Існує поширений стереотип, що успішний генеральний директор – це харизматичний білий чоловік, зростом близько 182 см з вищою освітою, екстраверт, стратег і який вміє приймати ідеальні рішення.
Міф про таку велику людину, що займає посаду голови правління, був багато в чому створений бізнес-школами. Навколо офісу генерального директора побудований цілий культ. Хоча всім чудово відомо, що ідеальних людей не буває. В американській культурі екстраверсію асоціюють обов'язково з лідерством і успіхом. Якщо компанія шукає, наприклад, комп'ютерного розробника або продавця, опис вакансії може виглядати наступним чином: «Потрібен ініціативний екстраверт, який завдяки своїм навичкам допоможе зробити нашу невелику команду суперуспішною». Американці люблять все гучне і яскраве. Тому багато політиків дуже популярні, навіть якщо всередині вони – пусті.
Психолог Рональд Рідж стверджував, що, хоча Стів Джобс був лідером і маркетологом від бога, він також був тираном. Він не міг контролювати нападів люті, впадав в істерику і привласнював чужі ідеї. Він не володів якостями ідеального лідера. Роберт Саттон, професор Стенфордського університету, який досліджував образливу поведінку керівників, писав, що, незважаючи на успіх Джобса і Apple, нестерпні боси часто ведуть свої компанії до краху. «Турбує, що в американській культурі є такий стереотип, що, якщо ви – переможець, то маєте право бути придурком».
Але давайте розберемося, які міфи про успішних керівників зараз існують, і що є правдою.
Міф 1. Харизматики та екстраверти завжди успішні
Уявлення про те, що справжній лідер компанії повинен у всьому і завжди бути, як суперзірка, сильно перебільшене. Їх вважають рятівниками, воїнами, чарівниками, всемогутніми і всевідаючими напівбогами, незважаючи на те, що в більшості випадків дії лідерів зовсім не героїчні. Журналісти і піарники часто асоціюють генерального директора з діяльністю його фірми. Але істина в тому, що інтровертні і скромні лідери працюють краще. Ми взагалі живемо в «золотий вік» інтровертів. Бути привабливим і впевненим в собі – добре, але це не має ніякого відношення до продуктивності.
35% американців страждають від погроз, образ, заляквань на робочому місціДослідники виявили: що скромніший генеральний директор, то вище його підлеглі цінують свої робочі місця, вважають себе більш значущими, хочуть брати участь в ухваленні рішень, відчувають себе більш впевненими і схильні до співпраці. Скромні керівники готові до самоаналізу, що допомагає їм розпізнавати свої помилки, уникати егоїзму, з обережністю ставитися до нової інформації і застосовувати більш ефективні стратегії. Інтроверти приділяють більше уваги успіхам своєї фірми, а не власним амбіціям.
Міф 2. Авторитарне управління – запорука результативності
Більшість великих компаній – як і раніше, складні, бюрократичні структури, де роль керівництва полягає, перш за все, в тому, щоб контролювати роботу своїх співробітників. І це, мабуть, найнебезпечніший міф. Зараз ми спостерігаємо, як багато компаній впроваджують мало не «поліцейські» методи управління. Багато співробітників скаржаться на те, що вони хочуть отримувати конструктивну критику. Згідно з опитуваннями, 35% американців піддаються погрозам, образам, залякуванням на робочому місці. Насправді, лідерство – це не реалізація або демонстрація своєї влади. Керівники можуть втілити свої ідеї в життя, тільки надихнувши свою команду. Хороші ідеї народжуються в результаті спільних зусиль.
Міф 3. Бос зобов'язаний мати вищу освіту
Звичайно, всі знають, що Білл Гейтс і Марк Цукерберг вчилися в Гарварді, а Стів Джобс відвідував Стенфорд. Менеджери з персоналу як і раніше використовують освітній критерій для найму керівників, незважаючи на той факт, що більшість успішних лідерів не вступили до ВНЗ. Але, згідно з дослідженнями, лише 7% успішних американських керівників мали диплом Гарварду. Зрештою, Білл Гейтс, Стів Джобс і Марк Цукерберг свого часу кинули університет. Диплом про закінчення ВНЗ сам собою і не впливає на успішність. Наявність вченого ступеня – це чудово, але мати його зовсім не обов'язково.
Міф 4. Лідер не помиляється і знає абсолютно все
У багатьох керівників є страх помилитися. Деякі вважають, що провал – це ознака слабкості, багато-хто турбується про те, як на це відреагують акціонери та члени правління компанії. Додайте до цього громадську думку про те, що керівники не повинні помилятися. Це, до речі, призводить до того, що керівники так часто шукають «цапів-відбувайлів», звинувачуючи в провалі інших. Але ті, хто отримав в результаті своїх помилок досвід, змогли досягти найбільш вражаючих результатів. Слабші люди схильні звинувачувати когось або щось у своїх провалах, і це серйозно ускладнює їхнє навчання.
Міф 5. Лідери, як правило, не читають книг
Є деякі відомі лідери, які не читають книги: наприклад, Дональд Трамп або генеральний директор Intel Брайана Кржаніч. Хтось вважає, якщо і читати книги, то тільки на тему бізнесу. Це повна нісенітниця. У всіх великих лідерів є одна спільна риса: вони обожнюють читати, причому саме художню літературу. Ви думаєте, що середньостатистичний американець читає тільки одну книжку на рік? Насправді все набагато гірше: 60% американців дочитують до кінця лише перший розділ. Порівняйте це з тим фактом, що керівники провідних компаній в середньому читають від чотирьох до п'яти книг на місяць. Воррен Баффет стверджує, що щодня читає 500 сторінок. Білл Гейтс читає близько 50 книг на рік. Вони надають перевагу класичній літературі, науковій фантастиці, філософії та історичним детективам, – це мало нагадує сучасні ділові книги. До речі, дослідження вчених довели, що читання фантастики активує нейронні зв'язки в мозку, які допомагають читачеві краще розуміти справжні людські емоції, поліпшують роботу мозку.
Міф 6. Керівники повинні мати величезний досвід роботи в своїй сфері
Так, у Білла Гейтса, Марка Цукерберга і Стіва Джобса технічна підготовка. Але в багатьох випадках люди ззовні можуть принести в компанію свіжі ідеї, навички та перспективи. Володіючи великим життєвим досвідом, інтелектом, вмінням справлятися з труднощами, ваша кар'єра може бути дуже тривалою.
Міф 7. Ваша поведінка поза офісом і в Інтернеті стосується тільки вас
Насправді, ваше особисте життя впливає на професійне. Ваша поведінка поза роботою має значення, ваша репутація вмить може бути зруйнована соціальними мережами. Публічні скандали дорого обходяться компаніям. Так, ця істина суперечлива. Зараз ми можемо бачити ряд неетичних вчинків деяких керівників Кремнієвої долини, високопоставлених політиків, чия поведінка сходить їм з рук. Але на публіці і в ЗМІ потрібно проявляти обережність. Прийняті норми поведінки ще ніхто не відміняв.
Переклад НВ
Повну версію читайте на сайті www. psychologytoday. com
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени