1. Почну сьогодні з історії, яка особисто мені здається неймовірно важливою, хоча й нечасто потрапляє в наші випуски новин. У Румунії спалахнули масові акції протесту проти дій міністра юстиції Тудорела Тоадера, який зібрався відправити у відставку голову місцевого антикорупційного бюро Лауру Ковеші. Ця жінка стала найстрашнішим жахом для місцевих корупціонерів. Завдяки її роботі значна частина румунської політичної еліти опинилися на нарах, а економіка країни почала зростати небаченими раніше темпами. Саме тому майже всі румунські політики люто ненавидять Ковеші. І саме тому її ж дуже поважають прості громадяни країни. Ця історія важлива і для нас – як приклад того, що з корупцією на найвищому рівні можна й потрібно боротися. Ніякі виправдання типу «це не відповідає нашій ментальності» або «так у нас завжди так справи робилися, так і буде надалі» не повинні нікого зупиняти. Крім того, треба пам'ятати, що успіх цієї роботи багато в чому залежить від підтримки з боку суспільства. Румуни виявилися справжніми молодцями – незважаючи на мороз і снігопад, вони вийшли підтримати Ковеші. Дуже важливо, щоб вони не програли цю боротьбу і в східній Європі з'явився живий приклад успішного знищення корупції серед високопосадовців і, як наслідок – впевненого зростання ВВП і добробуту простих людей, а не тільки вузького прошарку мільярдерів на самій верхівці. Шлю промені підтримки і громадянам Румунії, і самій Лаурі Ковеші!
2. У сусідній Словаччині тим часом сталася жахлива для цієї країни подія – там вперше в її історії вбили журналіста-розслідувача Яна Кучака і (як свідка) його кохану дівчину, з якою він на той момент був у своєму будинку. Уряд вже призначив нагороду за інформацію, здатну допомогти спіймати вбивць, а також створив потужну слідчу групу для пошуку злочинців, але людину вже не повернути. Ця історія – свідчення того, що навіть у Європейському Союзі корупціонери готові йти на найстрашніші заходи, щоб зберегти своє становище і можливість грабувати народ. Тому боротьба проти них ніде й ніколи простою не буде. Убитий журналіст останнім часом займався історією про підкуп чиновників, які дали дозвіл на вельми підозріле будівництво в столиці Словаччини – Братиславі. Можливо, хтось із цих чиновників й організував вбивство.
3. Сербія, частина території якої оголосила незалежність (Косово), сьогодні ще раз підтвердила, що не визнає відбирання своєї території. За словами міністра закордонних справ Івиці Дачича, така дія була б рівнозначна до «політичного харакірі». Народ країни не зрозуміє політика, який публічно відмовився б від хоча б формального суверенітету над цією територією. Тут ось взагалі складний момент: незалежність Косово визнали багато цілком цивілізованих і демократичних країн. Але відтоді край перетворився на розплідник криміналу, ісламізму і став чимось на кшталт «піратської республіки». З іншого боку, албанці, що живуть там, ненавидять Сербію і сербів, тому в одній країні їм нормального життя не було б. Як чинити в таких випадках, я навіть не знаю.
4. Чимось схожа історія зараз розвивається в Каталонії. Цей регіон, на відміну від Косово, воювати не збирається, криміналу там майже немає, економіка – сильна, самобутні культура, мова й історія є. Але каталонцям незалежності чомусь ніхто не дає, хоча, звісно, вже вони вже точно на неї заслужили. Так ось. Сьогодні там продовжилися протести проти візиту, мабуть, найненависнішої для місцевих мешканців людини – короля Іспанії Феліпе VI. Каталонці майже поголовно – республіканці. Королів і монархію вони терпіти не можуть, але Феліпе все одно приїхав показати, що він там головний. Візит вийшов такий собі – багато місцевих політиків відмовилися зустрічатися з монархом, а Барселону заполонили протестувальники, які вигукували образливі для короля гасла і по-різному над ним знущалися. Вийшов такий собі карнавал. Але не дуже веселий: зараз багато каталонських активістів сидять по іспанських тюрмах. Іспанія зараз – це єдина країна ЄС, де є безліч політв'язнів.
5. Ще одна важлива історія сталася в сусідній із Сербією Угорщині. Там сенсаційним результатом закінчилися вибори мера міста Голдмезевашаргей (Не намагайтеся це вимовити самостійно! Це небезпечно!). За явки понад 60 відсотків кандидат від правлячої партії «Фідес» зазнав поразки, поступившись незалежному, але підтриманому опозицією Петеру Маркі-Заю. По суті, це був розгром – опозиціонер отримав на 15 відсотків голосів більше, ніж суперник. І тут два важливі моменти. По-перше, славне місто Голдмезевашаргей майже завжди голосує так само, як і вся країна. А по-друге, в Угорщині вже в квітні національні парламентські вибори. Простіше кажучи, націоналісти з «Фідес», мабуть, скоро вже не будуть правлячою партією. Для України – це ідеальний варіант, оскільки нова влада має відчепитися від закону про освіту.
6. У Німеччині сьогодні правлячий блок ХДС-ХСС Ангели Меркель проголосував за формування коаліції із соціал-демократами. Якщо і вони не відмовляться від коаліції, то вже в березні там має з'явитися повноцінний, постійно діючий уряд. Гарантії, щоправда, поки немає. Багато членів СДПН схиляються до того, щоб ніякої коаліції не було. У будь-якому разі, ситуація повинна розв'язатися до 4 березня – це останній термін для соціал-демократів, аби визначитися.
7. Ну і останнє на сьогодні: в Росії знову видали ролик з комп'ютерної гри за реальні дії спецпризначенців у Сирії. Тепер «відзначився» вже не президент країни, а його міньйони-пропагандисти з Першого каналу. Розповідаючи про «подвиг» якогось там навідника (найімовірніше, це байка), вони показали ролик з шутера Arma. Творці його, до речі, вже пообіцяли подати в суд на «майстрів» телемистецтва, які зовсім вже з глузду з'їхали.