Є кілька причин. Фахівець пояснив, чому українській ППО стало важче справлятися з балістикою ворога

Події

17 квітня, 15:12

Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт і заступник директора miltech-компанії, поділився думками про те, як ворог міг навчитися вдосконалювати балістичні ракети.

«Насправді більше йдеться про модернізацію північнокорейських [балістичних] ракет типу KN-23/KN-24», — вважає Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ, а нині — заступник директора miltech-компанії. Його думку наводить NV в інтерв'ю Якщо не буде Patriot.

За словами фахівця, якщо спочатку північнокорейські ракети, які летіли по території України, буквально розвалювалися в повітрі, то нині ці боєприпаси

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

суттєво покращились. І на думку Храпчинського, до цього причетна Росія, оскільки допомогла Північній Кореї поліпшити технічні характеристики своїх ракет.

Так, аналізуючи удар балістикою по Києву 6 квітня, експерт припускає, що можливості української протиповітряної оборони (ППО) ускладнювалися тим, що значна кількість ворожих ракет була направлена по одній цілі або ж було застосовано складну для перехоплення траєкторію польоту ракети.

«Не слід забувати, — продовжує Храпчинський, — що у ЗРК Patriot є певні „сліпі“ зони, оскільки його засіб радіолокації має деякі обмеження і не все бачить». Тобто це не оглядова радіолокаційна станція, що сканує повітряний простір на 360 градусів.

А тому ексофіцер Повітряних сил ЗСУ наголошує, що головна причина прориву балістики ворога пов’язана не з технічними проблемами засобів ППО, а з браком засобів виявлення, які б допомогли Силам оборони якісніше працювати.

«Адже [6 квітня] російські ракети Іскандер-М було перехоплено, а корейські, на жаль, не змогли», — продовжує Храпчинський.

Фахівець припускає: це могло статися через навантаження систем ППО, тому що ракети ворога могли відстрілювали приманки, так звані decoy, які здатні ввести в оману засіб радіолокації й призвести до похибки при розрахунку точки ураження.

А оскільки для успішного ураження балістичної ракети необхідне її кінетичне знищення, тобто пряме влучання протиракети, то для цього потрібні надзвичайно точні обчислення.

«Точку ураження обчислює комп’ютер, — пояснює Храпчинський, — а тому зміна траєкторії, наприклад, на останній ділянці польоту балістичної ракети, потребує вже геть інших розрахунків. І це може призводити до невлучань».

Вирішення проблеми фахівець бачить у збільшенні кількості не тільки засобів ураження української ППО, а й у збільшені засобів радіолокації, що дасть змогу якісніше протидіяти повітряним цілям ворога.

«Утім, усе це буде проаналізовано й внесено до, кажучи простою мовою, нашої бази траєкторії ворожих ракет», — резюмує Храпчинський.

Нагадаємо, останнім часом Росія дедалі інтенсивніше використовує у війні проти України балістичне озброєння. Так, 4 квітня ворог завдав терористичного удару балістичною ракетою Іскандер-М по Кривому Рогу, через день наніс масований удар балістикою по Києву, а тиждень по тому вдарив балістичними ракетами по Сумах.

Тим часом, у Повітряних силах ЗСУ повідомили: ворог удосконалює балістичні ракети і збивати їх стає важче.

Повністю інтерв'ю з Анатолієм Храпчинським про те, чи зможе Україна ефективно захистити себе від балістики ворога і як працює зараз ППО, читайте тут.

Інші новини

Всі новини