Лишитися живими

Л ише один день на початку вересня 2017-го року круто змінив життя маленької острівної держави Антигуа і Барбуда. Тоді до її берегів прийшла Ірма — ураган п'ятої категорії небезпеки, яка знищила 95% усіх споруд та інфраструктури на Барбуда. Через інші острови Карибського моря Ірма рушила до узбережжя американської Флориди, завдаючи руйнування і потопи. Всього від стихії постраждали понад 1 млн осіб, а загальний збиток сягнув $100 млрд.

Цей ураган став останнім із восьми найсильніших тропічних циклонів, зафіксованих у восьми регіонах Землі після 1979 року. Шість таких циклонів сталися після 2013 року, і лише два — ще в ХХ столітті, ділиться спостереженнями американський метеоролог Джон Моралес. Така тенденція співзвучна прогнозам кліматологів про те, що відповідно до нагрівання планети людство чекають усе більш руйнівні стихійні лиха.

"Повені та теплові хвилі, найсильніші циклони, лісові пожежі та танення льодовиків — найочевидніші приклади зміни клімату, — відзначає Форстер. — І кожна наступна частка потепління ускладнить ситуацію".

Пітер Джонстон, дослідник із Групи системного аналізу клімату в Університеті Кейптауна, згадує про трирічну посуху на півдні ПАР, яка цієї весни ледь не залишила його 400-тисячне місто без води. "В умовах потепління ймовірність таких засух зросте", — певен експерт.

Від початку індустріального періоду людська діяльність вже викликала глобальне потепління на 1°C, а це значить, що до червоної межі залишилося усього 0,5°C. За розрахунками кліматологів, із нинішніми темпами потепління цей рубіж людство перейде у період із 2030 до 2052 року. Після чого скорочувати викиди парникових газів буде вже недостатнім, і для охолодження Землі буде потрібно усувати викиди, які накопичувалися в атмосфері останні 250 років.

Із кожною десятою градуса потепління зростатимуть температура та кислотність Світового океану, а вміст кисню в його водах — знижуватиметься, що загрожує вимиранням цілим екосистемам. За останні кілька десятиліть половина мілководних коралів уже зникла, а кількість тварин у світі скоротилася на 60%, констатують у нещодавньому звіті дослідники Всесвітнього фонду дикої природи. Подальше скорочення вільних від впливу людини територій і зміна клімату погіршать ситуацію. Так, нагрівання Землі на 2°C подвоїть ризик зникнення половини популяції комах, які беруть участь у запиленні рослин. Зміняться умови вирощування основних сільськогосподарських культур, і знизиться їхня врожайність.

Однак, як наголошують автори доповіді IPCC, наслідки потепління на 1,5°C і на 2°C істотно відрізнятимуться. У першому випадку крига у Північному Льодовитому океані танутиме влітку раз на століття, а не кожні десять років. Коралові рифи не зникнуть повністю — десяту частину все ж вдасться урятувати. А рівень Світового океану підвищиться на 52 см замість 62, що вбереже від повеней 10 млн людей.

Будь-яке потепління означатиме, що характерна для всього післяльодовикового періоду температура підвищиться, і людство опиниться на незвіданій і небезпечній території, зазначає Джеймс Хансен, керівник програм у галузі клімату в Інституті Землі Колумбійського університету.

"Але 1,5°C залишать молоді та наступному поколінню шанс поборотися і повернутися або хоча б наблизитися до температури післяльодовикової ери, — розмірковує експерт. — А це просто необхідно, якщо ми хочемо зберегти берегові лінії там, де вони є зараз, і вберегти наші прибережні міста".