Как нам сохранить свои моря

Криза в Азовському морі – це черговий етап в повномасштабній гібридній війні, яку Росія веде вже 4 роки. Чому черговий? Тому що всі події вписуються в загальний план дестабілізації України як держави, особливо під вибори, показуючи хаос, що потребує термінової заміни влади на більш «лояльну».

В той час коли вдалось певною мірою «заморозити» ситуацію на Донбасі, Росія вдається до спроб розвинути свій контроль та створити чергову зону нестабільності тепер вже на морі. Басейн Азовського моря, згідно з угодою між Україною та Росією, є внутрішнім морем обох країн, де кораблі можуть пересуватись безперешкодно. Та чи хвилює це Росію? Ні, її тактика цілком зрозуміла – вона самостійно встановлює правила гри і нав’язує їх не тільки Україні, але й міжнародній спільноті.

Росія свої дії пояснює так званим «суверенітетом щодо Криму», каже юрист-міжнародник Віталій Власюк. Саме звідси заява про «територіальні води», куди наче без погодження увійшли українські кораблі. Однак в жодній міжнародній судовій інстанції ці аргументи не витримають жодної критики, тому що «територіальними» ті води будуть тільки тоді, коли такими їх визнає міжнародне право та сусіди.

Україна неодноразово піднімала питання щодо демаркації кордоні в басейні Азовського моря, однак Росія завжди знаходила причину відкладати його розгляд. А зараз чомусь прокинулись та заявили про право на море довкола Криму. Де логіка?

Варто сподіватись лише на підтримку та тиск США

І як доказ це можна використати в суді. Крім цього, тепер цікаво поглянути на позицію інших країн – особливо тих, що відстоюють скасування санкцій. Як заговорить Італія, та Угорщина? Чи досить буде факту агресії в Азовському морі, щоб зняти будь-які питання щодо продовження санкцій?

МЗС Росії у свою чергу лякає Захід «точкою неповернення», що може настати зовсім скоро. І не реакція України лякає Росію, а куди глибше – активність США та Заходу біля російських кордонів. Йдеться про можливе розміщення ракет та військових баз.

Чорноморський регіон має надзвичайно важливе значення. Той, хто його контролюватиме, матиме вплив на Балкани та Центральну Європу, а частково і на частину Близького Сходу. Зважаючи на активність Росії в Сирії, вона прагне отримати односторонній контроль на басейнами Чорного і Азовського морів. Друге треба, щоб відрізати промислові райони Маріуполя від світової економіки, а Чорноморський басейн – щоб реанімувати план з відновлення проекту «Новоросія». Це не жарти, а серйозна небезпека, пише політик Роман Безсмертний в своєму блозі для НВ.

На думку Безсмертного, Росія аж ніяк не відмовилась від плану реалізації окупації Херсонської та Миколаївської областей. Це так звана «четверта точка» продовження гібридної війни Росії проти України. Думка слушна, тому що РФ прагне забезпечити Крим водою Дніпра та безперебійною подачею електроенергії, а також мати контроль і доступ до материкової частини.

Чи вирішить проблему введення воєнного стану? Частково. Буде мобілізація військових – особливо в південній Україні в басейні Чорного та Азовського морів. Однак наразі ми не можемо адекватно відповісти Росії на морі – сили не рівні. Через Донбас останні чотири роки ми мало приділяли часу на зміцнення військово-морських сил, хоча експерти попереджали про важливість зміцнення морських басейнів.

Радбез ООН не прийме потрібного нам рішення, тому що Росія накладе на нього вето. Варто сподіватись лише на підтримку та тиск США. Присутність американських військових кораблів у басейні Чорного моря може остудити запал росіян надалі дестабілізувати південний регіон України з моря.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени