На те є дві причини. Спеціаліст пояснив, чому ворог дедалі менше використовує на фронті танки та бронемашини

масштабне знищення танкового парку російської армії.

«Уся та багатотисячна армада, що посунула на нашу землю, — уже спалена», — ділиться думками співрозмовник NV.

Так, за даними Генштабу ЗСУ, російська армія за понад три роки повномасштабної війни втратила в Україні більше 10 тис. танків. «80% із них вражені дронами, а решта — артилерійськими системами або протитанковими ракетними комплексами», — наводить статистику Березуцький.

З огляду на це, ворог намагається ввести в експлуатацію зняті з багаторічного зберігання бойові танки. Саме тому дедалі частіше на фронті опиняються бронемашини кінця 1940-х — 1960-х років.

«Втім, і цей процес також іде на спад, — зауважує аналітик, — а єдиний танковий завод [Уралвагонзавод], попри тризмінну роботу, не в змозі виправити ситуацію — місячний обсяг випущених ним танків ЗСУ спалює приблизно за тиждень».

Другою причиною зменшення використання агресором бронетехніки, Березуцький називає кардинальну зміну ведення бойових дій. Оскільки у прифронтовій зоні ворожа ціль, яку нині можна виявити будь-яким засобом розвідки — починаючи агентурною й закінчуючи космічною — знищується, навіть попри її захист і маскування.

«Тобто сконцентрувати танковий кулак для прориву оборони українських позицій просто неможливо, — аналізує фахівець із бронетехніки. — Будь-яке скупчення техніки виявляється тим швидше, чим воно більше».

Через це радянський підхід, який відводив танкам роль вістря списа при прориві оборони, безнадійно застарів, вважає військовий аналітик. А тому нині важка бронетехніка використовується переважно для підтримки піхоти.

«Інакше кажучи, — веде далі спеціаліст, — відбувається певна реінкарнація піхотних танків майже сторічної давнини».

Також завдяки використанню ЗСУ розвідувальних і ударних безпілотників та артсистем свій вплив на полі бою втратили бойові машини піхоти (БМП) росіян, оскільки знищуються ще на підступах, а тому не здатні виконувати основну задачу — надавати вогневу підтримку піхоті.

«Вцілілі БМП використовуються суто як „бойове таксі“, тобто в якості транспортного засобу, що максимально швидко доставляє піхоту до рубежу спішування й стрімко відкочується назад», — пояснює Березуцький нинішню тактику росіян.

Відчутний брак БМП ворог намагається компенсувати використанням порівняно швидких транспортних засобів, як от цивільні автомобілі, мотоцикли чи багі, та наявної бронетехніки з навареними антидроновими сітками та ґратами. За словами спеціаліста, у такий спосіб ворог намагається зменшити час перебування під вогнем ЗСУ і якнайшвидше наблизитися до українських позицій.

Тому наступним розвитком цього напрямку, на думку Березуцького, може стати запуск росіянами серійного виробництва гусеничних вантажівок, здатних швидко перекидати велику кількість штурмовиків. Як приклад він наводить гусеничний всюдихід ТГ-126−09 Лінкор, створений на базі радянського плавучого бронетранспортера МТ-ЛБу, що за потреби може перекинути десантний взвод.

«Втім, і він поки є радше дослідним зразком, ніж робочою конячкою», — підбиває підсумки фахівець.

Повністю експертне опитування NV про види російської зброї, яку ЗСУ знайшли спосіб нейтралізувати і вона втратила ефективність, читайте тут.