Дважды войти в одну реку

2 мая 2018, 19:28
Этот материал сейчас доступен только на украинском языке

О реформе начального образования

Першою взимку прийшла медична реформа і рішуче сказала: тепер буде все інакше. Та почала, як завжди, не із суті і якості, а з форми. І гучно оголосила укладання угод пацієнта із терапевтом та педіатром.

Добре, що це таки зараз комусь потрібно, адже раніше схожа перереєстрація вже була і не принесла дивідендів чи змін. Тепер лікарям обіцяють більше пацієнтів та грошей. А який же зиск від цього, власне, пацієнтам? Вони, до речі, не так щоб поспішають до цих угод і електронної системи, яка безкінечно висне.

Інша справа – освітня реформа, яка нині вирує не по-дитячому. Цього року невроз і ажіотаж батьків першачків сягнув апогею. І недарма.

Особисто я нині входжу в цю ріку вдруге. Вперше було 10 років тому. Тоді шестирічний син так само, як нині майже семирічна донька, йшов у перший клас, де обіцяли не оцінювати і не задавати домашнє завдання. І, за тодішніми «новаціями», діти повинні були вчитися 12 років. З цього нічого так і не справдилося.

І от новий шкільний заплив. Знову 12 років, ті самі обіцянки «лагідного» початкового навчання. Є одна важлива відмінність, як на мене. Реформатори потурбувалися про покращення якості освіти – вчителі початкових класів нині проходять навчання на онлайн-платформі. І будуть запроваджувати отримані знання з нового навчального року. Також виділено безпроцентні до усіх попередніх реформістських потуг гроші – на закупівлю парт і різної наочності. Про це активно звітує міністерка освіти Лілія Гриневич – людина, яка своєю глибиною знання справи, залученістю до запровадження змін та і просто чарівною інтелігентністю зачаровує. Надихає. Якби не одне суттєве але.

Батькам уже пропонують швидку прописку біля тих шкіл, куди вони хочуть віддати своїх нащадків

Буквально два місяці тому – з натяжкою можна назвати це заздалегідь – стало відомо: принцип мікрорайону тепер наше всьо. Бо конкурс при вступі у перший клас нічого не демонструє та стає конкурсом батьків. Більше того, є лише джерелом корупції, а корупцію треба викорінити. От тільки механізм викорінення дуже кульгає. І за ці два місяці правила вступу кілька разів коригувалися просто з коліс, від чого голова обертом і в батьків, і в педагогів.

Головний гливак змін, як на мене, в тому, що першачків позбавили права вибору навіть в межах свого району – тепер приймають лише до школи біля будинку. Хіба не круто, ціле міністерство попіклувалося, щоб сонна дитина не пхалася зранку у транспорті. Тим, у кого поряд гарні школи, справді пощастило – до них тепер можна потрапити законно і без клопоту (хіба неорганізовані черги до приймальнь та нинішній ажіотаж – то клопіт).

А що робити тим, у кого поруч «погані» школи? Можна скільки завгодно виголошувати, ніби якщо дитина хоче вчитися, вона буде вчитися всюди. Але контингент деяких мікрорайонів і критичну масу байдужих чи совкових учителів ніхто не скасовував.

Адже навіть в одному мікрорайоні є непорівняні за якістю школи, і саме підтягнення цієї якості до середніх загальних показників і мало б стати першим етапом реформи. А тоді вже можна б було говорити про запровадження загальної для всіх програми початкової освіти (нині державних як мінімум три – стандартна, «Росток» та «Інтелект»). А вже тоді й запроваджувати територіальні норми і закликати до розуміння. Але нас знову спіткала спочатку форма, а не суть.

На це у реформаторів є відповідь. Потерпіть, це ж лише початок змін. І взагалі, за наявності вільних місць можна ж вступити до іншої школи. Але тут криється не лише велике лукавство, а й те саме джерело корупції, тільки в профіль.

Адже уже всі батьки і школи знають – вільних місць до гарних шкіл нема, і не буде. Місць не вистачає навіть для «законних» першачків з прикріплених територій. Тому в деяких школах уже навіть панічно роздумують про введення другої зміни. До всього, тут же проявилися «кмітливі помічники» – батькам уже пропонують швидку прописку біля тих шкіл, куди вони хочуть віддати своїх нащадків. До них радо звертаються непрописані в містах родини, зокрема переселенці з Донбасу.

А для тих, хто не скористався послугами кмітливих, МОН пропонує як варіант потрапити на вільні місця до шкіл з неприкріплених територій – лотерею. Так і бачу, як батьки тремтливими пальцями дістають потрібні сірники з дбайливих учительських долонь. І – так, це, вочевидь, не джерело корупції. Це і є той вільний доступ до навчання, яке гарантує Конституція.

Тим не менше, поки йде вступна кампанія, батьки знайомих мені першачків все одно вистоюють черги у кількох школах одразу. І попри власний скепсис, все одно пишуть заяви про вступ на ці примарні вільні місця.

І наостанок ремарка, яка може проілюструвати всі ці десять років досвіду з моєї особистої батьківської науки. Коли при подачі документів доньки я спитала у нашій «прикріпленій» школі, чи можна познайомитися зі школою і учителями, чому не було зборів і взагалі – що далі, мені відповіли: все, ви зараховані, збори вже наприкінці серпня. А всі вчителі в нас і так гарні.

Зі стратегічною надією – на тлі тактичного висновку

Цьогорічна вступна кампанія ще не закінчилася, а вже взялася гливаками. Ну, добре, комусь і правда треба бути першими, звісно, за умови, що це таки будуть не номінальні зміни, як донині. Сподіваюсь, наступним першачкам та їхнім батькам пощастить більше, адже у реформаторів буде цілий навчальний рік, щоб обкатати і нову програму, і виробити справді прозорі умови вступу до шкільних рік.

Журнал НВ (№ 21)

Парламентские списки

Благодаря двум новым политсилам парламент ждет беспрецедентное в истории Украины обновление

Читать журнал

Стань автором

Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу:

nv-opinion@nv.ua

Выбор редакции

Авто

Вчера, 10:45

img
Герои 2020 года. Семь самых ожидаемых электромобилей ближайшего времени
События

Вчера, 13:58

img
Коммунизация в Харькове. Как Кернес может ответить за отказ переименовывать проспект Жукова
Страны

Вчера, 12:05

img
Имя им легион. Рекордные протесты в Гонконге в 10 фотографиях