Інтерв'ю з головою НАЗК — про пошуки корупціонерів у військкоматах і західний бізнес, який працює у РФ, але чекає швидкої перемоги України

— Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, в цьому випадку суд просто змушений призначити заставу пану Борисову. Єдине, що може [бути], що суд визначить у цьому випадку великий розмір застави, зважаючи на розмір активів пана Борисова. А також, можливо, вплине на визначення чи невизначення застави, — те, що Борисову пред’явлена підозра не лише в незаконному збагаченні, а й в нез’явленні вчасно на службу військовослужбовця (це 407 стаття Кримінального кодексу), та ще й в умовах воєнного стану; ухилення від несення обов’язків військової служби, це 409 стаття Кримінального кодексу.

— А хто відстежував діяльність військкома на посаді? Наколядувати 188 мільйонів гривень — це ж не за один день відбулося. Це був механізм і процес. Невже правоохоронні та антикорупційні структури були настільки сліпими, що не бачили, що відбувається?

— Нагляд за військовими комісаріатами, як і іншими військовослужбовцями, здійснює військова контррозвідка Служби безпеки України. Очевидно, це зона відповідальності військової контррозвідки.

Я можу пояснити, чому Борисов так довго міг перебувати на посаді і так довго незаконно збагачуватись, лише тим, що військова контррозвідка насамперед орієнтує свою роботу сьогодні на виявлення шпигунів у Збройних силах. Корупціонери не менш шкідливі, та все-таки шпигуни загрозливіші для України сьогодні.

— Тобто такі військкоми мають індульгенцію і антикорупційні структури ними не займаються?

— Ми займаємося системно всім мільйоном публічних службовців в Україні. Ми реагуємо насамперед на результати соціологічних досліджень про рівень корупції в окремих сферах, а також розглядаємо журналістську спільноту і громадян як наших партнерів у виявленні фактів незаконного збагачення.

Тому щойно нашим пріоритетом було виявлення корупції в діяльності депутатів — Верховної і місцевих рад, — ми інформували суспільство про десятки справ, де виявляли незаконне збагачення у депутатів як Верховної Ради, так і місцевих рад. А також невідкладно реагуємо на всі факти незаконного збагачення, виявлені журналістами.

Чому ми в цьому кварталі поставили собі за мету перевірити весь керівний склад військкоматів? Бо ми впевнені, що найбільшою повнотою інформації володіє президент як верховний головнокомандувач, який регулярно проводить Ставку верховного головнокомандувача. Президент затвердив указом відповідне рішення РНБО. На виконання рішення президента ми здійснюємо суцільний моніторинг способу життя керівників військкоматів. Це 1795 працівників.

— Медійна історія щодо того, як під час війни збагачувалися його найближчі родичі, зокрема дружина та мама, була в публічному просторі кілька місяців. На вашу думку, державні інституції можуть швидше працювати?

— Звичайно, всі державні інституції мають працювати якомога оперативніше, реагувати на факти корупції.

Поясню конкретно щодо Борисова. Наприклад, ДБР зареєструвало кримінальне провадження, розслідувало його кілька місяців і там не було пред’явлено підозри. Ми здобули ті докази і чому ця процедура тривала. Ми проаналізували дані, які отримали з прикордонної служби, про перетин кордону тими особами, які нібито 4,2 мільйони гривень надали позику Борисову. Це вимагало від нас з’ясування, чи перебували вони в Одесі. Ми з’ясували це все. Це зайняло певний час, кілька місяців.

Ми по кожній особі, яка нібито позичала ці кошти, проаналізували дані про доходи за 20 років. Це ми зробили за два місяці. Проаналізували і довели, що вони не мали відповідних коштів, аби надати такі позики.

Ми також отримали інформацію, що мати та свекруха Борисова взагалі не мають посвідчення водія, хоча за останні півроку купили транспортних засобів на десятки мільйонів гривень. Усе це вимагає певного часу.

— Важливе питання. Історія з перетином певними особами державного кордону під час воєнного стану має бути відкритою, наприклад, за запитами журналістів? Тому що стандартна відписка, яку ми отримуємо, проводячи журналістські розслідування, від Державної прикордонної служби, що вони не мають права розкривати персональну інформацію. Але у країні воєнний стан, відбуваються антикорупційні розслідування. І виникає дуже багато питань щодо різних осіб, які невідомим чином і невідомо на яких підставах мають можливість виїжджати за межі країни. І тут теж може бути певна корупційна схема, на жаль. Як ви вважаєте, треба відкривати за запитами медіа таку інформацію?

— Ми проаналізували системно корупцію під час перетину кордону ще в жовтні минулого року, запропонували проєкт розпорядження уряду про усунення корупційних ризиків при перетині кордону. Зокрема уряд мав визначитись, чи така інформація має бути відкритою, чи закритою. Зараз навіть прикордонна служба повною мірою не володіє інформацією, кого ж вона пропускає, кого не пропускає.

На жаль, уряд відмовився усувати корупційні ризики під час перетину кордону.

Однак на питання, чи треба відкривати дані про перетин кордону, треба щоби відповіла Державна прикордонна служба, аби ми не втручались у їхню компетенцію.

Для нас важливішим на сьогодні є питання відновлення обов’язку подавати декларації, врегулювання питання відкриття доступу до реєстрів декларацій, бо це системніший інструмент, який забезпечить для журналістів можливість ефективно проводити антикорупційні розслідування спільно з нами.

— На доброчесність НАЗК буде перевіряти і весь керівний склад територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, їхніх родичів. Ресурсів у НАЗК вистачить для таких оперативних перевірок?

— Сподіваємося, що вистачить. У нас цим займаються три управління фінансового контролю і додатковий департамент перевірок в сфері конфлікту інтересів і запобігання корупції. Але очікуємо, що журналісти і громадськість допоможуть нам з цими перевірками.

— Переходимо до необхідності повернення до декларування активів і майна державними посадовцями. Наскільки ми просунулись у відкритті цієї інформації?

— Цього тижня, ми сподіваємося, буде засідання парламенту, на якому буде розглянутий законопроєкт, ініційований [головою фракції Слуга народу у парламенті] Давидом Арахамією, № 8071. Він буде проголосований у першому читанні. До другого читання ми внесемо туди необхідні правки, які, по-перше, полегшать процес декларування; по-друге, визначать режим доступу до інформації.

Ми знаємо, що паралельно Мін'юст розробляє та узгоджує з МВФ проєкт, але впевнені, що найсистемнішим вирішенням цього питання є законопроєкт Давида Арахамії. І цього тижня, сподіваємося, що він буде проголосований у першому читанні.

Ми провели консультації з усіма партіями та фракціями парламенту, пояснили важливість повернення обов’язку декларування. Це найсистемніший інструмент, який стримує корупцію. Сподіваємося завтра або післязавтра провести відповідну зустріч із фракцією партії Слуга народу.

— Чому так повільно йде цей процес? Чи не штучно його блокують зокрема ті ж посадовці? Це ж входить у наш пакет євроінтеграційних законів, якщо я не помиляюсь. І це також може вплинути на темпи руху України і до Європейського Союзу, і до Північноатлантичного Альянсу.

— Президент поставив на меті цього року розпочати переговори про вступ в ЄС. Без відновлення обов’язку подачі декларацій ці переговори не відбудуться.

Ми вважаємо, що в тому, щоб декларування не було відновлено, зацікавлені лише дві категорії осіб. Перші — це корупціонери. І, по-друге, це Росія, наші вороги. Ми впевнені, що переконаємо народних депутатів у тому, що декларування необхідно відновити.

— Якщо навіть прискореними темпами парламент повернеться до декларування статків і активів посадовців, коли реально запрацює система?

— Система навіть зараз працює. І навіть зараз, коли з вами спілкуємося, кілька десятків декларантів заповнюють і подають декларацію.

— Кілька десятків з усієї країни?

— Щоденно понад тисяча декларантів подають декларації. Наприклад, станом на сьогодні, за 2021 рік подано 391 тисяча декларацій. Це понад половина. Серед них — 44 народні депутати (один додався за тиждень), чотири міністри, три заступники керівника Офісу президента, 36 610 посадовців категорії А і Б, тобто керівники, 2441 суддів (плюс 27 за тиждень), 9738 прокурорів, слідчих, дізнавачів (плюс 33 за тиждень) і сім голів обласних військових державних адміністрацій (без змін, ніхто не додався за тиждень).

— Народні депутати і працівники Офісу президента не поспішають декларувати свої активи?

— Це категорії осіб, які подали найменше декларацій.

— Як ви думаєте, чому?

— Перше — у них багато роботи. По-друге, ми сподіваємося, що вони працюють якраз над тим, щоб відновити декларування і це займає у них певний час.

— А ви подали декларацію?

— Так.

— У Москві 24 липня щось вибухало. Я звернув увагу на те, що яскраво засвітився один із західних брендів — Леруа Мерлен. Це означає, що ця мережа продовжує працювати в Росії?

— Так, це означає, що вона продовжує там працювати. Саме тому вона перебуває в реєстрі міжнародних спонсорів війни. Це несанкційний проєкт. Це проєкт про доброчесність. Тому що бізнес, який фінансує війну, не є доброчесним, не є соціально відповідальним. Ми впевнені, що всі західні компанії не мають фінансувати вбивство українців.

— Чув таку думку, що нехай торгівельні мережі працюють, вони не виробляють зброю. Інакше на їхнє місце прийде російський бізнес. Що ви про це думаєте?

— Ми впевнені в тому, що весь західний бізнес має вийти з Росії, тому що це призведе до технологічної і управлінської деградації терористичної федерації Московія.

— Наскільки активно зараз відбувається вихід західних і не лише західних, а й світових компаній, які до останнього моменту працювали в Росії? Чи спостерігаєте ви таку динаміку?

— Насправді, останнім часом динаміка активізувалася. Виробник станків для важкої промисловості виходить з Росії, проводять з нами консультації. І інші компанії, які не хочуть бути соціально безвідповідальним військовим бізнесом.

— Виробник важких верстатів — це дуже важливо.

— І на яких виготовляється військове обладнання.

— Як багато таких компаній продовжують працювати? І наскільки розтягуються оці терміни? Це дуже важливо. Компанія оголошує, що виходить з російського ринку. Ніби всі одразу заспокоїлися, але ми з вами розуміємо, що це може тривати роками. Щодо цього виробника верстатів, наскільки швидко це може статися?

— Ми сподіваємося, що до кінця цього року десятки й сотні західних компаній вийдуть з російського ринку.

Нам відомо про підготовку колективних позовів від осіб, які постраждали від російської агресії, до судів Європейського Союзу і США про стягнення збитків з міжнародних компаній, які продовжують працювати в Росії і фінансувати вбивства.

— А в результаті таких позовів можуть постраждати компанії, які продовжують працювати на Росії?

— Звичайно. Це призведе не лише до фінансових втрат у вигляді виплати компенсацій, а й до втрати ними ринків в інших цивілізованих країнах.

— Уряди інших країн якимось чином стимулюють вихід з РФ потужних бізнесів, які можуть допомагати російському наступальному сектору, міністерству вбивств Російської Федерації?

— Наразі міжнародною санкційною групою, так званою групою Єрмака-Макфола, випущено понад місяць тому план санкцій 2.0 проти Росії, де є рекомендації урядам санкційної коаліції щодо запровадження додаткового регулювання, яке змусить компанії цих країн вийти з російського ринку.

Наскільки нам відомо, Євросоюз і наші союзники працюють над імплементацією цих рекомендацій у своє законодавство.

— Яка логіка перебування у компаній світового значення, зокрема західних, в сегменті російської економіки?

— Західні компанії, як і влада України, прогнозують перемогу України над Росією впродовж кількох місяців. І таким чином вони сподіваються, що буде новий російський проукраїнський уряд (ми сподіваємось, що це буде перехідний російський парламент, створений 4 листопада в місті Яблонна біля Варшави), і вони не будуть нести витрати на вихід з вже переможеної Росії.

— Ви маєте на увазі, перехідний російський уряд?

— Так. Після Путіна ж буде якийсь. Це точно буде уряд, який відшкодує Україні [всі збитки]. Це має бути уряд, який повністю виведе всі війська з усієї території України; з Криму; демонтує Кримський міст. І відшкодує за рахунок золотовалютних резервів Росії всі збитки, завдані Україні.

Тому західні компанії сподіваються на нашу швидку перемогу, тому не поспішають виходити. Але вона буде набагато більш швидкою, якщо вони все ж зараз вийдуть звідти. Тому ми й тиснемо на них.

— Яка кількість міжнародних компаній залишаються зараз працювати в Росії?

— Понад тисяча, на жаль, різного розміру компаній.