«Співвідношення сил 1:12». Ворог перегруповується для продовження наступу на Часів Яр — інтерв'ю з Петричаком з 24-ї бригади

— Яка ситуація з відведенням військ у Часовому Яру на більш вигідні позиції? Звісно, медійники часто стежать за найменшим кроком, найменшим повідомленням. Я розумію, що складно детально коментувати, але все-таки хочу вас попросити розповісти про цей мікрорайон Канал, звідки було ухвалене рішення відійти?

— Насамперед варто сказати, що оборона Часового Яру триває, хоч і з невеликими змінами. Обстановка там залишається напруженою і нині можемо говорити про відведення за канал Сил оборони для збереження життів.

Нині фронт там пролягає фактично по всій межі каналу Сіверський Донець-Донбас. Він зараз є лінією розмежування, де по один бік стоять російські війська, з іншого боку стоїмо ми, Сили оборони, і там продовжуються стрілецькі бої.

Правда, варто сказати, що після того, як відбувся відхід на підготовленій рубежі, інтенсивність артилерії ворога зменшилася. Можемо говорити про те, що ворог, ймовірніше, перегруповується для продовження наступу на цьому напрямку.

— Для того, аби хоч трошки зрозуміти, що означає цей мікрорайон Канал, чи можемо ми зараз описати, що дає ворогу контроль над цією ділянкою або частиною міста?

— Фактично, цей мікрорайон Канал — це частина міста, яка розділена з іншою, більшою частиною міста ось цим каналом. Це просто частина міста з боку поки що тимчасово непідконтрольних територій, звідки ворог заходить. Це логічна послідовність просування ворога у цьому напрямку.

Ніякої стратегічної важливості цей район, мені здається, для ворога не має. Це просто спосіб просування.

— Ви згадували про те, що, по суті, між ворогом і Силами оборони проходить річка, як водна перешкода. Чи можемо ми її назвати сірою зоною? Під сірою зоною я маю на увазі зараз трошки не те, що зазвичай ми називаємо. Це просто буферна зона між позиціями ворога і нашими. Наскільки близько ворог там?

— Швидше, це лінія розмежування така собі, якщо її можна так назвати. Та й річкою її теж не назвеш, тому що по факту це рукотворний канал для зрошення і від початку повномасштабного вторгнення в цьому каналі води немає. Але він залишається забетонованим, глибоким і переїхати, переправитись через нього для важкої техніки — це складне завдання.

Тому можемо говорити, що для ворога це є перепоною, так само, як було перепоною і для логістики наших сил, коли вони лишалися на тому боці цього каналу.

Власне, через це і через те, що за каналом був населений пункт і там позиції наших Сил оборони ворогом були зруйновані, тому логіка була в збереженні життів наших бійців.

— Якщо говорити про підрозділи, які застосовує ворог у Часовому Яру. Я бачила солянку: хтось говорить про ці підрозділи Шторм-V, хтось говорить про солянку з спецпідрозділів із в’язнів, ще якихось угруповань. Станом на зараз, хто там проти наших Сил оборони?

— Насправді важко однозначно сказати, тому що ситуація на фронті змінюється буквально щохвилини. Те, про що ми знаємо, це Шторм-V, такі штурмові м’ясні загони з колишніх ув’язнених, яких помилував [російський диктатор Володимир] Путін [заради] м’ясних штурмів. Вони йдуть і йшли першим ешелоном. А разом з ними вже воювали проти нас російські ВДВшники і десантники.

Як ситуація зараз там, важко сказати, тому що цей канал є лінією розмежування і ворог також, мені здається, може підсилювати їх іншими підрозділами.

— Ми давно, насправді, не чуємо порівняння того, скільки на тій чи іншій ділянці є у ворога особового складу, живої сили порівняно з нами. І так само щодо техніки свого часу можна було чути, наскільки більше у них артилерійських боєприпасів. Як зараз це відчувається, наскільки ворога там кількісно більше?

— Знову ж таки, за суб'єктивним відчуттям і спостереженням командирів на місцях, скажу, що до того, як ми відійшли за канал, це складало в кількості піхоти один до 12−15 людей. Це дуже великий розрив.

Ми говоримо про те, що ми воювали і продовжуємо воювати з переважаючими силами противника. І не лише в піхоті, а й в техніці.

— І так само щодо артилерійських обстрілів?

— Паритету в нас однозначно немає. Ви знаєте, техніка у ворога мінусується щодня, вона мінусувалась як тиждень назад, так само і мінусується сьогодні. Триває контрбатарейна боротьба кожного дня, але зменшення артилерійських обстрілів з боку окупанта поки що не відчувається.

Тобто ворог закидає вглиб міста все, що в нього може літати, стріляти і вбивати. Це і артилерійські снаряди різного калібру, це і система ТОС, системи залпового вогню Град і, звичайно, авіабомби, КАБи.

— Пане Іване, якщо звернутися до спроби ворога взяти Часів Яр, мені здається, ми тут можемо згадати і ті пропагандистські заклики, які насправді просто ніщо. Я про ті слова, що «візьмемо до 9 травня Часів Яр». Вже не один місяць триває оборона цього міста, але, наприклад, за останній місяць, яке ви бачите просування ворога?

— Ви знаєте, просування на напрямку Часового Яру росіян не хотілося б обговорювати саме з їхнього боку. Ми бачимо, що таке просування відбувається не лише тут, а й на інших напрямках. Це продавлювання м’ясними штурмами, тактика ворога не змінилася.

Так само вони зробили це і зараз, коли зруйнувавши цей район [Канал] змогли туди просунутися не через те, що там лінія оборони просто стерта була в живій силі, а просто через те, що тримати її вже було об'єктивно недоцільно. І через це ми звідти відступили.

Для ворога, зрозуміло, що, на жаль, це просто ще один здобуток, який вони собі приписують. Але ми воюємо з росіянами вже не перший рік і бачимо, що традиція в них така зберігається.