«Нас никогда не ловили на лжи»: как российские пропагандисты тренируют иностранных журналистов — BBC
Сотни африканских блогеров и журналистов приняли участие в курсах, организованных подконтрольным Кремлю RT (Фото: RT Academy website)
Обращаясь к журналистам со всей Африки, директор новостного канала RT заявил: «Мы — одни из лучших в сфере проверки фактов. Нас никогда не обвиняли в распространении ложной информации». Об этом пишет отдел по борьбе с дезинформацией BBC, а NV публикует материал в рамках информационного сотрудничества.
Його виступ, який записали заздалегідь і переглянули сотні африканських журналістів онлайн, став частиною безоплатної міжнародної освітньої програми, яку російський телеканал запустив торік.
Кореспондент ВВС долучився до цього курсу, щоб зрозуміти, чого ж насправді вчить RT.
Світ через призму RT
Після того як підконтрольний Кремлю телеканал RT (раніше — Russia Today) офіційно визнали «інструментом російської державної пропаганди» і позбавили права мовлення у Великій Британії, а також країнах ЄС, Канаді та США за поширення дезінформації про війну в Україні, він розгорнув масштабну програму з навчання іноземних журналістів з Китаю, країн Південно-Східної Азії та Африки.
RT твердить, що африканський курс має найбільший попит: його пройшли понад тисяча журналістів і блогерів з 35 країн континенту. Ми не змогли підтвердити цю цифру, але нарахували понад 300 людей у телеграм-каналі, спеціально створеному для учасників африканської програми.
Серед них опинився і журналіст ВВС. Його зарахували на одномісячний онлайн-курс, що складався з вебінарів та обов’язкових до перегляду щоденних уроків, записаних заздалегідь.
Відеоуроки, а їх близько 30, зняли на професійному рівні - у студіях RT. У ролі тренерів виступили ведучі й топменеджери каналу.
«Ми вітаємо вас із нашої студії RT у Москві. Тут трохи прохолодніше, ніж те, до чого ви звикли, але ми зробимо все можливе, щоб атмосфера тут була теплою», — заявив Олексій Ніколов, гендиректор RT у першому відеоуроці курсу.
Програма тренінгу містила елементи будь-якого курсу зі вступу до журналістики: як брати інтерв'ю, шукати теми для сюжетів, висвітлювати термінові новини та працювати в зоні конфлікту. Все це щедро приправили прокремлівською пропагандою, а як навчальний матеріал використали репортажі та інтерв'ю самого RT.
Наприклад, урок про висвітлення термінових новин містив сюжет з окупованого Росією Маріуполя, де українських військових, що здалися в полон, охрестили «неонацистами і радикалами різного штибу».
Під час іншого уроку, присвяченого головним світовим ЗМІ, ведучий RT Мурад Хаммамі розкритикував західну журналістику, порівнявши її з «політичною війною, що проникла в дім [глядача]».
При цьому весь курс фахівці RT активно просували свій канал, представляючи його як «альтернативне джерело інформації».
Окремий семінар присвятили викриттю фейків. Однак замість того, щоб викривати, ведучий RT Ігор Курашенко під час уроку лише повторив відомі пропагандистські заяви Кремля.
Тренер розповів, що хімічна атака на сирійське місто Дума 2018 року, яку здійснив підтримуваний Росією режим Асада, є «канонічним прикладом фейкових новин».
Водночас ведучий проігнорував результати дворічного розслідування Організації із заборони хімічної зброї, яке підтвердило, що саме гелікоптер сирійської армії скинув циліндри з токсичним хлором на цивільні об'єкти в Думі, унаслідок чого загинули 43 мирні жителі.
Ігор Курашенко також відкинув факт масового вбивства російськими військовими мирних українців у Бучі 2022 року, назвавши це «найвідомішим фейком».
«Росія відкидає ці обвинувачення. Українська сторона досі не надала подробиць цієї трагедії. Постпред Російської Федерації при ООН протягом двох років просить надати список імен нібито вбитих людей», — сказав ведучий.
Доказів убивств цивільних у Бучі насправді більш ніж достатньо: розслідування провели безліч незалежних організацій, зокрема й Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
А українська організація StopFake, що займається перевіркою фактів, спростувала твердження RT ще 2022 року.
За даними фактчекерів, міська рада Бучі давно підтвердила наявність у них верифікованого списку жертв, який можна отримати за запитом. Крім того, імена вбитих російськими військовими увічнені на стіні пам’яті, встановленій у Бучі 2023 року.
Учасники ж африканського курсу, судячи з усього, проти фейків, поширюваних RT, особливо не заперечували.
Так, у розмові з ВВС Дереже Ємеру, журналіст з Ефіопії й, імовірно, фанат російського президента (на його профілі в соцмережах — фото Володимира Путіна), лише підтримав заяви RT, назвавши вбивства в Бучі «постановкою». За його словами, він став учасником курсу, щоб дізнатися більше про те, як працює RT і чим російський канал відрізняється від інших ЗМІ.
Ішмаель Корома зі Сьєрра-Леоне зауважив, що, хоча й вважає дезінформацію серйозною проблемою, він не бачить нічого критичного в тому, що кожне медіа діє відповідно до власних «новинних цінностей і стилю».
На запит ВВС про цілі курсу і пропагандистські заяви ведучих RT канал не дав прямої відповіді, лише заявив: «У нашій навчальній програмі ми намагаємося навчити, як розпізнати майстерну, а іноді й не дуже, пропаганду».
У фіналі тренінгу африканських журналістів попросили написати статтю або зняти репортаж на тему, яку «ігнорують» світові ЗМІ, але яка відповідає «альтернативному» наративу RT.
Зсув у бік Африки
Наприкінці 2024 року головна редакторка RT Маргарита Симоньян заявила, що через «постійні атаки Заходу» канал вирішив «перерозподілити фінансування і зосередити свої зусилля в інших місцях». Так, RT став шукати більш «дружні» майданчики для свого мовлення, насамперед — в африканських країнах.
Антиколоніальні настрої, а також пам’ять про підтримку СРСР визвольних рухів часів Холодної війни сприяли тому, що багато африканців стали симпатизувати Росії. Крім того, низка африканських держав розглядає Москву як партнера для співпраці у військовій і дипломатичній сферах.
За даними російських державних ЗМІ, на сьогодні RT відкрив щонайменше сім бюро в Африці, підписав контракти на трансляцію своїх матеріалів з більш ніж 30 місцевими телеканалами, а також збільшив кількість щоденних репортажів з країн Африки.
На африканському континенті RT мовить не лише англійською та арабською — французьке відділення каналу, яке раніше працювало для Франції, переорієнтували на аудиторію франкомовних країн Африки, повідомила Симоньян.
У співпраці з «Русскими домами» — офіційними представництвами російського уряду за кордоном — RT регулярно організовує покази своїх прокремлівських документальних фільмів у різних куточках Африки.
Так, у пропагандистському фільмі «Чому я переїхав до Росії?», який нещодавно продемонстрували в Танзанії та Малі, американці обговорюють причини своєї еміграції до Росії, заявляючи, зокрема (без жодних доказів), що школи у США приховано проводять «трансгендерні уроки» тоді, як батьки учнів думають, що їхні діти ходять на уроки з образотворчого мистецтва.
«Провідники російськості»
RT — не єдине ЗМІ, що пропонує курси для африканських журналістів.
Китай займається цим понад 10 років, часто запрошуючи журналістів до себе в країну. Західні медіа — зокрема Всесвітня служба ВВС та незалежна міжнародна благодійна організація ВВС Media Action — теж пропонують свої програми навчання.
Однак нігерійський журналіст Філіп Обаджі-молодший, що спеціалізується на темі російського впливу в Африці, вважає, що медіатренінги RT — це не просто курси, а частина російської стратегії зі «зміни громадської думки» на континенті.
«Те, що роблять тут росіяни, — це спроба впевнитись, що ідеї та наративи, які надходять від Кремля, знаходять відгук у звичайних африканців. Для цього вони безпосередньо працюють із тими, хто поширює інформацію — з журналістами», — пояснює він.
По завершенні навчальної програми RT пообіцяв інформувати випускників про вакансії на телеканалі.
Обаджі вказує, що RT, можливо, набиратиме працівників не лише для себе, а й для інформаційних кампаній, що фінансуються Кремлем, а також для інших російських медіаструктур, що діють на континенті.
З цим погоджується і Євген Федченко, головний редактор української фактчекінгової організації StopFake. Він проводить паралелі з тактикою радянських часів і пояснює, що створення лояльних структур і зв’язків через навчання — це стратегія, яку Росія застосовує вже дуже давно.
«Їх [випускників] можна використати для просування свого порядку денного, для впливу на громадську думку і навіть на ухвалення рішень. Таким чином, ці люди стають провідниками російськості в цьому регіоні», — резюмує він.
