірковувати всі свої буденні рішення, — наприклад, коли прийняти душ, — у нас залишалося б менше можливостей зосередитися на більш важливих речах, таких як, скажімо, підготовка до важливої презентації, запланованої на той самий день.

Насправді, обмірковування тих дій, які зазвичай виконуються за звичкою, може призвести до зворотного ефекту. Автори однієї наукової роботи, проведеної в 2017 році, з’ясували, що коли людей мотивували працювати більш ефективно, вони часто відмовлялися від автоматизму і починали працювати більш осмислено. Але, за іронією долі, ті учасники, які переходили до обмірковування, показували гірші результати, ніж ті, хто продовжував діяти за звичкою.

Звідси випливає, що звички — не вороги свободи волі. Насправді, вони можуть полегшувати життя.

Зворотний їхній бік проявляється, коли вони перестають служити нашим цілям. Шкідливі звички змушують нас вибирати те, що заважає досягти бажаних цілей. Наприклад, люди, які прагнуть схуднути, часто борються з давньою звичкою їсти нездорову їжу. Щоб у такі моменти не збитися зі шляху і протистояти тязі колишніх моделей поведінки, необхідна потужна, стійка сила волі. Коли ми відволікаємося, відчуваємо стрес або втомлюємося, нам складніше чинити опір шкідливим звичкам. Навіть короткочасне зниження мотивації може відкинути нас до колишньої поведінки, запустити ланцюжок негативних емоцій, підірвати впевненість у своїй здатності змінитися і таким чином звести нанівець зусилля зі зміни поведінки.

Ефективні способи позбутися шкідливої звички — виявити її тригери й уникати їх, а також зробити так, щоб машинально повторювати небажану поведінку стало складніше. Наприклад, людина, яка звикла робити перекуси ввечері, може постаратися не заходити в цей час доби на кухню, щоб не піддавати себе спокусі.

Наші дослідження показують, що звички відіграють величезну роль у формуванні нашого повсякденного життя, часто підвищуючи нашу ефективність. Розуміння того, як працюють звички, дає потужний інструмент для зміни поведінки. Незалежно від того, виробляєте ви нову звичку чи позбуваєтеся старої, усвідомлення того, які тригери керують вашими діями, і як ви на них реагуєте, може допомогти зберегти контроль над ситуацією.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут